Поєднані Великоднем

13.04.2012
Поєднані Великоднем

Великдень — найбільше й найурочистіше свято християнського календаря. Особливе церковне відзначення триває цілий тиждень. Упродовж семи днів богослужіння в храмі відбуваються при відчинених Царських вратах на знак того, що тепер Воскресінням Христовим відкриті для всіх двері царства Божого. У цьогорічних великодніх посланнях чимало хто з ієрархів українських церков — вірогідно, не змовляючись, — наголошують на досі мало висвітленій грані Великодня — об’єднавчій. Вселенський патріарх Варфоломій нагадує, що особисте воскресіння людини має значення лише тоді, коли воно — для когось іншого, а не лише для себе. «Ми обманюємося, якщо вважаємо, що процвітання у світі може виходити тільки від знищення один одного», — зазначає патріарх.

Предстоятель УГКЦ Святослав (Шевчук) повідомляє, що цього року Великдень українських християн позначений постаттю патріарха Йосипа Сліпого, який «не пішов на компроміс зі злом і тому об’єднав у своїй постаті різні середовища українського світу: в’язнів сталінських концтаборів, вірних переслідуваної «мовчазної» церкви та всіх українців «у розсіянні сущих». Його визволення з ув’язнення близько півстоліття тому, подібно до переможного виходу воскреслого Христа із гробової темниці, промінням пасхальної радості освітило, пробудило і зібрало воєдино весь український світ».

У великодній всенічній службі є момент, коли Євангеліє читається різними мовами. Опівночі священик сповіщає: «Христос воскрес», і всі присутні урочисто відповідають: «Воїстину воскрес!» Священики й парафіяни зі свічками виходять iз храму і під перегук дзвонів тричі обходять довкола замк­неної церкви, у якій у цей час куриться фіміам. Цей обхід є символом ходи жінок–мироносиць, котрі рано в неділю прийшли до Господнього гробу і не знайшли в ньому Спасителя. Священик хрестом відчиняє освітлений храм, який символізує гріб Спасителя, усі заходять, співаючи тропар:

Христос воскрес із мертвих,

Смертію смерть подолав,

І тим, що в гробах, життя дарував!

Після служби Божої люди вітають одне одного: христосуються (один каже: «Христос воскрес!», інший відповідає: «Воістину воскрес!», тоді тричі цілуються) і обмінюються писанками або червоними крашанками. Словами: «Христос воскрес!» вітаються від Великодня до Вознесіння, на це відповідають: «Воістину воскрес!».

Цілий день на Великдень дзвонять дзвони. По обіді в кожному селі й містечку єднаються покоління: молодь і старші люди збираються біля церкви. Молодь забавляється, а старші спостерігають за ними й згадують свою молодість. Так єднаються покоління. Нині справжні веснянки або гаївки можна почути і побачити хіба що у великих містах. Найвідоміші великодні гуляння відбуваються щороку в Києві біля Михайлівського Золотоверхого собору та у Львові — в Шевченковому гаю.

Найголовніша великодня гра — «Жучок», що символізує безкінечний рух і вічне життя. Хлопці й дівчата стають парами в довгий ряд, схрещуючи руки. Малу дитину запрошують бути «жучком», і двоє хлопців водять її по «чарівному місточку», складеному з рук гравців. Пари, по котрих уже пройшовся «жучок», перебігають наперед і таким чином «жучка» обводять довкола церкви. Дівчата грають також у «Шума», «Царівну», «Огірочки», «Кривого танцю» — ігри, які символізують пробудження природи і неперервне життя. У хлопців розваги пов’язані з демонструванням сили і спритності — це гра «У великоднього дзвона» і побудова триярусної великодньої «Дзвіниці».

Традиційно на Великдень біля церкви співає великодні псалми кобзар або лірник. Сьогодні цю давню українську особливість відновлюють братчики Київського кобзарського цеху, які самі майструють музичні інструменти (кобзи, колісні ліри, торбани, бандури, гуслі) і співають збережені традиційні думи та псалми.

 

ЛАСКАВО ПРОСЯТЬ

На Великдень на Софійській площі о 16.00 розпочнеться «інтерактивне дійство» — великодні веснянки і гаївки. Разом з активістами молодіжних християнських спільнот можна буде навчитися грати в традиційні рухливо–пісенні ігри — «Жучка», «Царівну», «Огірочки», та виводити «Кривого танцю».

Наступного дня, 16 квітня (Обливаний понеділок), у Музеї народної архітектури й побуту України (селище Пирогів) також збереться молодь і малеча на великодні веснянки та гаївки. Початок о 12.00 на території музейного регіону «Карпати».

 

СИМВОЛИ

Пасхальний пшеничний хліб символізує життєву повноту. Українці, на відміну від росіян, прикрашають великодні булки візерунками з тіста. Північні брати мають звичай поливати свої куличі збитим білим цукром і посипати зверху різнокольоровим пшоном. А мешканці різних етнічних регіонів України викладають на пасках солярні знаки — подвійні (восьмираменні) хрести, а також завитки, решітки і віночки. На перший погляд, викладання візерунків iз тіста видається складною трудомісткою справою. Утім енергетичних затрат на це дійство йде не більше, ніж на збивання цукру і фарбування пшона.

 

ПРИВІТАННЯ

Вселенський патріарх Варфоломій:

«...Світ, який є відчужений від Христа, прикладає зусилля, щоб нагромадити матеріальні блага, тому що покладає свої надії на виживання на них. Він нерозумно думає, що він зможе уникнути смерті через багатство... Досвід православної церкви завіряє нас, що ті, хто з’єднався з  Христом, живуть навіть після смерті... Безсмертя існує в Христі й пропонується усім. Немає ніякої необхідності для деяких країн обов’язково знищувати інші народи, щоб вижити. Христос пропонує життя всім людям на землі як на небі. Він воскрес, і всі ті, хто так бажає життя, можуть піти за Ним по шляху воскресіння».

Патріарх Київський і всієї Русі–України Філарет:

«...Чому ми радіємо?! Адже воскрес Христос, а не ми. В тому й справа, що воскресіння Христове безпосередньо стосується кожного з нас. Як через тілесного родоначальника людства Адама, який ввів у людську природу смерть, підкорилися закону смерті всі люди, з’єднані з ним через тілесне народження, — так у духовному родоначальнику Ісусові Христі воскреснуть усі, духовно відроджені Ним, з’єднані з Ним вірою... Нехай оновить воскреслий Господь Ісус Христос наші духовні й тілесні сили на добрі діла для блага нашої Української держави та українського народу».

Блаженнійший Святослав, предстоятель Української греко–католицької церкви: 

«Сьогодні радість і веселість об’єднує небо і землю в єдину пасхальну літургію, в якій звучать і наші великодні піснеспіви. У своєму воскресінні Спаситель, який перемагає смерть, повертає єдність душі й тіла людській істоті, а разом із цим збирає воєдино все видиме і невидиме створіння, що було відчужене між собою через гріх людини... Своїм переможним виходом із гробу Господь усуває всі перепони до єдності Все­світу зі своїм Творцем. Виходячи з аду, він ламає ворота смерті — те, що відділяло людину від Джерела життя, її Творця, і сповнює її безсмертям. Наше пасхальне побажання — щоб як у єдності й мирі Христовому святкує сьогодні все видиме й невидиме, так само щоб у мирі та єдності скріпився сьогодні благодаттю та життям Воскреслого весь український світ!»

Блаженнійший митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан):

«Христос воскрес, бо смерть не могла втримати у своїй владі тіло і душу Христові, які перебувають в іпостасній єдності з Джерелом вічного життя, з Тим, хто за своїм божеством є Воскресіння і Життя... Христос Господь дарував нам не лише воскресіння тіл, що відбудеться в кінці світу, а й духовне відродження і воскресіння, яке щодня відбувається в людських душах...»

  • Замок для коханої

    Як би хто не ставився до 8 Березня, настання весни й любові до жінок ніхто не відміняв. І чотири вихідні з цього приводу в людей уже на носі. А що може бути кращим відпочинком і подарунком, до речі, ніж подорож. «УМ» склала орієнтовний тур-лист, де і за яку ціну можна провести святкові вихідні. >>

  • Подаруй мені радість

    Чи не з перших днів весни перед кожним чоловіком постає питання, що ж подарувати коханій, мамі чи колезі у Міжнародний жіночий день. Кожен хоче виділитись, приємно здивувати оригінальністю подарунку та підібрати саме те, чого бажає жіноча душа. >>

  • Змити гріхи

    Це варто спробувати хоч раз у житті! На заздрість усім, хто в мороз боїться вилізти з теплої шуби, хто злякано тупцює біля ополонки, широкими очима дивлячись на тих, хто заходить у воду. Журналi­сти «УМ» цього року пiшли купатися на Водохреще в Гiдропарк. >>

  • У гостях у казки

    У Санта Клауса нині — гаряча пора. Цими днями «найноворічніший» дідусь планети вирушає з рідного лапландського міста Рованіємі у свою щорічну навколосвітню подорож. Запрягає в сани вірного помічника — оленя на ім’я Рудольф Червоний Ніс, завантажує подарунки... Замовлення на них Санта збирає з кінця листопада. >>

  • Доступний Чудотворець

    Стараннями передусім наділених владою авантюристів сталося так, що за право представляти інтереси Святого Миколая в Україні впродовж останнього десятиліття неодноразово спалахували непримиренні конфлікти. >>

  • Великдень, Пасха, Воскресіння

    Багато хто знає, що відбулося майже 2000 років тому. Утім за стільки років на первісний сенс свята нашарувалося стільки нових тлумачень і видозмін пасхальних звичаїв, що межа між християнським і язичницьким ледь не стерлася. Тож «УМ» дізнавалася, що саме відзначаємо у свято Воскресіння. >>