СБУ: відчинено!

У Львові обласне управління Служби безпеки України відкрило зал для ознайомлення з архівами, що перебувають на балансі спецслужб. Назустріч людям відомство пішло на виконання Указу Віктора Ющенка «Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов’язаних з українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні». Щоправда, потужності цього інформаційно–довідкового центру, на жаль, не вражають. У невеличкій «каптьорці», що сусідує з приймальнею управління СБУ за адресою: Вітовського, 55, встановили два комп’ютери, що приєднані до загальної інформаційної мережі української спецслужби. Як обіцяють «спадкоємці» кадебешних архівів, звернувшись туди, кожен із відвідувачів зможе ознайомитися із розсекреченими документами, що зберігаються у Державному галузевому архіві СБУ.

Щоправда, враховуючи «вибухову небезпеку» оприлюднених документів, вони пройшли «потрійне сито» перевірок та рекомендацій. Як пояснив «УМ» начальник СБУ Львівщини Станіслав Курман, працює чіткий механізм розсекречення документів, який просто унеможливлює «полювання на відьом». Як можна легко здогадатися, оприлюднюватимуть переважно документи про «загальні злочини», намагаючись уникати розголосу прізвищ «агентури». Так виглядає, що комірчину на два комп’ютери наразі запущено в тестовому режимі. Та й графік прийому відвідувачів не вражає — всього три години у будні дні з 14.00 до 17.00. Але, як запевнив полковник Курман, «у разі виникнення потреби графік роботи розширять».

Наразі до доступної електронної бази входить понад 22 тисячі архівних документів із цілої України; сумарно ж в Україні зберігається близько 800 тисяч томів із грифами «таємно» та «цілком таємно». Формуватися галицькі «інформаційні ресурси» будуть усе одно централізовано — через Київ, адже лише столичний рівень дозволяє знімати грифи різних ступенів секретності.

Наявну базу творили близько року, і її постійно розширюють. Як уточнив «УМ» головний архіваріус «інформаційних закромів» Львівського СБУ Іван Мотас, львівський архів є одним із найбільших в Україні й містить близько 60 тисяч кримінальних справ різних періодів дільності радянської системи. Робота над скануванням і обробкою документів ведеться щоденно. Хоча й штат фахівців справді не великий — всього–на–всього шестеро осіб. За словами пана Мотаса, справи реабілітованих практично опрацьовано, й триває процес оцифрування справ нереабілітованих. В оцифруванні є свої плюси і мінуси: з одного боку — це дозволить швидше працювати з інформацією, але з іншого — суттєво затягне процес її «надходження» через брак коштів та персоналу.