Патріарх Філарет на йорданську воду не поскупився. (УНІАН.)
Мода на масове купання на Водохреще з’явилася десь у середині 2000–х, коли тодішній Президент України Віктор Ющенко власним прикладом показав і політикам, і народу, як варто шанувати народні традиції. Кілька років поспіль з’явитися перед телекамерами чи фотооб’єктивами в ополонці для політиків вважалося справою честі. Журналісти наперед оголошували список: хто, де і коли буде купатися, туди ж вирушали кореспонденти, щоб зафіксувати цей момент. Нині, правда, ця традиція як політичний феномен поступово спадає — влада не надто переймається саме такою формою піару, віддаючи перевагу теплу і комфорту. Цього року Президент Янукович обмежився лише відвіданням урочистої літургії в Києво–Печерській лаврі, а от зануритися у воду не наважився. Але народу такий екстрим подобається, тож iз кожним роком охочих зануритися в ополонку стає все більше.
У столиці останнім часом виділяються чотири улюблених місця для наймасовiшої йорданської купелі: Оболонська набережна біля Свято–Покровського собору, де традиційно відбувається урочисте освячення води у Дніпрі очільниками УПЦ Московського патріархату, Гідропарк, де аналогічний ритуал здійснює Патріарх Київський і всієї Русі–України Філарет, мiсце бiля кафедрального собору греко–католикiв i козацька вотчина — «Мамаєва слобода». Пірнути у святу воду також можна було на березі озера Тельбін на Березняках, у Голосіївському парку та у парку Феофанія.
Журналісти «УМ» завітали до Гідропарку, де цього разу було особливо велелюдно. Купалися як біля Венеціанської затоки, так і в самому Дніпрі, навпроти Лаври. Приїжджали цілими родинами, гуртами, на машинах. До води несли навіть маленьких. «Ще жодна дитина, скупавшись на Водохреще, не захворіла», — каже мама 10–річного Назара. Сам хлопчик прийшов на Йордан до Дніпра уже втретє. Правда, зануритися з головою не наважився.
Зате учасниці Київського валеоцентру, який існує в Гідропарку, купаються в Дніпрі в будь–яку погоду 3–4 рази на тиждень. «Наш центр існує уже 23 роки, і 23 роки я занурююсь в Дніпро. У нас 112 людей, ціла оздоровча програма, а в суботу у нас ще й танці. Найстаршому — 91 рік, але він півроку вже не ходить. А з тих, хто ходить, — від 50 до 82, є і 86», — поділилася враженнями керівник центру Раїса Зіолковська. Вона зізнається, що купання на Водохреще все ж особливе — «настрій інший, і вода, здається, м’якша».
Саме у Гідропарку вже десятий рік брати Капранови організовують письменницьку «розколяду». «Одинадцять років тому ми самі вперше скупалися на Водохреще, був якийсь внутрішній поклик. Ми тоді побачили цю атмосферу, зрозуміли, що це — наше, і тому почали організовувати «Письменницьку ополонку». В давнину це ще називалося «розколядою». У нас же як кажуть: «Від Романа до Йордана — українське Рамадана». Так от — Рамадана має скінчитися, і «розколяда» — це вихід із цього святкового безміру, який відбувається в кожній хаті. І шок, який відчуваєш під час занурення у холодну воду — це прекрасний спосіб відійти від усіх святкових зайвостей і повернутися до нормального життя», — розповів один з ініціаторів акції Дмитро Капранов.
Цього року письменницьке коло було не таким чисельним, як торік — багато хто більше переймався майданними пристрастями. Самі Капранови після купелі та традиційного колядування на березі Дніпра теж вирушили на Майдан, на віче. Компанію нам склали секретар Національної спілки письменників Сергій Пантюк, письменники Радій Радутний, Жанна Куява та Єлизавета Стрий.
— «Особисто я вперше йорданську воду в Дніпрі спробувала десять років тому. Підштовхнула до цього передусім цікавість і бажання випробувати себе. Потім була невеличка перерва, пов’язана з народженням діток — чоловік перестраховувався. Але останні чотири роки я на Водохреще купаюся обов’язково. Коли занурюєшся з головою — аж перехоплює подих, а тоді — як на світ народився»
Медики пояснюють цей стан ейфорії тим, що при зануренні людини у холодну воду відбувається викид адреналіну. Цей гормон не лише знижує больову чутливість, а й запускає імунну систему, поліпшує кровопостачання внутрішніх органів і мозку, запускає механізми вироблення тепла. У мозку виробляються ще й ендорфіни, які називають гормонами щастя і задоволення. Тому ті, хто звик купатися у крижаній воді, потребують її цілий рік.
Доведено наукою: на Водохреще вода стає якiснiшою
Мала академія наук вирішила зробити експеримент і пересвідчитися, чи справді вода 19 січня змінює свої властивості. Виявилося — таки правда. Наукова група академії, яка досліджує властивості води, взяла проби з Дніпра у Венеціанській затоці 17 та 19 сiчня. Як пояснив «УМ» молодший науковий співробітник Малої академії наук Євген Шаповалов, «вода справді змінилася, вона очистилася за багатьма показниками: якщо 17–го вміст нітратів був 9,4 мг/л, то 19–го він став 5,8. Показники нікелю зменшилися з 0,92 мг/л до 0,2 мг/л, а вміст солей — із 163, 54 на 138, 45 мг/л».
Як пояснюють науковці, таке очищення води однозначно йде на користь здоров’ю людини. А от на запитання, «що ж сприяє такому покращенню», Євгену поки важко вiдповiсти. Цілком можливо, що такі суттєві зміни очищення води пов’язані саме зі святом Водохреще.
Як би хто не ставився до 8 Березня, настання весни й любові до жінок ніхто не відміняв. І чотири вихідні з цього приводу в людей уже на носі. А що може бути кращим відпочинком і подарунком, до речі, ніж подорож. «УМ» склала орієнтовний тур-лист, де і за яку ціну можна провести святкові вихідні. >>
Чи не з перших днів весни перед кожним чоловіком постає питання, що ж подарувати коханій, мамі чи колезі у Міжнародний жіночий день. Кожен хоче виділитись, приємно здивувати оригінальністю подарунку та підібрати саме те, чого бажає жіноча душа. >>
У Санта Клауса нині — гаряча пора. Цими днями «найноворічніший» дідусь планети вирушає з рідного лапландського міста Рованіємі у свою щорічну навколосвітню подорож. Запрягає в сани вірного помічника — оленя на ім’я Рудольф Червоний Ніс, завантажує подарунки... Замовлення на них Санта збирає з кінця листопада. >>
Стараннями передусім наділених владою авантюристів сталося так, що за право представляти інтереси Святого Миколая в Україні впродовж останнього десятиліття неодноразово спалахували непримиренні конфлікти. >>
Багато хто знає, що відбулося майже 2000 років тому. Утім за стільки років на первісний сенс свята нашарувалося стільки нових тлумачень і видозмін пасхальних звичаїв, що межа між християнським і язичницьким ледь не стерлася. Тож «УМ» дізнавалася, що саме відзначаємо у свято Воскресіння. >>
Ще років десять тому, приходячи до супермаркетів незадовго до Великодня, звичайні українці не могли второпати: чому саме зараз продаються «заїжджі» декоративні зайці — як дитячі забавки, підставки для яєць, підсвічники, у вигляді цукерок у яскравих обгортках тощо. Рік за роком непомітно, такою собі «заячою ходою», вони проникли в українську великодню традицію. І якщо спершу всі вухані були винятково іноземного виробництва — польського чи китайського, то віднедавна наслідувати західну традицію в комерційних інтересах почали і вітчизняні виробники, >>
