Коли Михайло Гринишин приїхав у редакцію «УМ» на інтерв’ю, я навіть не втрималася і перепитала, чи й справді йому 30 грудня виповниться 90 років. «А що, не виглядаю на свій вік?» — розсміявся у відповідь Михайло Петрович. А й справді не виглядає! Підтягнутий, бадьорий, сповнений планів і турбот про свій ювілейний творчий вечір, який планує відзначити у січні.

Старше покоління добре пам’ятає Михайла Гринишина. Він довгий час був ведучим популярної програми «Сонячні кларнети», а до цього — художнім керівником знаменитого Гуцульського ансамблю пісні й танцю. Проте шлях артиста до визнання був непростим — у сталінські часи йому не минулося, що вiн привселюдно заступився за українську мову, згадали й те, що працював дяком у церкві... Всього було в його житті — й відчаю, й успіху, й радості, й смутку. Про найцікавіші моменти свого непростого життя з нагоди ювілею артист розповів «УМ».

Одна з найкрасивіших жінок світу, уругвайська зірка аргентинських телесеріалів Наталія Орейро останнім часом зникла з екранів. Що й не дивно: 34–річна співачка й актриса, відома нашим телеглядачам передусім за «милом» «Дикий ангел», ось–ось народить первістка. Раніше Наталі зізналася, що в неї буде хлопчик.

Упродовж останніх 20 років ожиріння серед американців прогресувало такими стрімкими темпами, що Берегова охорона штату Вашингтон, яка здійснює адміністративний нагляд над морськими пасажирськими поромами на північному заході США, змушена була з 1 грудня обмежити максимально допустиму кількість пасажирів цих поромів.

Коли в розмові з подругою ваша дружина повторює: «...І мій теж!» — імовірність того, що вас хвалять, практично дорівнює нулю.

На старті попереднього сезону головний тренер полтавського «Динамо» Андрій Портной у розмові з кореспондентом «УМ» заявляв, що його колектив готовий скинути із трону багаторічного чемпіона — «ЗТР». Полтавцям не вдалося реалізувати той амбіційний план — за підсумками сезону 2010/11 динамівці фінішували другими, відставши від «Запоріжтрансформатора» на шість очок. Водночас половина нинішнього чемпіонату України пройшла вже під диктовку Полтави. Команда Портного виграла всі 14 матчів перших двох кіл і пішла на зимові канікули, маючи шестиочковий гандикап над найближчим переслідувачем. «Колектив заряджений на перше місце», — так пояснив «УМ» причини потужної гри наставник «Динамо». — Завдяки увазі й підтримці керівництва клубу нам вдалося добре підготуватися до сезону. Влітку ми провели два міжнародні турніри в Польщі та Білорусі. Вдало розроблена стратегія дозволила нам підійти на піку форми до зустрічі з головними конкурентами за «золото».

Будь–яку справу приємно завершувати успішно. У минулі п’ятницю й неділю чемпіон України востаннє в цьому році грав на своєму льоду у рамках російської вищої ліги. І хоча суперники «Донбасу» дісталися з низів турнірної таблиці, легкої прогулянки не передбачалося. Адже таким командам нічого втрачати, зазвичай вони грають розкуто з надією створити сенсацію в зустрічі з лідером.

Я відкрила для себе Марлен Дітріх двічі. Кілька років тому, на виставці її особистих речей у Москві. І цього літа, зовсім несподівано, в містечку Старий Крим, у музеї Костянтина Паустовського, де побачила німецьку акторку на фото з радянським письменником.

Ідею поставити на театральній сцені «Мі­сяць на селі» режисер Андрій Білоус виношував не один рік. Після прем’єри вистави у Театрі драми і комедії на Лівому березі стало зрозуміло, що протягом усього цього часу Білоус ретельно працював над своєю мрією: експериментував iз хронометражем п’ятиактної п’єси, героями, сюжетними ходами, намагаючись додати цій історії, написаній Іваном Тургенєвим більше ста п’ятдесяти років тому, динаміки й інтриги... Результатом його пошуків і сумнівів став епічний твір тривалістю понад три години, який Андрій Білоус назвав «Найвище благо на світі...»

На презентацію четвертого фестивалю «Країна мрій Різдвяна» Олег Скрипка покликав до столичного клубу «Культ РА». Запрошенням скористалося чимало шанувальників як самого пана Олега, так і його фестивалю — щільність «народонаселення» на квадратний метр у клубі була надвисокою. Частували  питним медом, смаженим поросям, кутею, різноманітними пирогами та солодощами. Українські романси для гостей виконував Володимир Самайда, а казкар Сашко Лірник організував казкову міні–виставу, учасниками якої змогли стати всі охочі. Під час святкової презентації перепліталися християнські та язичницькі  обрядові українські традиціїї, звучали щедрівки та колядки, святкували народження сонця, співали здравниці Ярилу і подяки Дажбогу... Разом з усіма освячували Дідуха та водили хороводи під скрипку і бубон творці сучасної української культури Василь Попадюк, Сашко Положинський («Тартак»),  Арсеній Білодід («Сокира Перуна»), Сергій Василюк («Тінь Сонця»), кобзар Тарас Силенко...