Останнє протиракетне побачення

Останнє протиракетне побачення

У резиденції російського президента «Бочарів ручай», що в Сочі, позавчора відбулася остання за їхнього президентства зустріч Володимира Путіна та Джорджа Буша. Чомусь саме цей факт зворушував і самих президентів, і пресу. Буш здає повноваження у січні наступного року, Путін залишає свою посаду (принаймні де–юре залишає) 7 травня, коли відбудеться інавгурація Дмитра Медведєва.

ПДЧ під новорічну ялинку?

ПДЧ під новорічну ялинку?

Бухарестський саміт НАТО влада України сприй­няла як тактичну поразку, але стратегічно — як перемогу. Адже в рішенні лідерів країн–членів Альянсу чітко зафіксовано: «Сьогодні ми досягли згоди, що Україна та Грузія стануть членами НАТО». Зраділі такому неболючому для них компромісу, хором заговорили про «правильність такого рішення» й представники тих країн, котрі впиралися приєднанню нашої держави до ПДЧ зараз, — президент Франції Ніколя Саркозі, німецькі дипломати.

Піонерська правда Медведєва

Піонерська правда Медведєва

Невдовзі у Росії з’явиться масова організація школярів під егідою партії влади «Єдина Росія». Як пише «Нєзавісімая газєта», приблизно на 30 травня заплановано установчі збори дитячого об’єднання з наразі робочою назвою «Юность Росії». Курсує й інший варіант назви — «Юні гагарінці», пише газета. Позавчора це питання обговорювали на нараді Всеросійських педагогічних зборів, головою яких є член генеральної ради «Єдиної Росії» Валентина Іванова. Як зазначає згадане видання, учасники наради, наголошуючи на потребі злиття понад 600 дитячих організацій країни воєдино, «не приховували, що йдеться про поновлення піонерії».

Так–таки ні

Так–таки ні

Саміт НАТО залишив Україну та Грузію без позитивної відповіді — учора до ПДЧ наші країни не приєдналися. До Німеччини та Франції, які й напередодні рішуче виступали проти надання Україні та Грузії Плану зближення з НАТО, приєдналися ще шість країн, зокрема Італія, держави Бенілюксу та... Угорщина.

Нагодовані міцною надією

Нагодовані міцною надією

Саміт НАТО в Бухаресті президент США Джордж Буш почав із заклику до союзників розпочати підготовчі процедури для вступу України та Грузії до Північноатлантичного альянсу.
Утім «українське питання» на початку засідання Альянсу на вищому рівні не розглядалося. Коментарі, які лунали вчора від головних натовських гравців, залишали небагато надій на те, що в ці дні питання про приєднання України до ПДЧ вирішиться позитивно.

Увійдемо чи заведуть?

Увійдемо чи заведуть?

Питання про приєднання України та Грузії до Плану дій щодо членства в НАТО перенесено в порядку денному бухарестського саміту з сьогоднішнього дня на 4 квітня. Отже, Вашингтон отримав два додаткових дні на те, щоб масованим дипломатичним бомбардуванням «уламати» Париж і Берлін дати згоду на нашу участь у ПДЧ. Москва ж отримала два додаткових дні на те, щоб малювати перед очима Німеччини та Франції страшні картини «геополітичного зсуву в Європі». Генсек НАТО Ян де Хооп Схеффер виглядає незворушним оптимістом, якому нікуди поспішати: якщо не завтра, то невдовзі, каже він Україні з Грузією.

Та вступайте вже!

«Приєднання України до НАТО — це хороша політика», — заявив президент США в інтерв’ю телеканалу «Інтер». Водночас він наголосив: навіть якщо Україна приєднається до Плану дій щодо членства на саміті Альянсу в Бухаресті, український народ (шляхом референдуму. — Ред.) зможе відмовитися від вступу до цього військово–політичного блоку. Як відомо, сам візит Джорджа Буша до Києва напередодні саміту має на меті продемонструвати підтримку Вашингтона євроатлантичним устремлінням України.

Битва за майбутнє

Битва за майбутнє

Той, хто нам хоче допомогти, може нам і заважати. 1 квітня президент США Джордж Буш прилітає до Києва — продемонструвати підтримку Україні у прагненні її влади впритул наблизитися до НАТО. 2 квітня в Бухаресті починається саміт країн–членів НАТО, на якому вирішуватиметься євроатлантична доля України та Грузії і куди з доброго дива чомусь запрошено без п’яти хвилин не–президента Росії Володимира Путіна. Противниками приєднання України до ПДЧ є насамперед Німеччина та низка доволі впливових у союзі держав. Головний мотив їхнього «ні» — небажання псувати стосунки з Москвою. Вочевидь, як «ляже карта» (зокрема, й геополітична карта Європи), вирішуватиметься буквально 2 квітня.

ОМОН почистив Чисті пруди

ОМОН почистив Чисті пруди

Перший день після свого виборчого тріумфу Дмитро Медведєв почав брутально — 3 березня надвечір у Москві, в районі Чистих прудів, ОМОН розігнав опозиційний «Марш незгодних» — багатьох людей було побито, двадцятьох заарештовано. До вчорашнього ранку всіх їх випустили, окрім одного — активіста Комітету антивоєнних дій Михайла Крігера, котрому інкримінують спротив міліції, повідомило радіо «Ехо Москви».

Гру зіграно

Гру зіграно

Швидкість, з якою велетенська, майже 150–мільйонна країна, розташована в п’яти часових поясах, порахувала результати президентських виборів, вражає: попри обіцянку ЦВК РФ оприлюднити остаточні результати 5 березня, їх оголосили вже вранці по виборах. Кремль навіть не намагається гратися в демократію. Дмитро Медведєв — 70,23%. Це майже на відсоток менше, ніж на попередніх виборах проголосували за Володимира Путіна (71,23%). Потреба показати хоч одновідсоткову різницю в потенціалах Путіна, котрий правив вісім років, та висунутого в режимі «ручних технологій» Медведєва підказує, що, можливо, існували й інші маніпуляції з відсотками та бюлетенями.