Важко розповісти в одному матеріалі про понад 50 колекцій одягу, що обрушили на голови не звиклих до такої модної номенклатури киян учасники ІІІ Міжнародного фестивалю моди «Київський подіум», який закінчився у неділю. Фестиваль Олександра Соколовського дуже сильно нагадував вінегрет у стилі ф'южн, в якому і шматочки осетрини трапляються, і квашена капуста, і делікатесний балик і яйця другої свіжості. Пана Соколовського як бізнесмена, що має три великі текстильні комбінати й одну швейну фабрику «ТК-стиль» (Чернігів), величезний торговий центр «Альта Центр» і галерею авторських бутіків Fashion Lab у ньому, розбудовує мережу магазинів одягу TUSO, цікавив, мабуть, насамперед бізнесовий аспект вітчизняної легкої промисловості — торгові марки, ринки, мережа збуту, байери, а в частині подіумної моди і шоу-дефіле він поки вчиться, але цивілізовано — не боячись зізнаватись у цьому.
Звіряти по «Київському подіуму» тренди-тенденції особисто я не візьмуся, тому що на фестивалі показували хто що міг — один колекцію осінь-зима, другий — весна-літо, хтось промисловий одяг, хтось прет-а-порте, хтось із додатком «де люкс», а дехто і взагалі «кутюр».

Так влаштована сучасна мода, що в ній далеко не останню роль відіграє те, що на твоїй блузці чи футболці намальовано. Вінні-Пухів і П'ятачків від Анісімова відносили, Петрика П'яточкіна і Козаків від Оксани Караванської також, леза від Залевського і Малевич від Анісімова були, третє око від Андре Тана благополучно пережили. Що нас чекає наступної весни і літа? Олексій Залевський весь сезон пропонує пам'ятати про їхню «круглу дату» — 11 років заснування марки, тому на спортивних речах нашиває дві одинички, а на футболках і регланах — смішного янгола. Натхненням для колекції «Еволюція хлопчачої уяви» Марії і Руслана Костельних зі Львова послужили дитячі малюнки їхнього Данилка, дитяча графіка доречно прийшлася на серйозні шкіряні спідниці, пом'якшила і демократизувала шкіряні курточки, ділові костюми, малюнок продиктував легковажніший силует і більш молодіжні форми, рибки і котики перемістилися на трикотажні шалики. Ірині Каравай настрій навіяли екзотичні острови, от вона й вишила рибки, ананаси на своїх стьоганих курточках, піджаках, кофтах, спідницях, а Олесю Теліженко вразила фотографія звичайної української дівчини початку ХХ століття, знайдена в архівах музею Івана Гончара, вона й помістила її на свої етнічні блузи, піджаки, куртки. Ольга Лосєва зобразила на футболці те, що на цьому місці під шкірою — серце, легені, кровоносні судини. Тетяна Земськова й Олена Ворожбит робили свої весну-літо під подвійним гаслом — «Часи міняються, і ми разом з ними» і «О часи, о звичаї», ці ж вислови латиною пустили по подолах спідниць і вздовж брюк. Олена Голець для DolceDonna на всіх речах вишила взір, який у текстильників називається «огірок» або ж «перець».
Принти й малюнки на одязі — це така собі гра в розпізнавальні знаки, сигнальні вогні сучасної моди, а демократичні правила в цій грі дозволяють будь-який дорогий для тебе фетиш, чи оберіг, чи прикольний малюнок, фотографію, карикатуру перенести на свій одяг. Пригадуєте, Сніжана Нєх минулого року робила казкові шкіряні сумочки з ніжними картинами Жені Гапчинської, а Ольга Герасим'юк скористалася ідеєю і на свою сумку приладнала портрет улюбленої бабусі. Бо модно — це все, що ти вмієш носити із переконливим виглядом, а не те, що тобі нав'язали поблажливі консультантки в бутіку.

Чемпіонат вітчизняної суперліги потроху набирає хід. Учора свої перші матчі провели «Кривбасбаскет» і БК «Київ». Запізнілий старт найкращої команди країни минулого сезону був пов'язаний із затяжною підготовкою «беків» до нового сезону, про що головний тренер киян Ренато Паскуале позавчора розповів журналістам на прес-конференції. Взагалі настрій італійського фахівця був далеко не оптимістичний, і про свої сумніви він заявив уже в перших фразах.

Позавчора відбулися останні матчі відбіркового циклу молодіжного чемпіонату Європи 2006 року (U-21), лише словацькі та російські футболісти зустрічалися у середу. Утім матч останніх уже не мав великого значення, бо команді Андрія Чернишова, аби втратити друге місце в групі 3, потрібно було програти з різницею у п'ять і більше м'ячів. Отже, після вівторка фактично вже були відомі всі 16 команд, які забезпечили собі місця у «плей-оф», — переможці груп та колективи, що посіли другі місця (серед них — збірна України).

У Запоріжжі завершився чемпіонат України зі спортивної гімнастики. Як і прогнозувала «УМ», з першого дня змагань у фаворитах ходили атлети Києва, Херсонської і Луганської областей; успішніше, аніж передбачалося, виступили харків'яни і господарі чемпіонату.

Між осіннім тижнем прет-а-порте «Сезони моди», який закінчився 5 жовтня, і фестивалем моди «Київський подіум», який почнеться 16 жовтня, є час перекурити (ясно, що не в громадському місці) і починати складати список покупок на весну-літо—2006 (тим паче на «Подіумі» дизайнери показуватимуть осінь-зиму-2005—2006, а ми до осінньо-зимового сезону вже підготувалися). Хто сказав, що в магазин за продуктами зі списком можна, а на оновлення гардеробу — ні?

П'ять перших жовтневих днів проходять під знаком бабиного літа із всіма можливими атрибутами — замріяними павутинками, шурхотом листя, жовтяницею дерев, неагресивною ніжністю сонця. I під знаком української моди. З 1 жовтня повз пам'ятник Пушкіну в парк імені Олександра Сергійовича заглиблюються винятково персони з претензією на модність, а також модні машини і модні журналісти. Зал виставкового центру ACCO International, куди цього разу мігрував 12-й вітчизняний тиждень прет-а-порте «Сезони моди», чимось невловимо нагадує перші покази в галереї «Лавра», і вентиляція така ж — ніяка, тільки рядів більше і статус крутіший.

«Знаєш, що відрізняє кріпосну селянку від справжньої жінки, — «умнічала» моя студентська подружка із Черкас, сусідка по гуртожитку на Ломоносова в тисяча дев'ятсот якомусь там дев'яностому році, — білизна. Справжня жінка ніколи не дозволить собі одягти на спід якісь рейтузи і зашитий ліфчик, хоч цього ніхто й не бачить». Десь почерпнута нею у вісімнадцять років мудрість, як показало життя, таки є правдою, тим паче надворі ХХІ століття — технології тобі передові, вибір білизни — за межами добра і зла: хоч під настрій, хоч під сукню, хоч під труси коханого; хочеш — утягуй, хочеш — збільшуй, хочеш — коригуй, а не хочеш — можеш взагалі не носити. Але навіщо відмовляти собі в такому задоволенні, якщо на жінку кожного сезону працюють армії дизайнерів, конструкторів, технологів, текстильників.

У творчому плані колекція одягу нової торгової марки AleXX Fashion&Віктор Анісімов, яку коньячний бренд вирішив започаткувати спільно з найкреативнішим українським дизайнером із Донецька, улюбленцем модної публіки Віктором Анісімовим, готова на 90%, у відшиві — на 50%, а в підготовці до тиражування — на 40%. Нашим дизайнерам не звикати шити колекції в останню ніч, тож до 19 жовтня — дати, на яку призначений дебют нової лінії одягу в рамках фестивалю моди «Київський подіум», — мають впоратися. Втім, якщо взяти до уваги, що угода між інвестором і дизайнером була підписана тільки в середині липня, темпи оптимістичні.