У цій історії, яку розповіла «УМ» прес–секретар Азово–Чорноморського регіонального управління Держприкордонслужби України Лілія Пургіна, майже все видається досить дивним. Судіть самі: білосніжна шикарна яхта «Бебі Дол» під прапором центральноамериканської країни Беліз, але з екіпажем у складі двох громадян Росії на борту, відчалює від турецьких берегів, пересікає Чорне море і швартується вже на нашому, севастопольському, березі.

Пам’ятник Леніну у сквері біля рафінадного заводу в Сумах відновили лише напередодні. Сьогодні ж тут знову порожній і трохи зруйнований постамент — уночі Леніна вкотре «посунули» з місця, а при падінні пам’ятник «втратив» голову. Вкотре, бо в ніч з 31 травня на 1 червня таке вже сталося.

Авторитетний дослідник суспільних настроїв українців Євген Головаха — один із небагатьох відомих соціологів, який має справу з політикою, але не «заляпався» в ній. Він відмовляється працювати, незважаючи на активне «сватання», у виборчих штабах будь–яких політиків і лишається вірним науці. Саме тому заступник директора Інституту соціології НАН України може говорити про все і про всіх. Євген Головаха вважає, що в України починається нелегкий період, але він може стати для нас школою виживання. І якщо будемо гарними учнями, то і корупція, і низький рівень життя, і колишні чвари залишаться у минулому.

Російський опозиційний політик Іван Старіков — частий гість у Києві. Він співпрацює з Петром Ющенком, контактує і з Президентом Віктором Ющенком. Саме в столиці України може відбутися з’їзд нової, об’єднаної російської опозиційної партії, яка зватиметься «Солідарність». У Москві влада не дає такій політичній силі зібратися, влаштовуючи перешкоди на кшталт тих, що чинили у 2004 році «Нашій Україні». Назва для нової антикремлівської партії готова — «Солідарність». За задумом, вона має скинути Путіна й Медведєва вже в досить близькій перспективі, перейнявши кращі якості польської «Солідарності» та «Демократичної Росії» кінця 1980–х років. Пан Старіков із сибірською прямотою й безпосередністю доводить, що позиції нинішньої влади в Росії чим далі розхитуються, чому неабияк сприяє економічна криза. В інтерв’ю «УМ» Іван Валентинович розповів про те, що зараз діється в Росії, а також поділився враженнями про українську політичну ситуацію.

Дуже красива жінка, від погляду якої тепліє на серці. Голос, такий знайомий із концертів, радіопрограм і виступів на мітингах новітньої української революції. Нині розповідь відомої артистки записую в палаті з білими стінами. Вона вже понад два роки прикута до ліжка. Не зважаючи ні на що, на обличчі — усміх, а якщо й печаль, то від того, чим болить і хоче поділитися її душа.

На тлі певного затишшя в календарі спортивних подій останніх місяців року виділяється своєю масштабністю континентальний форум жіночих гандбольних збірних. Фінальну частину Євро–2008 із 2 по 14 грудня прийматиме Македонія. До колишньої югославської республіки з’їдуться 16 найсильніших національних команд Старого світу. Гратимуть вони у столиці країни, Скоп’є, і в невеликому місті Охрід із населенням у 42 тисячі мешканців.
Саме до балканської провінції відправив жереб збірну України. Право виступати в Македонії наші дівчата здобули на початку літа, двічі перегравши у «плей–оф» збірну Словаччини. Суперниками «синьо–жовтих» у групі попереднього етапу будуть колективи Португалії, Норвегії й Іспанії; по три найкращі команди кожного квартету продовжать боротьбу за призові місця в другому груповому раунді. Подолання першого бар’єра Євро дозволить Україні, крім власне турнірних перспектив, отримати привілей бути «сіяною» при жеребкуванні раунду «плей–оф» наступного чемпіонату світу.
Цього року до керма нашої жіночої збірної, після ери Леоніда Ратнера (на його рахунку «бронза» Олімпіади–2004 і невдалий виступ у кваліфікації Ігор–2008), повернувся Леонід Євтушенко. Із кількома гравцями з нинішньої команди він знайомий дуже добре, бо досяг із цими дівчатами найкращого результату на чемпіонатах Європи — срібних медалей 2000 року. Ще раніше під керівництвом цього наставника юніорська збірна України вигравала континентальну першість, а молодіжна брала в Старому світі «срібло». Проте зараз досвідчений тренер узяв курс на зміну поколінь, аби належним чином підготувати команду до Олімпійських ігор–2012.
Перед стартом на чемпіонаті Європи збірна України вирішила провести останню перевірку своїх сил на змаганнях у румунському місті Клуж. На жаль, цей турнір замінив для «синьо–жовтих» щорічний Кубок Турчина, який традиційно відбувався в київському Палаці спорту. Після тижневого збору в Ужгороді сьогодні наша команда стартує в Клужі на «Кубку Карпат», де її суперниками будуть колективи Німеччини, Хорватії й Румунії. А останній тиждень перед чемпіонатом збірна працюватиме на базі в Кончі–Заспі.
Напередодні відповідальних матчів керманич українських дівчат поспілкувався з мас–медіа на прес–конференції й відповів на кілька запитань кореспондента «УМ». Із паном Євтушенком приємно спілкуватися. Він не відмовляється від розмов із журналістами як «під диктофон», так і за фуршетним столом. У ньому відчувається відданість справі та глибоке її знання.

Невдалі виступи колись славного «Будівельника» в Українській баскетбольній лізі спонукали керівництво клубу до змін на тренерській лаві. Лише три перемоги у восьми стартових іграх відправили американського тренера «Будки» Білла Магаріті додому. Президент киян Богдан Гулямов швидко знайшов йому заміну в особі колишнього наставника каунаського «Жальгіріса» Рімантаса Грігаса. Допомагатиме литовцю тренувати Олександр Лохманчук, відомий у недалекому минулому український баскетбоілст.
Грігас, який зі своїм попереднім клубом двічі здобував звання чемпіона Литви, за короткий термін зумів налаштувати нових підопічних на потрібну хвилю. Із новим фахівцем на чолі «Будівельник» заграв упевненіше та дисциплінованіше. І якщо першу зустріч під керівництвом 46–річного литовця команда програла, то в трьох наступних святкувала перемоги. Це дозволило киянам закріпитися всередині турнірної таблиці УБЛ.
Позавчора київський клуб провів прес–конференцію, на якій Рімантас Грігас розповів про своє бачення розвитку «Будівельника» та українського баскетболу загалом.

Скаржитися на брак турнірів високого рівня провідним шахістам світу не доводиться — лише знаходь для них час. Але одне змагання стоїть окремим рядком. Як і для представників більшості інших видів спорту, для шахів таким особливим турніром є Олімпіада. Щоправда, проводять її майстри гри розумних частіше — раз на два роки. Цього разу найсильніші шахісти планети зібралися на сході Німеччини — в Дрездені. І в жіночій, і в чоловічій сітці змагань заявилися по 100 (!) національних команд.