Для тих читачів вітчизняних газет, які починають знайомство з ними з останньої сторінки, а точніше — зі споглядання розміщених там напівоголених красунь, жіноча присутність у пресі видається, певно, ледь не визначальною. А як наша чарівна половина репрезентована у друкованих періодичних виданнях насправді?
Дунайський заповідник, у якому ще ніколи не проводили господарських, не те що будівельних, робіт, увесь нашпигований мінами часів Першої та Другої світових воєн. Про попередження науковців щодо цього «УМ» уже повідомляла, тепер же екологи узялися до справи серйозніше. «Ми повідомили про небезпеку масових вибухів у зоні, де працюють німецькі землекопи, Президента України, Прем'єра, Голову Верховної Ради, Міністерство транспорту, яке ініціює будівельні роботи, Міноборони та МінНС України, посольство Німеччини в Україні, міжнародну спільноту, — розповідає голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, — це наш громадянський обов'язок — не допустити чергової трагедії». За словами представника Всеукраїнської екологічної організації «Мама-86» Олега Листопада, Дунайський заповідник може стати другим Мелітополем чи Артемівськом. «Ще десять років тому ми попереджали про небезпеку цих військових об'єктів, — говорить пан Олег, — тепер же ми попереджаємо про замінованість Дунаю — там не можна копати без відповідних попередніх робіт».
Не секрет, жінки мають звичку рідко розлучатися з люстерком, що завжди напохваті. А ось деяким мешканкам Ленінського району Донецька, аби відвідати жіночу консультацію поліклініки міськлікарні № 6, доводиться йти на прийом з індивідуальними дзеркалами. Подібне нововведення — наслідок дій злодіїв, які спокусились на лікарські причандали.
Звістка про низку нападів на жінок на житловому масиві Вишенька в обласному центрі облетіла городян умить. Зловмисник відзначався особливим нахабством, бо діяв серед білого дня на вулицях. Він підкрадався ззаду до представниць прекрасної статі і, зненацька напавши, зривав із вух золоті сережки, нітрохи не турбуючись ні завданим болем, ні травмами, які отримували потерпілі. До того ж напади були не поодинокими, а відразу йшли серіями з інтервалом у п'ятнадцять-двадцять хвилин.
Курортний Слов'янськ не Венеція, а одна з його вулиць — Волзька — теж не однойменна повноводна артерія, однак подібні аналогії почали з'являтися з періодичністю частих підтоплень грунтовими водами. Цьогорічний травень ще не закінчився, а із 360 тисяч квадратних метрів житлового фонду підтопленими виявилися майже 25 тисяч.
Перші вихідні не в обстріляних оселях провело кількасот мешканців села Новобогданівка: 216 путівок для постраждалих «зони А-2985» виділило правління ВАТ «Запоріжсталь». Реабілітацію, передовсім психологічну, проходять матері з дітьми.
Йдеться про старовинний будинок на легендарному острові, у якому мешкав знаменитий інженер Преображенський, творець унікального мостового переходу через Дніпро. Тривалий час у громаді точилися жваві дискусії з приводу доцільності облаштування у ньому «осередку дипломатії якоїсь країни»: це ж Хортиця! По-іншому розсудив у травні 2002 року тодішній міський голова Запоріжжя Олександр Поляк і його команда. Визначальною виявилася та обставина, що орендар історичної споруди, одна із ЖЕКівських контор, упродовж багатьох років використовував її як склад. Навколишня територія перетворилася на сміттєзбірник, а сам будинок було занедбано настільки, що Запорізька облінспекція з охорони пам'яток культури та історії невдовзі змушена була констатувати: споруда вже не є історичною цінністю. Це було крапкою у тривалому протистоянні думок і позицій як фахівців, так і пересічних запоріжців: якщо не шануємо те, що маємо, то нехай вже болгари облаштовують у будинку пана Преображенського своє консульство.
Дорогоцінний експонат, яким днями поповнився Державний музей авіації у Києві (що по вулиці Медова,1 поблизу аеропорту «Жуляни»), — славнозвісний Як-3, на якому знімався Леонід Биков, стоїть тепер на виставковому майданчику, нарешті його можна побачити й навіть помацати руками. Ще півроку тому цей унікальний літак «валявся» у жахливому стані в ангарі кіностудії імені Довженка — тепер на нього може подивитися кожен охочий.
