Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Одеситка Оксана Мась, яка зібрала оплески на попередньому Венеціанському бієнале завдяки картині–іконі, складеній iз писанок, цьогоріч також представлятиме Україну. Але — поза межами національного павільйону. Її запросив до участі міжнародний проект, постійний партнер Венеціанського бієнале, GLASSSTRESS за сприяння Mironova International Art Group. Тож у червні Оксанина «Квантова молитва» буде представлена разом iз роботами художників iз багатьох країн в окремому палаці під «маркою» GLASSSTRESS. «Проїжджаючи Гранд–каналом, ми постійно спинялися перед Оксаниним «вівтарем iз писанок», захоплювалися, відтак вирішили запросити цю художницю до участі в нашому проекті», — пояснює керівник GLASSSTRESS Надія Тайга.
Тепер Мась матиме справу зі склом. Розплавленим склом температурою 1200 градусів. Якщо його вилити на метал, розігрітий до 450 градусів, скло перемагає. Цей напозір крихкий матеріал так обпікає автомобільний двигун, що він просто починає мальовничо плавитися, стає двигуном не тільки внутрішнього згоряння, а й зовнішнього. Застиглі потьоки кришталевої лави, які залили піддатливий за таких умов двигун, — так виглядає новий проект Оксани Мась. Київські журналісти змогли побачити витвір художниці тільки на відео, адже сама робота стоїть на славетному венеційському острові Мурано, в майстерні Беренго, чекаючи на старт бієнале.
«Я дивилася, як буквально за три хвилини скло обпікає метал, і відразу народилася назва — «Квантова молитва». Може, ще й тому, що мені зараз цікаво вивчати квантову фізику, — пояснює авторка. — Ця назва не має релігійного змісту, а, швидше, означає всепроникність, всепроникаючу свідомість: потік скла, потік свідомості». Для проекту використали кришталеве скло, найчистіше у світі, те, яке застосовують у «Сваровскі». Оксана розповідає, як була заворожена тим, що розпеченим воно змінило колір на жовто–червоний, а потім, застигаючи, знов ставало прозорим.
Мистецтвознавець Олексій Роготченко, куратор національної виставки на попередньому, 54–му, Венеціанському бієнале, вірить, що робота Оксани Мась стане «відродженням України–2». Два роки тому за «Вівтар надій» Оксана Мась номінувалася у Венеції на Золотого лева, проте кандидатуру було знято через політику. За словами пана Роготченка, українським представникам дали зрозуміти, що причиною тому є «всілякі політичні суди» (Саме в той час, нагадаємо, почався розгляд справи Юлії Тимошенко. — Авт.) .
Цьогоріч у національному павільйоні України буде представлено роботи інших художників — Гамлета Зіньківського, Миколи Рідних, Жанни Кадирової. «Це хороші роботи, але вони не дотягують до рівня Оксани Мась чи того ж Сидоренка, який представляв Україну в попередні роки. А відбір робився, виходячи з коштів, — каже «УМ» мистецтвознавець, який побажав залишитися інкогніто. — Адже держава виділяє на проведення бієнале мільйон гривень, чого вкрай мало. «Вівтар iз писанок» Оксани Мась минулого разу коштував близько мільйона євро».
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>