Спочатку було яйце…

Спочатку було яйце…

Найпростішим пирогом для мене ще зі студентських років був бiсквіт iз 5 яєць, склянки цукру та такого ж об’єму борошна: спочатку збиваєш міксером два перших інгредієнти, додаєш третій — і за кiлька хвилин тісто готове. А ще хвилин за 20, якщо попередньо вже розігріто духовку, можна скликати усіх на чаювання. (Крім того я періодично викладала у форму для випікання шматочки яблук — й отримувала неперевершену простоту, яка подобалася усім знайомим).

Чотири ходки Сергія Бортнікова (остання — на 50 000)

Чотири ходки Сергія Бортнікова (остання — на 50 000)

Про книжки Сергія Бортнікова писали «Україна молода», «День», «Дзеркало тижня», «Киевские ведомости», «Вечірні вісті», «Факти», колись — «Книжникreview» і навіть — «Податковий вісник». І ось нова нагода зустрітися: відоме московське видавництво «Вече» видало роман «Право на убийство». Ця річ добре знайома українцям, але під іншими назвами. У «Романгазеті» братів Капранових — «В овечій шкурі»; в альманаху «Детективи» — «Полювання на кілера». Та й у Москві це вже друге видання. Перше відбулося понад десять років тому в знаменитій серії «Чорная кошка» видавництва «ЭКСМО».

«Або здобути, або живому не бути»

«Або здобути, або живому не бути»

Слова, винесені в заголовок, — це назва пам’ятника Тарасові Шевченкові, котрий міг би прикрашати центр столиці України. Автор композиції — Михайло Гаврилко. Щойно це ім’я відроджено з попелу небуття книжкою Романа Коваля «Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею» (Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2011).

Серце, втоплене у чарці

Серце, втоплене у чарці

Перед будівлею Київської мерії минулої суботи відзначали Всесвітній день серця. Акція, що вже стала традиційною для української столиці, не лише вкотре привернула увагу людей до серцевих проблем, а й надала можливість усім охочим дорослим просто на місці перевірити стан свого «полум’яного мотора». Дорослі й діти, хворі й здорові, могли виміряти свій артеріальний тиск, дізнатися рівень глюкози в крові, зробити електрокардіограму, отримати консультації сімейного лікаря, фахівців антигіпертензивного центру тощо.

Такі заходи, організовані Головним управлінням охорони здоров’я КМДА, Всеукраїнським лікарським товариством і Київським міським центром здоров’я, сьогодні проходять у багатьох лікувально–профілактичних закладах столиці. Тож якщо хочете безкоштовно з’ясувати, в якому стані ваше серце, — можете зателефонувати до організаторів і дізнатися адреси проведення експрес–обстежень.

«Розумна» лікарня для малят

«Розумна» лікарня для малят

Будівельні роботи в столичній лікарні «Охматдит» почалися за графіком — 15 вересня. На будмайданчику площею 3 тисячі квадратних метрів кипить робота з демонтажу старих корпусів — екскаватори руйнують зношені будівлі, на місці яких незабаром зведуть чотири нових.

Націоналізація як панацея

Націоналізація як панацея

Неважко передбачити, що скасування мораторiю на продаж сiльгоспземель iз дозволом купувати їх у приватну власнiсть обумовить у нас не лише продовольчу кризу, а й катастрофу української держави i українцiв як нацiї.

Агрохолдинги чи фермерство

Нещодавно на українському телебаченнi пролунало повiдомлення про те, що Верховна Рада України нарештi розробляє проект земельного банку України. Вiн видаватиме кредити пiд 1% рiчних, а на його створення просять 20 млрд. гривень. Для порiвняння: європейськi банки i кредитнi спiлки видають своїм аграрiям кредити пiд два–чотири вiдсотки. Незрозумiло, чи буде український земельний банк давати кредити пiд заставу врожаю, як це роблять зернотрейдери. Також не обґрунтовано, навiщо така велика сума — 20 млрд. гривень. Земельний банк обiцяли створити ще в 2003 роцi для пiдтримки власникiв земельних паїв, щоб вони не йшли iз землi i звiльнилися вiд зернотрейдерської кабали. Той мiльярд гривень, який видiляють зараз аграрiям iз бюджету, i мав iти аграрiям–пайовикам через банк.

«Я тебе урою»

«Я тебе урою»

Постійні читачі нашої газети ще й досі пам’ятають матеріал під заголовком «П’яний» брейк», опублікований в «УМ» у жовтні 2005 року. Йшлося в ньому про сумнівні витівки тодішніх очільників Кобеляцької райдержадміністрації — голови та його першого заступника. Саме вони, добряче «заправившись» спирт­ним на святкуванні Покрови, ввечері почали «виховувати» матюками, образами та погрозами місцеву молодь, що зібралася у підвальному приміщенні районного Будинку культури на заняття гуртка брейк–дансингу, а потім і міліціонерів, які намагалися заспокоїти можновладців... І ось — знову Кобеляки, той самий районний Будинок культури (тільки тепер він називається Центром культури і дозвілля), також вечірня репетиція артистів–аматорів... І знову «гучний» скандал за участю керівника одного з підрозділів райдержадміністрації. Тож днями в полтавському корпункті «УМ», як і 6 років тому, пролунало одразу кілька телефонних дзвінків із проханням розібратися в ситуації.

Воїн, жінка, кімерієць...

Воїн, жінка, кімерієць...

Царська Скіфія і Геррос, Гілея і Гіперборея, країна амазонок і Кімерія, Царство Германаріха і Сарматія... Напрочуд різні імена місцини, що лежить між Азовом, Дніпровими порогами і Донецьким кряжем, увічнили Біблія й ассиро–вавилонські таблички, древні Гомер, Птоломей, Геродот, Страбон. Поляки ж, роздратовані неприступністю нижнього запорожжя, іменували цей край не інакше, як «Дике поле». Наразі ж археологи, з огляду на результати розкопок, зауважують: це «прізвисько» необхідно якщо не забути, то бодай відтермінувати у глибину тисячоліть.

Чорнобривців насіяла Золотоноша

Чорнобривців насіяла Золотоноша

Незвичайний фестиваль організували у Золотоноші Черкаської області під час святкування 435–річниці цього міста — тут славили чорно­бривця. Сонячна квітка, яку так люблять в Україні, заслужила уваги не випадково. Адже цього року в Золотоноші, котра помітно покращала останнім часом, нею засадили всі клумби міста. Традиційно сіють чорнобривці і в місцевих домоволодіннях. Тому з ідеєю вшанувати популярну в народі квітку виступила радник міського голови, поетеса Ніна Жук.