Пристрасті навколо трьох зруйнованих будинків на Андріївському узвозі наростають. Нагадаємо, цими вихідними компанія ЕСТА–Холдинг, яка входить у групу СКМ Ріната Ахметова, знесла два будинки на території колишньої фабрики «Юність» та один фасадний, що виходить на Андріївський узвіз. У середу ввечері близько 700 громадських активістів провели акцію проти забудови Андріївського узвозу. Мітингувальники принесли під офіс Ахметова сміття, аби висловити свій протест. Пізніше два десятки невідомих розмалювали гаслами «Врятуємо узвіз» будівельну техніку і побили в ній вікна. Представники громадськості обіцяють протестувати і в подальшому.

Про завершення розслідування прозвітувало Головне слідче управління МВС. Адвокат матері загиблої дівчини Микола Катеринчук повідомив, що перше судове засідання у цiй резонансній справі відбудеться в середині травня.

Вшановувати пам’ять героїв бою під Гурбами на Рівненщині вже стало доброю традицією. Цього року святкування відбудеться в рамках відзначення 70–річчя створення Української повстанської армії, тож фестиваль, який пройде у Гурбах 17 квітня, буде особливо цікавим. «До участі ми запросили представників багатьох політичних партій та організацій Рівненщини. Головним етапом святкування стане історичне театралізоване дійство «Бій на Гурбах». Ми повністю відтворимо один iз боїв між УПА і внутрішніми військовими підрозділами НКВС. Для написання сценарію використовували справжні історичні документи і спогади учасників тих бойових дій», — розповів «УМ» голова Товариства пошуку жертв війни «Пам’ять» Любомир Горбач.

Чи то люди стали більш віруючі, чи то сила традиції взяла гору, (у декого, виходить, і над національним «я»), але опитування показали таке: 96 відсотків громадян України заявили, що відзначатимуть свято Воскресіння Христового. Дослідження проводила Соціологічна група «Рейтинг» наприкінці березня. З огляду на те, що наша країна — поліетнічна і багатоконфесійна, скидається, що шануватимуть Великдень і більшість мусульман та юдеїв, адже 96% — цифра вражаюча, навіть з урахуванням соціологічної похибки.

Великдень — найбільше й найурочистіше свято християнського календаря. Особливе церковне відзначення триває цілий тиждень. Упродовж семи днів богослужіння в храмі відбуваються при відчинених Царських вратах на знак того, що тепер Воскресінням Христовим відкриті для всіх двері царства Божого. У цьогорічних великодніх посланнях чимало хто з ієрархів українських церков — вірогідно, не змовляючись, — наголошують на досі мало висвітленій грані Великодня — об’єднавчій. Вселенський патріарх Варфоломій нагадує, що особисте воскресіння людини має значення лише тоді, коли воно — для когось іншого, а не лише для себе. «Ми обманюємося, якщо вважаємо, що процвітання у світі може виходити тільки від знищення один одного», — зазначає патріарх.

Назва італійського міста Рапалло, що на узбережжі Лігурійської рів’єри, навряд чи щось говорить пересічному українцеві. Але саме на цьому курорті, в затінку фінікових пальм і алеппських сосен, 90 років тому відбулася така важлива для України подія — підписання Рапалльського договору між радянською Росією та веймарською Німеччиною. Цей історичний факт мало відомий нашому широкому загалу, а ще менше ми знаємо про значення угоди, підписаної в Рапалло 16 квітня 1922 року, для подальшої долі Української Соціалістичної Радянської Республіки. Власне, можна говорити, що саме під шум прибою Лігурійського моря офіційно почалося закабалення України у «братньому союзі» з РСФРР. Квітневе Рапалло стало прологом до підписання союзного договору у грудні того ж року — 1922–го. Журналісти «УМ» побували на місці «дипломатичної битви», а також з’ясували в істориків подробиці тих подій.

Християнство привнесло у світ дивні, незрозумілі часом навіть нам, сьогоднішнім, ідеї. Скажімо, що людина насправді не є залежною від долі, суспільного статусу, етнічного походження чи вмісту гаманця. Що не помста–відплата реально покращує якість життя, а навпаки — прощення. Що вищою цінністю є правда і свобода, зокрема свобода вибору. Нині на таких–от принципах базується демократичний державний устрій, впроваджений на більшості теренів земної кулі. Чи згадуємо ми, українці, обираючи «європейський шлях», що смачні пшеничні булки, крашанки і ковбаска — це ще не все, чим славний Великдень?

Про духовно–громадянське значення Пасхи «УМ» запросила розповісти провідника Української автокефальної православної церкви, богослова і публіциста архієпископа Харківського і Полтавського Ігоря (Ісіченка).

Талановитий музикант та художник Микола Гаврилів, якого в мистецьких колах міста називають «львівським Далі», є ще й майстром із розпису церков. Його роботи прикрашають десятки вітчизняних храмів. Одна з його найкращий робіт —греко­католицький храм архістратига Михаїла у селі Верин Львівської області, де святі одягнені у вишиванки, а вівтар розписаний українськими краєвидами та відомими історичними постатями, серед яких також вихідці з Верина, сотники УПА Явір та Грабенко. До свята Великодня майстер завершує розпис стіни цього храму зі страсними та пасхальними сюжетами.

Обличчя Світлани Леонтьєвої впізнаване багатьма ще з часів «Інтера». Тепер ведуча Першого Національного продовжує знайомити з новинами вже глядачів державного каналу, залишаючись однією з досить чисельної армії телевізійних інформаційників. Утім є царина у вітчизняному телепросторі, де робота Світлани Леонтьєвої ексклюзивна, — це «Театральні сезони», єдина телепрограма про театр.