Три дні знадобилося французькому стріт–художнику Жульєну Маллану та його українським колегам з групи «К’ю–2», аби намалювати на стіні банальної старої харківської багатоповерхівки яскраву 22–метрову ляльку–мотанку. Вони називають себе не дуже вживаним в Україні словом «мюралісти», тобто ті, для кого мольбертом є стіна.

Міністерство культури оголосило конкурс на найкращий логотип до 200–річчя Тараса Шевченка. Логотип, який переможе, буде розміщено на всіх брошурах, буклетах, рекламній продукції, що викори­стовуватиметься до Шевченкового ювілею. Винагородою для учасників конкурсу стануть три премії: за перше місце — 30 тисяч гривень, 20 тисяч за друге і 15 тисяч — за третє. Наразі, як повідомила «УМ» координатор конкурсу в Мінкультури Наталя Кіреєва, жодного проекту не надійшло, проте вона вірить, що ближче до завершення конкурсу, тобто до 22 травня, буде достатньо робіт для обрання найкращого логотипу. Відомо, що виставка конкурсних робіт проходитиме з 22 по 31 травня у Національному музеї Шевченка, а переможця буде визначено в останній день травня. До речі, за умовами конкурсу переможець, отримавши винагороду, відмовляється від своїх авторських прав.

Квартет iз допрем’єрних фільмів «Французької весни» постав у вигляді комедійних, загрозливих, сороміцьких і трагічних історій. Те, чого бракує багатьом європейським кінематографіям, тут постало у всій красі — французи вміють дивувати буденними речами.

Упродовж трьох наступних днів у Тернополі вже вчетверте проходитиме Всеукраїнський фестиваль української книжки «Джура–фест–2013». Такий захід невипадково народився в обласному центрі, який ще в 90–ті називали «містом видавництв» через велику їх кількість. Одне з найвідоміших нині — видавництво «Джура» — і започаткувало це свято української книги, повністю взявши на себе його організацію.

Учора та сьогодні у столичному кінотеатрі «Київ» тривають кінопокази дебютних короткометражок людей, які вже давно стали класиками українського кіно. Проект, організований Держагентством iз питань кіно та Національним центром Довженка, називається «Великі Короткого метра». «Ці фільми, часто недооцінені та маловідомі, є своєрідними культурними подіями, що змінили як мистецький ландшафт України, так і персональні історії режисерів, частина стрічок потрапила під заборону і надовго лягла на полиці», — зазначають організатори.