Карі Стефанссон, дипломований провидець

21.12.2007
Карі Стефанссон, дипломований провидець

Ісландського вченого Карі Стефанссона можна назвати «науковим провидцем». Очолювана ним фірма deCODE Genetics першою у світі запропонувала нову для людства послугу — deCODEme (в перекладі з англійської — «розшифруй (чи декодуй) мене»). За 985 доларів кожен може отримати свій генетичний профіль, дізнатися, які хвороби загрожують йому в майбутньому, чи, наприклад, чому він не любить ті чи інші харчі.

На цей час компанія вже виділила варіанти ДНК, які відповідають за розвиток у людини 18 спадкових хвороб та аномалій. Це пігментаційні дегенерації, які пов’язані з віком, астма, злоякісні пухлини прямої кишки, молочної залози та простати, черевні хвороби, глаукома (лише окремі типи), інфаркт, інсульт, запальні хвороби кишок, серцева аритмія, розсіяний склероз, ожиріння, псоріаз, синдром неспокійної ноги, ревматоїдний артрит, діабети типу 1 і 2.

 

Потомок вікінгів

Карі Сефанссон народився 58 років тому в столиці Ісландії — Рейк’явіку, здобув освіту в місцевому університеті. В 1993—1997 роках працював професором неврології, невропатології та невронаук Гарвардського університету (США) та одночасно завідував відділенням невропатології шпиталю «Бет Ісраель» у місті Бостон.

У дитячі роки Карі Стефанссона Ісландія була настільки бідною країною, що могла дозволити собі імпортувати фрукти лише раз на рік. «Я досі пам’ятаю запах яблук у магазинах на Різдво. Впродовж тисячі років ми були неймовірно бідними, але завжди певними, що маємо велику культуру. Нація живилася нею, жила сагами. Можливо, це одна з головних причин, чому генеалогія так зацікавила мене», — визнав учений в інтерв’ю «Нью–Йорк Таймс» 18 червня 2002 року. Саме тому вчений відмовився від дуже добре оплачуваної роботи в США і в 90–х роках повернувся до Рейк’явіка. Повернувся, щоб досліджувати своє фамільне дерево, корені своїх співвітчизників, коріння людських хвороб, створив на батьківщині одну з провідних у світі фармацевтичних компаній, яка спеціалізується на генетичних дослідженнях.

Стефанссон не без гордості згадує, що за час роботи в Гарварді йому довелося «різати 10 тисяч людських мізків». Його особливо цікавлять хвороби мозку, зокрема, розсіяний склероз та шизофренія. Як не дивно, але уряд Ісландії відмовився після повернення на батьківщину видати вченому грант на вивчення цих хвороб. Стефанссон не здався, звернувся до приватного капіталу і в 1996 році впродовж шести тижнів назбирав 12 млн. доларів на заснування компанії deCode. Але це був лише початок.

Коли компанія почала збирати генетичний матеріал населення острова (все відбувалося винятково за добровільної згоди пацієнтів), то ісландські генетики і вчені з–за кордону почали звинувачувати доктора Стефанссона в експлуатації своїх співвітчизників, порушенні їхньої приватності, піддаванні людей невиправданому ризику. Вчений був змушений ініціювати загальнонаціональні дебати, які тривали дев’ять місяців. Упродовж цього часу в трьох газетах, які видають в Ісландії, з’явилося приблизно 700 статей на тему генетики, було організовано 140 просвітницьких теле– та радіопрограм. Наполегливість, час і досягнені результати довели шляхетність його намірів. Тепер, коли компанія запрошує ісландців взяти участь у масовому експерименті з дослідження генетичного коріння певної хвороби, 90 відсотків з них погоджуються.

Компанія deCode є невеликою, принаймні її шеф знає родинні історії більшості з приблизно 450 своїх підлеглих.

Населення Ісландії нагадує туго затягнений генетичний вузол, тому ця країна є ідеальним місцем для збору великої кількості зразків ДНК для вивчення генетичних характеристик хвороб. Компанія deCODE 1998 року домовилася з урядом і на цей час зібрала зразки ДНК 130 тисяч ісландців, тобто 65 відсотків населення країни. Це найбільша у світі база даних такого типу.

985 доларів за прогноз на майбутнє

З 16 листопада досить зайти на сайт www.deCODEme.com., щоб створити особистий рахунок та замовити тест, за який уже доведеться заплатити 985 доларів. У відповідь фірма надішле замовнику поштою бандерольку, де міститься пробірка з лопаткою, якою потрібно відібрати пробу з ротової порожнини і відіслати її до Рейк’явіка. В лабораторіях фірми сканують більше мільйона варіантів генома замовника та вирахують ризик захворіти на одну з 18 вказаних вище генетично обумовлених хвороб. Вам також розкажуть, звідки походять ваші далекі предки.

Завдяки створенню генетичного профілю на підставі аналізу понад мільйона відомих відмінностей у геномі людини замовник отримує унікальну генетичну візитку, яку надалі можна використовувати для поглиблення знань про власне «я» і навіть розваг. Реклама на сайті компанії deCODEme заохочує клієнтів дізнатися більше про своїх далеких прародичів, у формі цікавих комп’ютерних ігор порівняти свій генетичний профіль із профілями родичів чи знайомих.

Краще б не знати!

Одним із добровольців, які першими пройшли промоційні обстеження в компанії deCODE, була журналістка газети «Нью–Йорк Таймс» Емі Гармон. У недавньому газетному звіті журналістка описує своє все­зростаюче захоплення можливістю мандрувати у власному геномі. «Щодня я витрачаю години на нові дослідження зв’язків мого ДНК із моїми хворобами, виглядом та поведінкою. Інколи мандри геномом викликають пізнавальний шок», — пише Емі Гармон. Американка, зокрема, з’ясувала, чому в дитинстві ненавиділа молоко: їй бракує генетичної модифікації, потрібної для перетравлювання лактози.

Не всі фрагменти розповіді Емі Гармон є кумедними. Далі вона переходить до опису почуттів людини, яка замахнулася на невідомість, відчула себе Адамом, який в Едемському саду всупереч забороні скуштував яблуко пізнання. Журналістка вже після першого знайомства зі своїм геномом усвідомила, що відтепер і до кінця життя буде залежною від нього, постійно переглядатиме його після кожного чергового наукового відкриття, вишукуватиме чергові хвороби, які їй загрожують. Вона попереджає потенційних клієнтів фірм на зразок deCODE, що вони можуть зіпсувати собі радість життя, відкривши болючу правду про свої майбутні хвороби, чи навіть завчасно підписати собі смертний вирок, з’ясувавши, що їм не уникнути, наприклад, раку або хвороби Альцгеймера.

І таких сумнівів стосовно цього методу і пов’язаних з ним загроз є багато. Наприклад, страхова компанія не підпише угоду з потенційним клієнтом, якщо дізнається, що він має ризик небезпечного для життя захворювання. Чи витримає психіка, коли людина дізнається, як і коли закінчиться її життя? І що це за життя буде!? Чи одружаться навіть дуже закохані молоді люди, якщо один із них знатиме, що має не дуже певне майбутнє? І дуже прозаїчна справа: що буде з родиною, в якій чоловік дізнається, що не є батьком дитини.

Прислів’я каже: «Не буди звіра». Але завжди знайдеться хтось, хто порушить цю заповідь. Карі Стефанссон, який першим надав людям можливість заглянути в самого себе, є янголом і дияволом в одній особі. Лише майбутнє покаже, яка зі сторін цієї медалі є яскравішою.

 

ДО РЕЧІ

Конкуренти не сплять

Успішна ідея не може пройти непоміченою. Вже через три дні після початку роботи сайту www.deCODEme.com в інтернеті з’явився його повний клон www.23andme.com. Компанія 23andMe зі штаб–квартирою в місті Маунтін–В’ю, штат Каліфорнія, пропонує аналогічний набір тестів, але за трохи вищу ціну — 999 доларів. Засновниками цієї компанії є Лінда Айві та Анна Войцицька. Остання є нареченою Сергія Бріна, співзасновника відомої інтернет–компанії Google. Брін, який є однією з найбагатших осіб світу (часопис «Форбс» оцінює його статки в 20 млрд. доларів), підтримав ініціативу майбутньої дружини інвестицією в сумі 3,9 млн. доларів, а інші фінанси­сти додали ще 6,1 млн. доларів. На відміну від компанії Карі Стефанссона, проект 23andMe є комерційним і тому на особливу пошану не заслуговує. Третю подібну компанію невдовзі відкриє велика американська інвестиційна фірма «Кляйнер, Перкінс і Кофілд».

  • Що там, у голові?

    Знання, які людина повинна засвоїти, множаться у геометричній прогресії. Чи здатен наш мозок витримати такі навантаження? А може, він уже досяг піку свого розвитку і радіє, що новітні технології забирають на себе частину його функцій? >>

  • Підкорене небо

    У радянські часи Всесвітній день авіації та космонавтики відзначали справно. Власне, у той час усі досягнення, пов’язані чи то з польотом у космос, чи то з появою нового літака, прирівнювались мало не до державних свят. Сьогодні цю дату також відзначають, проте масштаб суттєво зменшився. Чи розвивається авіація та космонавтика сьогодні? >>

  • «Небесний тихохід»

    Фахівці навчально-наукового центру «Небесна долина», що діє у Вінницькому національному технічному університеті, передали військовослужбовцям розвідувального підрозділу, який виконує завдання в зоні бойових дій на сході України, безпілотний розвідувальний комплекс власної розробки. >>

  • Філософ волокон із чвертю ставки

    Ярослав Шпотюк — фізик-матеріалознавець, закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка (ЛНУ) та займався науковими дослідженнями у Франції. Науковець здійснив майже неможливе і захистився одразу в двох навчальних закладах: у ЛНУ та університеті Ренн 1. >>

  • НаЗУБок

    Усім відома фраза: «Одне лікуєш — інше калічиш». Але далеко не завжди ми можемо побачити зв’язок між прийомом якихось ліків і проблемою зі здоров’ям, яка виникає через деякий час. Особливо при протезуванні зубів. >>