Модель Вiктора Анiсiмова. За словами Пако Рабанна, колекцiї Анiсiмова випереджають моду на 20 рокiв. (Фото Юрія САПОЖНИКОВА.)
Важко розповісти в одному матеріалі про понад 50 колекцій одягу, що обрушили на голови не звиклих до такої модної номенклатури киян учасники ІІІ Міжнародного фестивалю моди «Київський подіум», який закінчився у неділю. Фестиваль Олександра Соколовського дуже сильно нагадував вінегрет у стилі ф'южн, в якому і шматочки осетрини трапляються, і квашена капуста, і делікатесний балик і яйця другої свіжості. Пана Соколовського як бізнесмена, що має три великі текстильні комбінати й одну швейну фабрику «ТК-стиль» (Чернігів), величезний торговий центр «Альта Центр» і галерею авторських бутіків Fashion Lab у ньому, розбудовує мережу магазинів одягу TUSO, цікавив, мабуть, насамперед бізнесовий аспект вітчизняної легкої промисловості — торгові марки, ринки, мережа збуту, байери, а в частині подіумної моди і шоу-дефіле він поки вчиться, але цивілізовано — не боячись зізнаватись у цьому.
Звіряти по «Київському подіуму» тренди-тенденції особисто я не візьмуся, тому що на фестивалі показували хто що міг — один колекцію осінь-зима, другий — весна-літо, хтось промисловий одяг, хтось прет-а-порте, хтось із додатком «де люкс», а дехто і взагалі «кутюр».
Як була побудована робота на фестивалі? З 13.00 починалися покази молодих, невідомих дизайнерів і промислових підприємств, починаючи з 18.30 (коли одні просиналися і встигали почистити пір'я, а інші, хекаючи, вибігали з роботи), — показували свої колекції імениті українські дизайнери і зарубіжні гості. Не загубитися у цьому потоці імен і вдяганок було не просто важко, а неможливо, тому дизайнери, які орієнтувалися на якийсь результат (а це, чого гріха таїти, — публікації у пресі, байери — в недалекому, але майбутньому), зверталися до послуг піар-агенцій і піар-журналістів. Це, либонь, головна тенденція фестивалю, яка говорить про професійні маркетингові підходи. Дизайнери, які зекономили на прес-витратах, пішли іншим шляхом — вони «позабивали» в свої покази такі «шоу-цвяхи», шоу-ходи або світських персонажів, які ніяк не може обійти хоч одним рядком жоден журналіст і жодна телекамера.
Ось яскравий приклад: торгова марка Stella Shakhovskaya, для якої колекцію весільних суконь зробила донька власниці — Катерина Шаховська, запросила на фінальний вихід для свого показу відому модель, ведучу програми «Така мода» на Першому Національному, власницю бутіка для тварин Dog&Cat і просто дружину Олександра Соколовського Машу Жулай. Маша мала вийти в сукні, розшитій понад тисячею камінців від Сваровські, але напередодні «Київського подіуму» зламала руку на ковзанці, ця чутка швидко поширилася тусовкою, і... заінтригований новиною народ повалив дивитися на Машу в гіпсі і весільній сукні. Наївні люди, Катерина зробила такі милі рукавички до ліктя і без пальчиків, що про гіпс усі забули — роти повідкривали від такої кількості камінчиків, увесь корсет розшитий чималими кришталями і верх спідниці — також. Третя весільна кравчиня в династії Шаховських Катерина представила здебільшого класичну колекцію — довгі спідниці, зроблені по принципу балетних, кілька суконь із спідницями, на яких розквітли 350 троянд ручної роботи, а ще вишивка японським бісером і оздоблення французьким мереживом. До речі, цю торгову марку більше знають у Москві, ніж у Києві, там вони вчинили фурор на спеціалізованій міжнародній виставці «Весільна мода. Весільні послуги-2005».
Другий приклад. Показ метра чоловічої моди Михайла Вороніна. Дуже важливі персони у першому ряді, все солідно, заклопотаний сивий маестро дивиться свою нову колекцію з залу. Втім сьогодні у метра нові маркетингові завдання — омолодити клієнтуру, і він презентував на «Подіумі» динамічну, з ухилом у молодіжність колекцію «Кураж». Чоловічі костюми приталені, сорочка, краватка і костюм пошиті з однієї тканини, до елегантних класичних костюмів додаються чорні гіпюрові сорочки, у Вороніна з'явилися малюнки на одязі, так звані прінти, і головне — всі хапаються за голови, за крісла, за ручки — у фіналі виходить брава четвірка українських рок-ідолів — «Воплі Відоплясова» — у чорних шароварах, білих сорочках із імітацією вишивки і коротких фраках. Скрипка, точно Вакула з новорічного мюзиклу, позує перед фотографами, Піпа хмикає і теж виходить під кулеметні черги камер, Сахно і Рогачевський спокійно і вальяжно демонструють свої незвичні ансамблі. З-за кремезних спин моделей витанцьовує під музику ВВ статечний Воронін. Браво режисеру-постановнику! «Це, виявляється, так легко — виходити на подіум, — каже Олег Скрипка. — Найважче — стримувати емоції». А Михайло Воронін їх навпаки не стримує, на прес-конференції він розповідає, що моделямсподобались шаровари, і що на його великому модернізованому підприємстві шиють екологічно чисті костюми. Яких ще інформприводів потрібно? На колекцію взуття Володимира і Тетяни Степаненків (Volstan), яку показували вдень у Fashion Lab, прийшло і камер багато, і фотографів — ще б пак, їхнє взуття мають показувати Еl-Кравчук, телеведуча Світлана Леонтьєва і Тіна Кароль. Але тендітна Тіна, яка обожнює нове красиве взуття, щойно приїхала з Москви, за півтори години у неї зйомки на телебаченні, і, приїхавши в «Альта Центр», вона не виходить на подіум: показ запізнився, а на свій наступний пункт за розкладом Тіна запізнюватися не може. У Volstan взуття — на будь-який смак: заокруглені носи і гострі, високі чоботи і дуже високі, зі стрічками, бантами, складками, металевою фурнітурою, про кольори просто мовчу — вивчайте палітру.
А показ колекції Тараса Краскіна для бутіка Маші Жулай Dog&Cat — для четвероногих і двоногих у тон, це ж просто ходяча світська хроніка. Нарешті завсідниця усіх модних показів, активістка партії «Трудова Україна» Олександра Кужель перемістилася з першого ряду на подіум, хай і з позиченим псом, але ж... Гарік Кричевський, Дмитро Оськін, Камалія, Влада Литовченко, Еl-Кравчук, скульптор Олег Пінчук — уся тусовка тут як тут, при цьому сказати, що пошив Тарас Краскін, вельми важко... Або досвідчений шоу-мен Османі Лафіта — празький дизайнер кубинського походження, який продається в одному з київських бутіків, він же знає, що телекамерам потрібен екшн, от він і вискочив із прес-конференції на подіум на 14-сантиметрових каблуках, показуючи, що якщо йому нормально ходиться на таких ходулях, то професійним моделям вони й поготів по плечу. Правда обличчя Лафіта в Україні — Влада Литовченко — у фінальній сукні зі шкурками песця і вуалі зі стразами дійшла на них тільки до середини подіуму. А що придумала Діана Дорожкіна? Запросила пробивну українську красуню Сашу Ніколаєнко на фінальну сукню і знову зал і преса зашушукалися в унісон.
У рамцях «Київського подіуму» відбулася ще одна заманлива акція, яка обернулася непотрібним скандалом і рішенням Олександра Соколовського наступного року її скасувати до біса. Йдеться про конкурс круїзних колекцій 10\10, у якому 10 дизайнерів (Олександр Гапчук, Айна Гасе, Вероніка Жанві, Діана Дорожкіна, Людмила Кисленко, Андре Тан, Анна Бабенко, Олександр Васильєв, Віктор Анісімов, Островерхова\Завадський) показали по 10 одиниць круїзного одягу, а 9 членів журі на чолі з Пако Рабанном мали присудити автору найкращої колекції автомобіль «Рено». Все сталося майже так, як гадалося. Тільки більшість дизайнерів ніякої круїзної колекції не шили — Діана Дорожкіна та Олександр Васильєв, наприклад, узяли зі своїх сезонних колекцій по 10 одиниць і показали як круїзні, причому навіть стиль не змінили, образ, Андре Тан, Людмила Кисленко дещо видозмінили ансамблі і додали трохи іншого. Втім ніхто не мав піти ображеним, організатори подбали, щоб інформаційні спонсори фестивалю нагородили кожного дизайнера своїми призами. Усі члени журі визнали лідерами три колекції — ніжну й елегантну, в дусі кінодів чорно-білого кіно колекцію Вероніки Жанві, перламутрово-сіру жіночну і гламурну колекцію Олександра Гапчука і новаторську, оригінальну, чорну з металевими трубками колекцію Віктора Анісімова, автомобіль же дістався молодіжно-космополітичному, цікавому, але далеко не найкращому в цьому випадку Андре Тану. Навіть публіка, яка нічого не смислить у модних схемах і сприймала шоу як цирк, запідозрила несправедливість, а спеціалісти були шоковані названим іменем. Якщо начистоту, всі думали, що приз дістанеться загальному улюбленцю Віктору Анісімову, і тому, що він ніколи не грається в бірюльки зі спонсорами—журналістами-VIPами, і тому, що він тісно співпрацює з Олександром Соколовським, і тому, що його колекція була єдиною, що називалася модою, а не костюмами, як сказав Пако Рабанн. Але коли порахували бали, а журі просто склало сухі цифри докупи і не проводило обговорення, більше «паличок» було у Андре Тана. На заключній прес-конференції Олександр Соколовський сказав, що не очікував, що для когось такий розклад стане драматичним і напевне надалі в таких конкурсах не треба брати участі маститим, це змагання молодих. Звинувачувати ж дизайнерів у драматизації події при абсолютній, очевидній несправедливості результатів — м'яко кажучи, неетично, а грубо — неправильний маркетинговий хід. Бо як образяться на «Подіум» зірки, нікому він цікавий не буде.
Оскільки будь-яка рецензійна діяльність, на які б об'єктивні підпорки вона не спиралася, річ суб'єктивна, скажу суб'єктивно: я побачила на «Київському подіумі» три прекрасні колекції — Олександра Гапчука, Віктора Анісімова для Alexx Fashion і Альони Ахмадуліної (Санкт-Петербург), кілька хороших — Вероніки Жанві, Айни Гасе, Олександра Очеретного, Оксани Караванської, Наталі Соболєвої— Людмили Вронської, Олександра Васильєва, класичну Тетяни Іващенко для «Текстиль-люкс».
Колекція Олександра Гапчука називалася Wine Man («Винний чоловік») і зроблена за підтримки однойменної торгової марки. Ця колекція натхненна Грузією (ідея з'явилася, коли читав на пляжі журнал і побачив фотографію летючих грузинів — реклама балету Сухішвілі-Рамішвілі) і підтримана грузинською торговою маркою. Щоб відчути національний дух, Олександр їздив по маленьких селах, ходив по краєзнавчих й історичних музеях, роздивлявся старі фотографії, недарма в його колекції використані старовинні грузинські символи — барани, що цілуються, це тема для срібних аксесуарів у колекції, і прінти старих грузинських фотографій. Колекція Wine Man навіть занадто красива як для чоловічої, вона для таких уже вишуканих метросексуалів, яких у нас поки важко вишукати. Тенденція до вкорочування довжини прижилася і в колекції Гапчука, у нього укорочені пальта, курточки із завищеною талією, приталені костюми, піджаки. Тут є і грубий трикотаж із «косами», і срібляста вишивка по костюму, джинси із шкіряними вставками і аплікаціями, і вузькі штани. З жіночними хлопцями-моделями колекція виглядала занадто жіночно, але, безперечно, це одна із найкращих колекцій Олександра, яку він показав на Тижні моди в Москві, хоче провезти Україною і показати в Тбілісі, в старому місті.
Як і було обіцяно, на «Київському подіумі» презентував свою промислову колекцію для Alexx Fashion Віктор Анісімов. На подіумі вона була повністю чорною, із металевими аксесуарами (привіт Пако Рабанну і навпаки, бо паризький метр сказав, що Анісімов показав колекцію, яка на 20 років випереджає світову моду), а в продажу дадуть трохи білого, трохи червоного і кольорового. Цього разу одяг від Анісімова мінімалістичний — короткі спідниці, приталений силует, головні фішки — вузли і складки, вузлами оброблені горловини футболок і кофточок, спідниці, брюки, а фішка складок — у їх незастроченості, втім 10 відсотків ексцентрики із подіумної колекції все-таки в масовий продаж не піде. Ще одна блискуча знахідка Анісімова і в прямому, і в переносному значенні — застібки-блискавки, горизонтально в кілька рядів вони створюють і силует, і прикраси, і стиль. Щось тут є концептуальне від японців, щось від Ком де Гарсон, зізнається дизайнер.
Для себе я поділила дизайнерів на кілька груп, закордонних гостей із регаліями охрестила «гучномовцями», майстрiв, що спецiалiзуються на копiткiй ручнiй роботi, але не на модi — «очумелыми ручками» (Тетяна Єкiмова, Дана Дорожкiна). Iз усіх гучномовців найадекватнішим був Пако Рабанн, хоч він і не показав у своїй колекції прет-а-порте чогось ох якого — креативного, надзвичайного, шокуючого, все ж його чорні сукні, пальта, стримані силуети, суворі, завужені донизу спідниці заворожували аристократичною аскетичністю. Валентин Юдашкін показав дорогу і кутюрну колекцію вечірніх і коктейльних суконь, але описувати кольори камінців на них, кількість леліток і розводи малюнків якось зовсім не цікаво. Оригінальну колекцію представила під власне виконання української народної пісні «Ой у гаю при Дунаю» відсутня у Києві Міла Йовович — це якась суміш літніх дівчачих сарафанів, спецодягу покоївок і пістрявої шкільної форми. Дуже прості сукенки із бантиками, стрічками, відстрочками, втім, викликали цікавість в Америці, і Міла отримала замовлення на тираж, тож Олександр Соколовський, у якого актриса підбирала тканини — причому як дорогі італійські, так і дешеві українські, шукає багатометрові відрізи для Міли. Колекція Османі Лафіта — для дів типу Світлани Вольнової.
Ще багато треба було б сказати, але «Подіум» загуркотів удаль, а на пероні нові події-поїзди, і треба встигнути перекомпостувати квитки. Та 25 годин телезйомок ще довго не дадуть нам забути цю небуденну жовтневу подію. А 23 жовтня ми попрощалися з «Київським подіумом» назавжди, бо з 2006 року Олександр Соколовський має намір робити дві акції на рік, які називатимуться Kyiv Fashion Week, або Тиждень моди в Києві, і проходитиме він у проміжку між основними світовими Тижнями моди. Як каже Маша Жулай, — така мода.
ІІІ Міжнародний фестиваль моди «Київський подіум» проходив у спеціально побудованому за останнім словом техніки павільйоні «Альта Експо», або простіше Шатрі. Шатро було в усіх відношеннях грандіозне : 25 метрів — ширина, 12 метрів — висота і 75 метрів — довжина. Павільйон розрахований на 800 сидячих місць, і до 200 чоловік вміщалися в стоячому положенні. У гримерних до показів одночасно могли готуватися 5-6 дизайнерів. Спеціально встановлені кондиціонери і вентиляція створювали в Шатрі необхідний мікроклімат. Збірний павільйон Олександр Соколовський пообіцяв використовувати для різних виставкових заходів, але Kyiv Fashion Week наступної весни — поза конкуренцією.
Сучасним світлом і звуком «Київський подіум» забезпечувала «Шоу-біржа», режисер-постановник фестивалю — Сергій Чудовський.
Починався Тиждень з порогу — навпроти входу в «Мистецький арсенал» куратор проекту Ukraine Inspired, дизайнер Федір Возіанов представив невелику колекцію casual–речей — футболки та світшоти з патріотичними принтами та написами. >>
Катя Возіанова — засновниця ательє Indposhiv, донька дизайнера Федора Возіанова — маже п’ять рокiв тому знайшла вільну нішу: чоловічі костюми на замовлення. Нудне радянське слово «індпошив» написала латиницею і взялася до роботи. Це тільки на перший погляд здається, що Brioni та Ermenegildo Zegna задовольнили потребу багатих чоловіків у пристойних костюмах, а торгова марка «Михаїл Воронін» — не дуже багатих. >>
Український тиждень моди, що проходив iз 9 по 13 жовтня, дав відчуття, що країна перебуває напередодні створення повноцінної fashion–індустрії. Є UFW — з традиціями, патріотизмом, професіоналізмом. Є нібито альтернативні модні Дні — проект маргінальний, проте амбіційний. Є Львівський fashion week, і в ці дні вперше пройдуть «кучні» покази в Харкові. >>
Олега Скрипку в нас просто люблять. Здається, саме тому поява його в підсумковому дефіле на подіумі Українського тижня моди викликала шквал овацій. У кулуарах після закінчення першого дня Тижня, в якому Скрипка дебютував як дизайнер, більше критикували його колекцію, ніж захоплювалися. >>
33–й український тиждень моди наповнений ефектними заходами і медійними обличчями. 12 жовтня на подіум UFW вийдуть 12 телеведучих групи каналів «1+1» у вбранні від українських дизайнерів — і Лідія Таран, і Алла Мазур, і Данило Грачов, і Руслан Сєнєчкін, і Юлія Бориско, і Василіса Фролова. >>
