На 1 червня заплановано візит Президента України Віктора Ющенка до Ватикану. Напередодні ректор Українського католицького університету отець Борис Ґудзяк, котрий супроводжуватиме Віктора Ющенка до апостольської столиці, розповів «УМ», що під час візиту Віктор Ющенко передасть запрошення Папі Римському Бенедикту XYI відвідати Україну.
У програмі вчорашнього візиту Президента на Галичину було ознайомлення з роботою відділу пропуску прикордонної служби в «Шегині». Та центральним пунктом поїздки стало все–таки відвідання проблемної будови стадіону у Львові. Віктор Ющенко заслухав звіти «губернатора» Миколи Кметя та міського голови Львова Андрія Садового щодо стану будівництва і подальшої підготовки міської інфраструктури до проведення чемпіонату з футболу Євро–2012. Як заявив Віктор Ющенко, цей проект є континентальним, відтак уже найближчим часом буде проведено остаточні наради з Прем’єр–міністром щодо підготовки бюджету і відповідних програм.
Народившись в Англії і отримавши блискучу теологічну освіту, він переїхав в Україну й рівно половину свого життя присвятив перекладам Біблії та християнських першоджерел українською. Лише завдяки його особистим зусиллям в Україну повернулася «оновленою» та виправленою Острозька Біблія — це перше повне слов’янське Святе Письмо, надруковане в 1581 році за активної підтримки князя Острозького. По суті, Острозька Біблія — це канонічний збір текстів, який дозволив інтелектуально відродитися всім слов’янським церквам, що сповідують східний обряд. Наприклад, її текст, перевиданий у Москві 1751 року, став основою для Синодальної Біблії, або Єлисаветівської.
У Львові обласне управління Служби безпеки України відкрило зал для ознайомлення з архівами, що перебувають на балансі спецслужб. Назустріч людям відомство пішло на виконання Указу Віктора Ющенка «Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов’язаних з українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні».
Нещодавно пам’ятні знаки, котрими було вшановано поранених та хворих вояків УПА й медичного персоналу на горі Хрещата у Бескидах (східна Польща), було піддано нарузі. Як розповів «УМ» голова товариства українців у Польщі Петро Тима, зловмисники розбили тризуб та пам’ятні таблиці на кам’яному постаменті, понищили надмогильні хрести. Постраждалий меморіал було встановлено у 2006 році на честь пам’яті загиблих 23 січня 1947 року солдатів та офіцерів УПА, котрі перебували на лікуванні у підпільному шпиталі УПА на горі Хрещатій.
Сьогодні численна делегація українського духовенства прибуде до колишнього нацистського концтабору Майданек, аби вшанувати пам’ять отця Омеляна Ковча, котрий загинув 65 років тому. Відбудеться й урочисте відкриття пам’ятної таблиці цього великомученика. Згідно зі статутом меморіального музею «Концтабір Майданек», заборонено «індивідуальне» увічнення пам’яті в’язня. Тож на меморіальній таблиці викарбовано рядки з морального заповіту греко–католицького священика отця Ковча: «Тут бачу Бога — Бога, який є однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей». Духовенство УГКЦ урочисто прийме символічний прах отця Омеляна — часточку землі Майданека, щоб потім помістити його в кафедральних соборах кожної єпархії. Ініціатор заходу священник Стефан Батрух, завдяки самовідданості котрого і вдалося сконцентрувати зусилля в цій міждержавній церемонії, поясняє, що жертовність отця Ковча є заохоченням для взаємної поваги, отож «слід надати шану та подяку усім знаним та незнаним людям, які в час переслідувань спромоглися на героїзм».
Монумент відкрили з нагоди річниці з дня смерті Тараса Чупринки в селі Білогорща піді Львовом — навпроти будинку, де стався останній бій генерала–хорунжого з енкаведистами. На церемонію з’їхалося майже пять сотень осіб — колишні ветерани УПА, родичі героя та представники патріотичних організацій і влади. Передував відкриттю десятикілометровий біговий марафон львівських пластунів — із центру міста до самої Білогорщі. Вони й доставили лампадку, котру освятив син головнокомандувача.
Урочиста церемонія вшанування пам’яті загиблих відбудеться в лісах на Бродівщині, на місці знищеного за часів війни польського села Гута Пеняцька. 28 лютого 1944 року його дощенту спалили разом зі всіма мешканцями, переважно жінками та дітьми. Спалено було щонайменше 172 двори, а внаслідок звірств загинуло, за різними даними, від 500 до 1000 осіб. Після виступу Леха Качинського й жалобного молебня, який відправлятимуть християнські священики всіх конфесій, президенти помоляться біля пам’ятника жертвам більшовицьких репресій у сусідніх Бродах.
Андрій Піонтковський — один із найцікавіших російських політологів та публіцистів, що перебуває у жорсткій опозиції до Кремля. Нещодавно прокуратура Російської Федерації навіть намагалась «накинути» на нього статтю «екстремізм», та й не дивно, адже політолог піддав критиці не лише корумповану систему російської влади, а й «вербально замахнувся» на святая святих — особисто на Путіна. На щастя, суд не знайшов «екстремізму» в книжках науковця. Останні кілька місяців Андрій Андрійович перебуває в науковому відрядженні у США, пише книжку. І ось про що розповів «УМ» у телефонній розмові.
Учора стартувало пікетування генконсульства Росії у Львові. Безстрокову акцію проводить громадський комітет «Українська дія», котрий об’єднав понад 15 організацій національно–демократичного спрямування. «Ми готові залучати до акції всіх небайдужих», — кажуть організатори.
