Шматок Хортиці — другарям

      Йдеться про старовинний будинок на легендарному острові, у якому мешкав знаменитий інженер Преображенський, творець унікального мостового переходу через Дніпро. Тривалий час у громаді точилися жваві дискусії з приводу доцільності облаштування у ньому «осередку дипломатії якоїсь країни»: це ж Хортиця! По-іншому розсудив у травні 2002 року тодішній міський голова Запоріжжя Олександр Поляк і його команда. Визначальною виявилася та обставина, що орендар історичної споруди, одна із ЖЕКівських контор, упродовж багатьох років використовував її як склад. Навколишня територія перетворилася на сміттєзбірник, а сам будинок було занедбано настільки, що Запорізька облінспекція з охорони пам'яток культури та історії невдовзі змушена була констатувати: споруда вже не є історичною цінністю. Це було крапкою у тривалому протистоянні думок і позицій як фахівців, так і пересічних запоріжців: якщо не шануємо те, що маємо, то нехай вже болгари облаштовують у будинку пана Преображенського своє консульство.

      Сприяв цьому, зокрема, колишній посол України в Болгарії Олександр Воробйов. Він акцентував увагу ЗМІ на гостинності, з якою ця країна зустріла перших дипломатів незалежної України: посольство нашої держави у Софії було збудоване у найпрестижнішому районі, поруч із резиденцією президента Болгарії; згодом, коли виникла потреба, для консульства України у Варні було виділено історичний пам'ятник (болгари його навіть відремонтували за власний кошт). То як було відмовити своїм балканським друзям, ставить риторичне запитання пан Воробйов.

      З відповідним клопотанням до запорізького мера пана Поляка почесний консул Болгарії Іван Аврамов звернувся у березні 2002 року (екзекватуру нашого Мін'юсту на відкриття почесного консульства він одержав ще 4 липня 2001 року), і вже через два місяці міськвиконком дав «добро». Директор національного заповідника «Хортиця» Георгій Кропивка учора, в День слов'янської писемності й культури, підтвердив у розмові з автором цих рядків, що він не заперечував проти облаштування офісу консульства у знаменитому котеджі: «Будинок № 55 є власністю міської громади, і вона має право здавати його в оренду. Для нас суттєвим є те, що йдеться не про приватизацію споруди».

      Маючи на руках договір оренди приміщення, пан Аврамов 1 листопада 2002 року одержав свідоцтво Міністерства закордонних справ України про акредитацію почесного консульства у Запорізькій, Донецькій і Луганській областях iз базуванням у нашому місті.

      У липні 2003 року Головне управління архітектури і містобудування Запорізького міськвиконкому затвердило проект реконструкції котеджу Преображенського. Болгари погодилися виконувати роботи власним коштом (для ремонту і облаштування офісу необхідно півтора мільйона гривень). Та впоратися з наміченим до цьогорічного Дня слов'янської писемності й культури не встигли.