За вікном — 20 градусів морозу. Але на деяких вулицях Москви людно, як на сочинському пляжі в розпал літа. «Неможливо перемогти народ, який їсть морозиво при температурі –40», — цю фразу, яку приписують Черчіллю, минулої суботи і в Білокам’яній, і в багатьох інших містах Росії цитували часто. Всупереч побоюванням організаторів, мороз не лише не розлякав, а ще більше згуртував опозиційно налаштованих громадян: третій великий мітинг опозиції (після зібрання на Болотній площі 10 грудня та на проспекті Сахарова 24 грудня 2011 року) виявився наймасовішим. Дарма предстоятель Російської православної церкви Кирил наголошував, що правовірні РПЦ–християнини по мітингах не шастають, а вдома моляться.

До проповіді патріарха не дослухалися не лише учасники «неканонічного» мітингу «За чесні вибори», а й прихильники цілком достойної благословення Святійшого Кирила позиції «Хто, якщо не Путін?». Отямившись від несподіваної масовості перших за два десятиріччя справді потужних акцій опозиції, влада вперше відреагувала на них своїм «клином»: зібравши «антипомаранчевий» мітинг під гаслом «Нам є що втрачати». Дані щодо чисельності обох акцій, залежно від того, хто рахував, кардинально розходяться. За незалежними оцінками, кількість людей була приблизно однаковою — 80–100 тисяч. Щоправда, якщо на Болотну люди йшли за покликом серця, то на Поклонну — переважно за рознарядкою.

Одразу два ювілеї — 50–річчя рукоположення на єпископа та 45–річчя служіння на Київській кафедрі — святкує в ці дні предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. І якщо, за його особистим зізнанням, перше не є чимось незвичайним (бо історія української церкви має чимало прикладів архієрейського служіння по 50 років), то своїм перебуванням на Київській кафедрі він встановив своєрідний рекорд. За тисячу років християнства на Русі жоден архієрей не очолював кафедру так довго (відомо, що один із «найтриваліших» попередників Патріарха Філарета пробув на цьому посту 34 роки).

З нагоди ювілеїв минулої суботи у Національній опері відбулася урочиста академія, потім святкування продовжилося богослужінням у Володимирському соборі за участю Патріарха Філарета та сорока архієреїв. Закінчилося всенічне бдіння в неділю. Напередодні урочистостей, у п’ятницю, владика зустрівся з журналістами, щоб згадати роки свого служіння Господу та прокоментувати найрезонансніші аспекти церковного життя.

Два тижні зима демонструє українцям, на що вона справді здатна, а статистика смертей і каліцтв, спричинених морозами, просто шокує. Як повідомили «УМ» у прес–центрі Міністерства охорони здоров’я, у період із 27 січня по 6 лютого зі скаргами на переохолодження чи обмороження до лікувальних закладів України звернулися 2594 людини, з яких 1985 було госпіталізовано, 13 померли в лікарнях. Найбільше людей постраждали від обмороження у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Вінницькій, Харківській областях. Загалом до сьогодні від холоду померли 135 осіб. Порівняємо: у всій Східній Європі в ці дні кількість загиблих від екстремальних морозів зросла до 250. Так, 64 людини замерзли в Росії, 43 — у Польщі, 24 — у Румунії.

Рівняння, де більшість членів «ікси», навряд чи піддається логічному розв’язанню. Непрогнозованість Шевченківської премії закладена у персональній різнофаховості комітету. Справді, наскільки адекватно визначать літературну подію 25 експертів, з яких лише семеро є професійними літераторами?

Представників усіх релігійних конфесій України, а також гостей із–за кордону зібрала в Києві міжконфесійна конференція для богопосвячених осіб, де йшлося про роль церков i релігійних організацій у розвитку та наданні паліативної допомоги в Україні.

Паралізована мешканка Нової Каховки, 35–річна Вікторія Щербина, майже рік збирала десять тисяч чайних «стiкiв», які сподівалася обміняти на інвалідний візок з електроприводом. Однак розрекламована в Україні благодійна акція для інвалідів–візочників виявилася банальним лохотроном.

Другого лютого виповнилося 167 років від дня народження нашого знаменитого земляка.

Батьки сподівалися — матимуть сина–священика. Мріяли дати дитині ґрунтовну освіту, тож зібрали, які могли, статки — незаможні, але працьовиті, самовіддані люди, — і відправили Івана до Відня. Вирушив до Австрії пішки — мав гарт до таких тривалих «прогулянок».

Матеріал про видатного українського перекладача і поліглота Миколу Лукаша, що був опублікований в «УМ» 21 грудня минулого року, схвилював читачів нашої газети. Особливо боляче вони сприйняли те, що пам’ять талановитого перекладача «Фауста», «Дон Кіхота», «Декамерона» та інших відомих творів світової класики, належним чином так і не пошанована.

Державне підприємство «Львівський лісовий селекційно–насіннєвий центр» розташоване в селищі Брюховичі Львівської області. І це — єдине підприємство на всю країну, яке застосовує сучасні технології в насінництві.