Віднедавна я знаю «явки, паролі», місцепроживання, настрої, зарплатню «тітушок». На жаль, не всіх (бо наїхало їх iз Луганська, Житомирщини, Рівненщини тощо — море), а тільки полтавських. Схоже, прибули до Києва «тітушкувати» всі дужі безробітні полтавці призовного віку. На початку минулого тижня та у вихідні — 200 плюс iще 100 осіб.
Циклон, який останні два дні панує в Україні, знову приніс чимало лиха. Минулу ніч просиділи без світла жителі багатьох населених пунктів Львівщини, Дніпропетровщини, Донбасу, Кіровоградщини, Херсонщини та інших областей. Під Лозовою застряг сумнозвісний експрес Хюндай «Київ—Харків», який укотре виявився неготовим до нашої зими.
Дев’ятьох чоловіків, звіряче побитих «Беркутом» на Банковій, суд вирішив ізолювати від суспільства — запобіжною мірою для них обрано перебування під вартою, тобто в СІЗО на Косогорному провулку. Але навіть якби Шевченківський райсуд столиці зглянувся та обмежився, скажімо, підпискою про невиїзд, навряд чи більшість iз затриманих могла б завтра доїхати кудись, окрім травматологічного відділення лікарні.
Київ давно не бачив крові. Жоден мітинг — навіть студентську революцію на граніті за зловісних радянських часів, навіть наметове містечко акції «Повстань, Україно» у часи Кучми — не розганяли так жорстоко і криваво, як студентський Євромайдан у ніч на 30 листопада 2013 року. Київ не пробачив крові.
Спершу він просто читав книжки. Потім став читати «професійно». Сергій Руденко — блогер, публіцист, редактор сайту «Буквоїд», а віднедавна — ще і ведучий нової, рідкісної для українського телебачення програми, книжкового огляду. Днями «Буквоїд» відзначить фініш своєї першої п’ятирічки.
Їй було 19 років, йому — 49. Некруглу дату — дев’ятиріччя весілля — подружжя британців Філліпсів вирішило відзначити розкішно — мандрівкою на новомодному судні, яке завдяки гігантським розмірам називали «плаваючою Ейфелевою вежею».
Масштабний проект «Велике і Величне» в «Мистецькому арсеналі» вражає розмахом. Тут є простір і мистецтво, але немає плину часу, експозиція свідомо ігнорує хронологію. Автор задуму — куратор «Арсеналу» Олександр Соловйов — розставив об’єкти так, щоб відвідувач вихопив асоціації між, скажімо, бивнем мамонта, розмальованим в епоху мезозою, і супрематизмом Казимира Малевича, між кам’яною скіфською бабою і козаком Мамаєм. Шедеври зіркових митців — тисячу робіт з 33 музеїв країни, які охоплюють 15 тисячоліть історії культури, що виросла на теренах сучасної України. Симптоматично, що саме в контексті цієї грандіозної виставки вималювався ще один тренд культурного життя України, сучасного, — цензуроване мистецтво. За день до відкриття виставки за вказівкою директора «Мистецького арсеналу» Наталі Заболотної замалювали незавершену картину Володимира Кузнецова «Коліївщина. Страшний суд». І Президент Віктор Янукович так і не побачив пекла, в якому горять чиновники та міліціянти.
На тлі культурного занепаду і нарікань Олександри Коваль на те, що наразі Львівський форум видавців під загрозою зриву, тому що цьогоріч ще складніше знайти фінансування, ніж у попередні роки, «Книжковий арсенал» виглядає просто розкішним бенкетом для книгоманів.
Дитяча книжка ніколи, певно, не перейде в електронний формат. Це добре розуміють видавці, стараючись у вигадливості, наприклад, абеток. На «Книжковому арсеналі» я помітила добрий десяток нових (чи відносно нових) абеток, які доводять: фантазія дорослих, може, й не поступається розгулу дитячої уяви.
Одеситка Оксана Мась, яка зібрала оплески на попередньому Венеціанському бієнале завдяки картині–іконі, складеній iз писанок, цьогоріч також представлятиме Україну. Але — поза межами національного павільйону. Її запросив до участі міжнародний проект, постійний партнер Венеціанського бієнале, GLASSSTRESS за сприяння Mironova International Art Group. Тож у червні Оксанина «Квантова молитва» буде представлена разом iз роботами художників iз багатьох країн в окремому палаці під «маркою» GLASSSTRESS. «Проїжджаючи Гранд–каналом, ми постійно спинялися перед Оксаниним «вівтарем iз писанок», захоплювалися, відтак вирішили запросити цю художницю до участі в нашому проекті», — пояснює керівник GLASSSTRESS Надія Тайга.
