Карі Стефанссон, дипломований провидець

Карі Стефанссон, дипломований провидець

Ісландського вченого Карі Стефанссона можна назвати «науковим провидцем». Очолювана ним фірма deCODE Genetics першою у світі запропонувала нову для людства послугу — deCODEme (в перекладі з англійської — «розшифруй (чи декодуй) мене»). За 985 доларів кожен може отримати свій генетичний профіль, дізнатися, які хвороби загрожують йому в майбутньому, чи, наприклад, чому він не любить ті чи інші харчі.
На цей час компанія вже виділила варіанти ДНК, які відповідають за розвиток у людини 18 спадкових хвороб та аномалій. Це пігментаційні дегенерації, які пов’язані з віком, астма, злоякісні пухлини прямої кишки, молочної залози та простати, черевні хвороби, глаукома (лише окремі типи), інфаркт, інсульт, запальні хвороби кишок, серцева аритмія, розсіяний склероз, ожиріння, псоріаз, синдром неспокійної ноги, ревматоїдний артрит, діабети типу 1 і 2.

Павло Гудімов: Я — представник середнього класу

Павло Гудімов: Я — представник середнього класу

Вік Христа для кожного чоловіка є переломним. Музикант, куратор, галерист, дизайнер і, зрештою, просто креативний чоловік Павло Гудімов — не виняток. Всі культурні проекти, які він багато років вимріював вночі на кухні, після 33 реалізувалися і наробили галасу в професійних колах. Чи заздрять Гудімову в його успішності без політики, які сили за ним стоять і навіщо він все це робить, Павло розказав «УМ» після презентації чергового проекту — журналу «Символ» [культ культури].

Слово в обороні фізики

Слово в обороні фізики

Цього літа сталася екстраординарна подія. Три факультети столичного Національного університету імені Тараса Шевченка — фізичний, радіофізичний і механікоматематичний — вперше за свою історію не змогли набрати планованої кількості студентів.

«Власне iм'я» вiтчизняної математики

«Власне iм'я» вiтчизняної математики

Імена українців, які прославилися своїми математичними здобутками, — Михайла Остроградського, Віктора Буняковського, Георгія Вороного, Михайла Кравчука, — відомі в усьому світі. Ще один відомий вітчизняний математик — Анатолій Скороход, академік Національної академії наук України, дійсний член Академії мистецтв і наук США, всесвітньо відомий фахівець у галузі теорії ймовірностей і математичної статистики. Нещодавно в Національному університеті ім. Тараса Шевченка відбулася Міжнародна наукова конференція «Простір Скорохода. 50 років по тому», присвячена розвитку наукових напрямів в теорії випадкових процесів.

Нобелівський лауреат родом з України

Нобелівський лауреат родом з України

Він та фізик-атомник Григорій Шарпак — двоє нині живих нобелівських лауреатів, що народилися в Україні. Хлопчик, названий Роалдом на честь видатного норвезького дослідника Руальда Амундсена, народився у місті Золочеві (сучасна Львівська область), що входило тоді в територію Другої Речі Посполитої. Мости, які зводив його батько-інженер, досі збереглися в місті та довколишніх селах. Мати Роалда працювала вчителькою в місцевій школі. Однак уже в липні 1941 року сім'ю переселили в єврейське гетто, а звідти відправили в табір примусової праці. Це був типовий поворот у долі євреїв, які потрапили в пастку нацизму і комунізму. Вельми промовисті цифри: перед Другою світовою війною у рідному для Роалда Золочеві проживало майже чотири тисячі євреїв, а внаслідок Голокосту залишилося живими тільки двісті.

Духовна гiгiєна буття

Духовна гiгiєна буття

«Всесвітня декларація про геном людини та права людини», прийнята Генеральною конференцією ЮНЕСКО 10 років тому, стала першим всезагальним правовим актом у контексті застосування новітніх розробок наук медико-біологічного напрямку. З цього документа практично почався процес усвідомлення світовою громадськістю значимості актуальних проблем науки та техніки, особливо в медико-біологічних галузях. У ньому особливо наголошується, що для підтримання людської гідності в аспекті застосування генно-інженерних технологій необхідне широке розповсюдження культури та освіти серед усіх людей на основі справедливості, свободи та миру.

На кордоні здоров'я

На кордоні здоров'я

Сьогодні смертність від побічної дії фармакологічних препаратів у світі сягає 20—25 відсотків. Серед фармпрепаратів безліч підроблених і неякісних. Проте ціни на них ростуть день у день. У цей же час гомеопатичні ліки значно дешевші і та й значно ефективніші. Проте ще з 60—70 років, коли у СРСР критикували гомеопатію, до неї не всі ставляться з довірою. «Я вважаю, що це «побєдоносноє шествіє» доказової медицини. В нас переважає доказова медицина. Все, що ми робимо, має бути доведене. Аналіз крові гарний? Отже, здоровий. Кардіограма гарна? Серце здорове. Є такі не зовсім хороші критерії. Кардіограма нормальна, але ж серце то болить. А гомеопатія чомусь допомагає в цій ситуації. Просто ми не завжди можемо довести якусь патологію», — говорить лікар народної та нетрадиційної медицини Юрій Нечипоренко. Свого часу він винайшов і запатентував вулик, який розмiщується просто в лікарняному відділенні, а бджілки з вулика вилітають на вулицю через спеціальну трубку. Взагалі бджілки, п'явки і голки — це вірні товариші самого Юрія Борисовича і, ясна річ, його пацієнтів уже впродовж багатьох років. Чим же нетрадиційне лікування відрізняється від традиційної медицини на практиці? Які, окрім гомеопатичних засобів лікування, є в арсеналі народної та нетрадиційної медицини? З цими запитаннями «УМ» звернулася до завідувача відділення народної та нетрадиційної медицини Центрального клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України полковника медичної служби Юрія Нечипоренка.

Карл Лінней. Король систематики

Карл Лінней. Король систематики

Зараз у всьому світі тривають урочисті заходи з нагоди 300-річчя з дня народження видатного біолога Карла Ліннея. Сам про себе Лінней казав: «Бог створив, а Лінней систематизував». Карл Лінней підкреслював, що походить із простої родини, і писав: «З маленької хатинки може вийти велика людина». Народився майбутній видатний учений у Шведському королівстві 23 травня 1707 року в селі Росхульт у сім'ї священика. Швеція тих часів була країною високого рівня освіти і культури. Славетні університети — Лундський (заснований 1666 р.) та особливо Упсальський (заснований 1477 р.) були одними з провідних європейських наукових центрів. Змалку Карла цікавила ботаніка, і тому після закінчення гімназії 1727 року він вступає до Лундського, а через кілька місяців переходить до Упсальського університету, де вивчає фармакологію та ботаніку (на той час будь-яку біологічну науку вважали частиною медицини). Успіхи молодого Карла в навчанні були такими вражаючими, що йому, ще студенту, доручили викладати студентам молодших курсів. 1732 року Лінней обійшов пішки північ Швеції — Лапландію, — подолавши понад 700 кілометрів, та зібрав велику колекцію рослин. Наслідком тієї експедиції стала публікація книги «Флора Лапландії».

Бджоли замiсть пiгулок

Бджоли замiсть пiгулок

На сьогодні у світі немає жодної галузі медицини, в якій би не застосовувалися продукти бджільництва. Це і кардіологія, і психіатрія, і гастроентерологія, пульмонологія, нефрологія, онкологія, а також педіатрія, геріатрія, гематологія, стоматологія, отоларингологія, лікувальна косметика. Також продукти бджільництва широко використовують в екстремальних умовах: у космосі, в умовах тривалих надводних і особливо підводних плавань, геологічних розвідках, спортивних тренуваннях.
У 20—30 роках ХХ сторіччя з'явилася ціла низка наукових праць, у яких вчені вперше у світі почали здійснювати дослідження з визначення різноманітних властивостей біологічно активних продуктів бджільництва, зокрема і їхньої терапевтичної ефективності при багатьох захворюваннях людини. Після Другої світової війни було вдосконалено технологію продуктів бджільництва, їхні властивості почали вивчати на більш високому рівні, і з'явилися лікувальні форми для застосування у медичній практиці. Так поступово апітерапія, тобто лікування продуктами бджільництва («apis» у перекладі з латинської — «бджола»), почала формуватися як окремий науковий напрям. Але оскільки водночас інтенсивно вдосконалювалася технологія виробництва лікувальних засобів на основі хімічного синтезу, а фармацевтичний ринок заповнили синтетичні лікувальні засоби, це призвело до часткового забуття біологічно активних продуктів бджільництва. Проте сьогодні пацієнти дедалі частіше звертаються до фахівців-апітерапевтів. Унікальність апітерапії як наукового і медичного напряму полягає в тому, що вона є водночас і потужним засобом профілактики захворювань, і має в своєму арсеналі засоби для лікування найрізноманітніших хвороб.

Український аспірант зазвичай ходить «самопасом»

Український аспірант зазвичай ходить «самопасом»

Нещодавно в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбувся міжнародний семінар «Впровадження принципів третього циклу (PhD програми) Європейського простору вищої освіти в Україні». Цей науковий захід був присвячений ознайомленню науково-педагогічних працівників НаУКМА і вищих посадовців у галузі освіти і науки України з ідеологією та практикою організації докторантських студій (PhD programs) в університетах Франції, Великобританії, Іспанії та Польщі. Західні професори спільно з українськими говорили про європейські тенденції у сфері докторантських студій, про впровадження Болонських принципів у європейських університетах, про університетську автономію, університетські права та відповідальність, зокрема, й відповідальність і права у сфері підготовки молодих науковців-дослідників. Також обговорювалося питання про джерела і шляхи фінансування докторантських студій. Професори НаУКМА і західні експерти говорили однією мовою — англійською, але дискурсивний розрив, що його цей семінар і покликаний був подолати, таки відчувався під час дискусій. Адже ще дуже-дуже багато різного у підготовці кандидатів (докторів) наук в Україні та країнах Західної Європи. Від термінологічних (тобто хто такий кандидат наук) до ідеологічних (тобто чим відрізняється «паперовий» науковець — особа з науковим ступенем — від справжнього дослідника). Щоб трохи глибше зрозуміти суть цих проблем і бар'єрів, «УМ» звернулася до координатора темпусівського проекту «Тренінг із впровадження третього циклу європейського простору вищої освіти (ЕНЕА) в Україні» (в контексті якого і відбувся цей семінар), віце-президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» з науково-навчальних студій, доктора філологічних наук, професора Володимира Моренця.