Учора під стінами столичної мерії ходили з протягнутою рукою «вчителі». У подертих шкарпетках, стоптаних туфлях і з латаними капелюхами у руках вони просили милостиню у «батьків». Причинне місце «педагогів» прикрашали величезні фігові листки з написом «Російськомовні класи». У цей час «школярі» власноруч виготовляли з паперу навчальні посібники — підручники, контурні карти, м’ячі для фізкультури та комп’ютери для інформатики. У такий спосіб активісти громадських рухів «Не будь байдужим!», «Відсіч» та Молодого народного руху красномовно проілюстрували ситуацію, яка склалася в українській освіті. Ми маємо голих і босих учителів зі злиденною зарплатою, учнів, які вчаться без підручників і комп’ютерів, зате нас намагаються ощасливити перспективою російськомовних дитячих садочків і класів у школах! «Аби прикрити свою недбалість — невміння забезпечити безкоштовні підручники, тестові завдання, шкільне харчування та гідну зарплату освітянам, — чиновники вигадали «подачку» виборцеві — російськомовність», — наголошують активісти руху «Не будь байдужим!».

Сьогодні вчорашні випускники розпочнуть свою боротьбу за місця у найкращих українських вишах: 2 та 3 червня вони писатимуть тести з української мови та літератури. Український центр оцінювання якості освіти нагадує, що в день тестування кожен учасник ЗНО повинен мати при собі паспорт (або свідоцтво про народження), Сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання та запрошення–перепустку для участі в ЗНО. Без них потрапити на тестування буде неможливо. (Якщо з якихось причин ви не отримали поштою запрошення–перепустку, то його можна роздрукувати з персональної інформаційної сторінки, розміщеної на офіційному сайті УЦОЯО). Також радять взяти з собою дві–три капілярні чи гелеві ручки з чорнилом чорного кольору та маленьку прозору пляшку з питною водою. Варто пам’ятати, що Зовнішнє незалежнє оцінювання розпочнеться об 11.00. Але допуск до пункту тестування триватиме з 10.10 до 10.45.

Журналісти відразу двох видань Миколаєва постраждали від застосування фізичної сили з боку співробітників Головного управління податкової міліції. В одного з них відібрали фотоапарат. Інших вигнали геть, мотивуючи це тим, що об’єкт є режимним і в даний час там проводять слідчі дії.

У народі це велике свято ще називають Вшестям. У цей день відбулося вознесіння Ісуса Христа на небо, через 40 днів після його мученицького розп’яття та Воскресіння. Це релігійне свято, як–то кажуть, «не тримається числа» — воно випадає в період від 30 квітня до 3 червня, але обов’язково в четвер шостого тижня по Світлій неділі. Звідти й походить народна приказка: «Не прийде у середу Вшестя».

Учора Державна екологічна інспекція Азовського моря наказала всім рибогосподарським підприємствам у регіоні тимчасово припинити вилов риби на території Таганрозької та Білосарайської заток. Як повідомила «УМ» завідуюча відділу особливо небезпечних інфекцій Донецької обласної санепiдемстанцiї Галина Коломійцева, фактор передачі холери поки не з’ясований, проте як основну версію поширення зарази розглядають бичків. Очевидно, саме ця риба поклала на лiкарнянi лiжка тих чотирьох марiупольцiв, якi заразилися холерою: хтось ловив бичків, хтось їх обробляв, хтось смажив. Тому найбільш імовірним джерелом зарази є морська вода, оскільки риба сама по собі не хворіє на холеру і не є носієм холерного вібріону, а бере його з води, каже панi Коломiйцева.

Хлібозавод «Салтівський» пережив потужну «атаку» правоохоронців. Співробітники УБЕЗу та податкової служби нагрянули сюди в супроводі спецпідрозділу «Беркут», затребувавши для перевірки господарчу документацію заводу. Правоохоронці діяли настільки стрімко, напористо і грізно, що на деякий час зупинилося виробництво, а одній із бухгалтерів довелося викликати «швидку». Жінку з гіпертонічним кризом доправили до лікарні. Якийсь час на територію підприємства нікого не впускали і не випускали, включаючи автівки з готовою продукцією. Правда, з огляду на соціальну значимість хліба, згодом роботу заводу таки поновили.

30 серпня президенти України та Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський разом віддадуть шану жертвам Волинської трагедії. Як повідомляє із посиланням на власні джерела Польське радіо, в селі Острівки Волинської області глави обох держав відкриють меморіальний комплекс полякам, убитим бійцями Української повстанської армії цього самого дня 1943 року. А в селі Сагринь, що в Люблінському воєводстві Польщі, — українцям, яких навесні 1944–го закатували солдати польської Армії крайової.

Чергові зміни в топоніміці Одеси: забажавши перейменувати вулицю Скісну на Косвєнную, Затишну — на Уютную, Івана та Юрія Лип — на вулицю Федора Пішеніна, Одеська міська рада ініціювала перейменування i площі Незалежності.