«У січні ми почнемо репетиції балету, щоб презентувати його до початку Євро–2012», — каже Вадим Писарєв, уславлений художній керівник Донецького театру опери та балету ім.С олов’яненка. Він же є й режисером цього незвичного проекту — балету про футбольний клуб. «Такий проект справді унікальний, ним можна пишатися! Сьогодні ні в «Барселони», ні в «Манчестер Юнайтед» такого немає», — цитує керівника Донецької опери офіційний сайт ФК «Шахтар».

Позавчора ввечері у київському музеї Михайла Булгакова побувала Маргарита. Але не та. Солістка Віденської опери Вікторія Лук’янець виконала партію Фаустової Маргарити. Це була власна ініціатива зірки, каже директор музею Людмила Губіанурі. Вікна «будинку Турбіних» були відчинені, та й завдяки посилювальній техніці музичний спектакль «Фауст. Відображення», створений за мотивами опери Бойто «Мефістофель», слухав майже весь Андріївський узвіз. У 20–х роках минулого століття мешканці цього дому (і реальні, і книжкові) кохалися на опері (а режисер радянської кіноверсії «Білої гвардії» («Дні Турбіних») Володимир Басов нагородив поручика Мишлаєвського навіть комічно–надмірним захопленням оперним співом).

Володимир Путін привіз до Києва космічний раритет: разом iз першою жінкою–космонавтом Валентиною Терешковою вчора він нагороджував у «Мистецькому арсеналі» українських діток–переможців конкурсу тематичного малюнку. Дійство відбувалося в «Мистецькому арсеналі» надвечір на тлі виставки «Космічна Одіссея». Від України, окрім дітей, був заанонсований до участі перший віце–прем’єр Андрій Клюєв. Це, власне, і стало єдиною подією у вчорашньому відзначенні на міждержавному рівні, тобто спільно з Росією, ювілейного Дня космонавтики. До урочистого вечора вектори програми перебування російського прем’єра та легендарної «першої леді» космосу, якій нині 74 роки, розбіглися в різні частини Києва.

І хто б сумнівався?... Учора Центрвиборчокм Казахстану оголосив попередні результати президентських виборів, що відбулися цієї неділі: Нурсултан Назарбаєв, який править країною, починаючи з епохи розпаду СРСР, набрав 95,5 відсотка голосів. (Попередній власний рекорд президента — 91 відсоток на виборах­2005). Явка громадян цього разу теж рекордна — понад 90 відсотків. Конкурентів Нурсултану Абішевичу не було, адже такими важко назвати трьох кандидатів, які заздалегідь знали, що покликані створити видимість альтернативи, насамперед для іноземних спостерігачів. А голова екологічної спілки «Табігат» Мелс Елеусізов, один iз «фонових» претендентів, навіть перед телекамерами демонстративно вкинув у скриньку бюлетень, проголосувавши за Назарбаєва.

Учора на сайті правозахисного товариства «Меморіал» з’явився резонансний як для Росії документ — розроблена Радою при президенті РФ програма «Про увічнення пам’яті жертв тоталітарного режиму і національне примирення», згідно з яким тіло Леніна буде винесено з мавзолею на Красній площі, а чиновникам, які публічно заперечують злочини сталінізму, буде заборонено обіймати державні посади. Документ розробляли з минулої осені з «благословення» президента Дмитра Медведєва. Оглядачі вважають, що таким чином «двоголовий орел», тобто Медведєв і Путін, хоче модернізувати країну, продемонструвати зближення iз Заходом.

Уперше церемонія інтронізації нового патріарха Української греко–католицької церкви пройшла на Лівобережжі України. Храм Воскресіння Христового, задуманий як патріарший, греко–католики зводили на київському Лівому березі майже десятиліття. УГКЦ таким чином хотіла продемонструвати, що вона не є «церквою західняків», а простирає свій вплив на всю країну. Молодий патріарх Святослав, перша церемонія такого масштабу в щойно зведеному соборі, залишки риштувань, будівельні паркани як тло для врочистих червоно–золотих риз, — усе це мимоволі вкладається в метафору оновлення, прогресу, просування УГКЦ. «Таке судження, що ми — церква регіональна, вже абсолютно не відповідає дійсності. Ми сьогодні церква глобальна. Ми існуємо далеко за межами Галичини. Не тільки на схід, але також на північ та південь», — підтвердив журналістам після своєї «інавгурації» новий глава греко–католиків.

Мешканці стольного града Києва не довіряють міській владі й жадають висловити цю позицію на виборах мера. Лише 6 відсотків киян згодні чекати на муніципальні вибори до 2014 року. Решта прагне змін і якнайшвидше, причому 25 відсотків готові йти на виборчі дільниці негайно, та бодай у найближчу неділю. Такі дані соціологічного опитування, яке проводилося з 11 по 17 березня завдяки поквартирному обходу киян, оприлюднила днями шанована Громадська організація «Комітет виборців України». Але за кого голосувати? Так само, як і в 2008 році, пропозиція прохідних кандидатур невелика, як сказав би класик, «узок круг демократов, слишком далеки они от народа».

Третя економіка світу (після США та Китаю) з обсягом ВВП у 5,5 трлн. доларів зазнала потужного удару. Лише матеріальні збитки від стихії уряд Японії оцінює в 200 млрд. доларів. На щастя, економіка країни — вільна, експортно зорієнтована, і саме це істотно пом’якшило удар японської стихії по світовій економіці. «Однак події в Японії ставлять під сумнів учорашню певність у тому, що світову кризу подолано, — вважає знаний фінансовий аналітик Ерік Найман. — Для світової економіки це — як удар під дих для тяжкохворого, котрий тільки–но почав видужувати і підводитися з лікарняного ліжка». Пан Найман навіть припускає, що на людство чекає новий виток економічної кризи. Його колега Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера, уточнює: якщо так, то трагічний форс–мажор у Японії стане не головною причиною, а додасться до інших факторів (революційні потрясіння в «нафтовому» арабському світі, велетенські борги, накопичені в усіх країнах, боротьба між фінансовими центрами впливу тощо). На кручене питання «УМ»: «А може так бути, що цього може й не бути?» обидва аналітики з полегкістю відповіли: «Може».

До списку найбагатших людей планети, який традиційно укладає американський журнал «Форбс», цьогоріч потрапили вісім громадян України. З них у першу сотню — лише один, Рiнат Ахметов. Власник компанії «Систем кепітал менеджмент», за оцінками експертів «Форбс», має 16 млрд. доларів. У реєстрі найзаможніших він посів 39те місце і покращив свій минулорічний результат на дев’ять сходинок (у 2010 році був на 48му місці).

Сьогодні в Києві відбудеться саміт Україна—ЄС, перший після набуття чинності Лісабонським протоколом. Саме це чомусь вважають суттєвою ознакою чергового засідання, яке зазвичай проходить щопівроку. Втім більша інституційна, так би мовити, законодавча чіткість Європейського Союзу навряд чи наразі суттєво впливає на нашу відповідність критеріям членства в ЄС. Окрім того, Євросоюз ще не встиг відчути свою нову конструкцію з початком дії «Конституції ЄС». Прикро, що перша в його історії міністр закордонних справ — баронеса Кетрін Ештон, попри сподівання і розуміння, що їй «за статусом положено», на київський саміт не приїде.