27 березня о 20.30 у 110 країнах та 1883 містах світу на одну годину згасне світло. Щоправда, не всюди, а лише у квартирах та офісах тих, хто небайдужий до екологічної ситуації на планеті. Так пройде акція «Година Землі», під час якої люди, яких турбує проблема глобального потепління, виражатимуть свій протест, а заразом зекономлять мільйони кіловат електроенергії.

Таких «убитих» доріг у столиці, як цієї весни, вже давно не пам’ятають київські автомобілісти. Майже для мільйона столичних водіїв пересування міськими шляхами — як прохід смугою перешкод: щодня вони відчайдушно маневрують між ямами та котлованами. На автомобільних форумах в інтернеті працює ціла система попередження, водії сповіщають один одного про найбільш пошкоджені відрізки дороги, а часом і про втрати, яких зазнали, проїжджаючи ними. Комунальники ж розводять руками: латаємо, як можемо. До травня, мовляв, відремонтуємо те, на що вистачить коштів.

Коло інтересів дівочого руху «Фемен» надзвичайно широке — від сучасного мистецтва й спорту до політики. Але про що не йшлося б, аргументи епатажних краль сталі: вони послідовно виражають свою позицію оголеними принадами. Вчора ж «Фемен» зрадив сам собі й виказував своє обурення в... одягненому вигляді. Протестували дівчата проти недотримання гендерного паритету в новому Кабміні.

Перспективою повені мешканців столичної області лякають уже давно. Для того щоб запобігти цьому лиху на Київському водосховищі вирішили спустити частину води. Але спричинили іншу халепу: коли рівень води знизився на кілька метрів, величезний шар криги просто розчавив тонни риби, яка плавала на мілині. Екологи шоковані, зате любителям «шари» — роздолля! Вихідними на Київське море з’їхалися сотні охочих назбирати «прибитої» рибки.

Київ невпинно втрачає власне обличчя, один за одним розсипаються архітектурні пам’ятки, що прикрашали вулиці міста десятки та сотні років. Влада не вважає за пріоритет опікування культурними пам’ятками, тож коштів на них завжди не вистачає. Немає і спільної відповідальності: муніципальна влада посилається на організації, що орендують приміщення та опікуються пам’ятками, ті вказують на брак коштів. Коло безвідповідальності замикається. А тим часом вода, вітер та мороз повільно роблять свою справу, і віковічне каміння без догляду розсипається. Минула зима своїми погодними екстремумами добре продемонструвала брак хазяйновитості в господарів міста: від відомого пам’ятника засновникам Києва відвалилися брати Кия та Либеді. Причому про «оновлену» композицію громадськості стало відомо завдяки... блогеру, який першим помітив оказію.

І долю цього монумента будь–якого дня можуть повторити десятки пам’ятників Києва: розсипається Будинок із химерами, тріснув п’єдестал пам’ятника Щорсу, продовжує розвалюватися Караїмська кенаса. Ремонту потребують монумент у Бабиному Яру, Києво–Печерська лавра...

Нині можна піддати сумніву «прогнози» чотирилапих «синоптиків» — бабаків. Їхні «передбачення» щодо швидкого приходу весни поки абсолютно не справджуються. Найближчими днями в Україні пануватиме типова зимова погода. Як розказала в коментарі «УМ» начальник відділу метеорологічних прогнозів «Укргідрометцентру» Людмила Савченко, наступними днями в країні буде стабільно холодно: «Погоду формуватимуть холодні повітряні маси з півночі та північного заходу.

Після короткої відлиги березневі дні принесли з собою справжню зимову погоду. Як довго ще триватиме холоднеча — синоптики не можуть відповісти. «Найближчими днями утримається холодна погода, і повернення тепла поки не передбачається. Температура вночі сягатиме 10—15 градусів морозу, а вдень не підніматиметься вище 3 тепла.

Виданий уперше 1840 року в Санкт–Петербурзі, «Кобзар» зазнав чимало як перевидань, так і змін: поширенню найвідомішої української книги перешкоджали суворі заборони й цензурні переслідування, тексти багатьох віршів спотворювали, фальсифікували редактори й видавці. За радянських часів «ляські» часто заміняли на «панські», з масових видань вилучали «незручні» поезії, зокрема присвячені Богданові Хмельницькому. «У вірші «Чигрине, Чигрине» в рядку «За що скородили списами московські ребра» слово «московські» заміняли на «татарські». Однак найбільше викривлень було у коментарях до творів Шевченка, що писали ідеологічно заангажовані літературознавці», — розповідає начальник відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Шевченка НАН України Валерія Смілянська. Найреволюційніші поезії «Кобзаря» друкувалися за кордоном та поширювалися в УРСР нелегально.

Твори, що увійшли до шевченківської збірки, стали найціннішим літературним надбанням української нації. Вірші «Кобзаря» переклали більш як на сто мов світу, а відповісти, скільки іноземних, ба навіть українських видань «Кобзаря» існує сьогодні, не можуть точно навіть досвідчені шевченкознавці.

Нинішній текст Кобзаря все ж не такий, як 170 років тому. Досить сказати, що нині державна українська мова має усталений правопис, про який годі було мріяти в позаминулому столітті. Втім науковці зробили все, аби мінімізувати різницю між прижиттєвим виданням «Кобзаря» та нинішнім. «Немає підстав говорити, що хтось сьогодні перекручує Шевченка, — переконує в розмові з «УМ» провідний науковець відділу шевченкознавства Інституту літератури Роксана Харчук. — Сьогодні «Кобзар» є близьким до ідеалу».

Кореспонденти «УМ» вирішили дізнатися, як продається «ідеальний» «Кобзар», і пройшлися по книгарнях Києва.

Вагони, де в кожному купе будуть лише особи однієї статі, з 30 травня з’являться у потягах № 106Ш «Одеса — Київ», №060Ш «Одеса — Харків», № 064Ш,П «Одеса — Дніпропетровськ», №124Ш «Одеса — Київ», № 049/050Ш «Київ — Трускавець», № 091/092Ш «Київ — Львів». А на Донецькій залізниці роздільні вагони як експеримент запрацюють уже з 30 березня. Квитки в «одностатеві кімнати», тобто окремі купе у «звичайних» вагонах, можна придбати вже сьогодні — на потяги №88 «Луганськ — Київ» (купейний вагон №4), №83 «Маріуполь — Київ» (вагон №11) та №120 «Донецьк — Київ» (вагон №6).

Відомі столичні комунальні ринки — Житній та Володимирський — незабаром можуть піти «з молотка» у приватні руки — так вирішила Київська рада. Відтак доля двох тисяч працівників цих торгових «рядів» нині під великим питанням. Як і саме майбутнє ринків. Їхні захисники наголошують: рішення Київради — незаконне, а на місці відомих ринків цілком можуть з’явитися чергові бутіки.