Чернівці. Володимир Івасюк. «Червона рута»

Праворуч — енергійна тінейджерка, підтанцьовуючи, співає разом із солісткою. Ліворуч — чоловік пенсійного віку махає руками в такт музиці і, врешті, пропонує йти танцювати. Межею перед нами є ряд ліхтариків із запаленими свічками, що відділяє глядачів від майданчика, на якому відбувається концерт. Там — Марічка Бурмака. Фестиваль «Червона рута» розпочався. 17 вересня, рівно в той день, коли вперше відкрився 20 років тому. >>

Найшла коса на камінь

Очільники нашої держави вирішили вкотре поборотись за Одеський припортовий. За його приватизацію агітує Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко. «29 вересня відбудеться чесна, прозора, абсолютно відкрита процедура залучення інвесторів для Одеського припортового заводу», — запевнила Прем’єрка. Таким чином уряд планує «підлатати» дірки у дер­жавному бюджеті. >>

Шлунок солдата — мішень

Останнім часом отруєння солдатів — уже майже звичні в українських Збройних силах. Не є винятком навіть такі елітні частини, як Перший окремий полк Президента України, «зразково–показове» формування, дислоковане в Києві. Минулого вівторка 15 солдатів–строковиків із цього полку поскаржилися на гострий розлад шлунка. Їх негайно ізолювали на карантин, а з ними і 138 товаришів по службі, які з ними контактували. Як повідомив «УМ» прес–секретар командування Сухопутних військ Збройних сил України підполковник Сергій Азиркін, у півтора десятка солдатів, які мали розлади, організм за кілька днів сам упорався з хворобою, тож їх не госпіталізували, а решта виявилися здоровими. >>

Врятувати «Люфтваффе»

Одеські водолази знайшли на дні Чорного моря уцілілі рештки німецького літака часів Другої світової війни з останками військовослужбовця й напівзотлілими документами загиблого екіпажу «Люфтваффе». Як повідомили в четвер на зустрічі з журналістами місцевий дайвер Владлен Тобак і директор департаменту підводної спадщини Інституту археології НАН України Сергій Воронов, ідеться про унікальну знахідку, бо таких Ю–52 збереглося у світі не більше двох десятків. >>

«Продам власну... смерть»

Одержати матеріальний зиск від власної смерті на 40–му році життя спробував мешканець Мелітополя. Приблизно опівдні чоловік прийшов в одну з місцевих телерадіокомпаній із пропозицією... повіситися: «Ви заплатите гроші для моєї сім’ї, а я на себе перед телекамерою накладу руки...». Божевільних з–поміж його співрозмовників–журналістів, звісно ж, не було, відтак кандидата в самогубці виставили за двері, порадивши взяти себе в руки і шукати оптимальний вихід із матеріальної скрути, а не гілляку для мотузки. Про всяк випадок журналісти відразу ж зателефонували до міськвідділу міліції, аби повідомити про незвичного відвідувача, інформує Центр громадських зв’язків Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Запорізькій області. >>

Друга Пречиста дощем поливає

У християнстві не прийнято святкувати земний день народження святих, бо день їх­ньої смерті на землі — це день народження на небесах. Одним із винятків є Різдво Пречистої Діви Марії, земне народження якої Церква також відзначає. Батьки Марії — Іоаким і Анна — не мали дітей, але не втрачали надії на милість Божу. Вони дали обітницю, що віддадуть дитину, яку їм пошле Господь, на Божу службу. Мрія подружжя збулася — коли обоє вже були похилого віку, у них народилася Марія, майбутня Мати Ісуса Христа. Для всіх християн благочестива Діва є заступницею, вона відчинила їм двері раю, замкнений колись злочином Єви. «День Різдва Богородиці є Свято всесвітньої радості, тому що Богородицею весь рід людський оповився і смуток праматері Єви змінився на радість», — йдеться у священних писаннях. Цікаво, що серед чудотворних ікон найчастіше зустрічаються образи Богоматері. Пояснюють цей феномен силою віри людей, які моляться саме цій іконі. Адже вони впевнені, що піднесена на небо земна жінка зрозуміє їх краще й не відмовить у заступництві. >>

Проща в погонах

Цими вихідними на Тернопільщині вперше відбудеться всеукраїнське паломництво військових, пожежників, рятувальників, міліціонерів, прикордонників та інших «людей у погонах» до Святині у селі Зарваниця під гаслом «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться». Лише самих військовослужбовців Збройних сил України, які добровільно зголосилися взяти участь у прощі — близько тисячі, повідомляють у Міноборони. Під час паломництва відбудеться молебень у зарваницькій парафіяльній церкві, урочиста хода учасників до скульптури Матері Божої, посвячення хоругов, Хресна дорога, Божественна літургія та архієрейська Божественна літургія. За військовими Збройних сил, які загинули під час виконання обов’язку та в операціях з підтримки миру на територіях інших країн, відслужать панахиду. Організатори сподіваються заснувати нову військову традицію, аби військове паломництво до Зарваниці відбувалося щороку. >>

Невільничий ринок XXI століття

Держава має намір запровадити програму, в якій передбачено створення єдиного обліку постраждалих від торгівлі людьми, про це йшлося на нещодавньому засіданні колегії в Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту. Передбачається посилення державного контролю за діяльністю посередницьких фірм, які займаються працевлаштуванням українських громадян за кордоном, а також збір об’єктивних статистичних даних про випадки работоргівлі. Основою для реалізації цих ініціатив можуть стати результати діяльності регіональних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, які ще у 2008 році почали вести окремий облік жертв торгівлі людьми. При центрах також діють мобільні пункти, що надають консультативно–юридичні послуги. На часі — питання законодавчого забезпечення такої роботи. >>

Засудили за Биківню

28 серпня Окружний адміністративний суд міста Києва виніс рішення, що штраф у 160 тисяч гривень за порушення законодавства України, а саме — незаконні розкопки на території Національного заповідника «Биківнянські могили» — присуджений цілком слушно підприємству «Меморіали України». Штраф наклала адмінкомісія після того, як Головне управління охорони пам’яток Київської міської держадміністрації та Український інститут національної пам’яті влітку 2007–го склали відповідні акти про порушення статті 35 Закону «Про охорону культурної спадщини». Підприємство «Меморіали України» на чолі з Дмитром Табачником, що діяло при Державній міжвідомчій комісії з питань увічнення жертв війни та політичних репресій, здійснювало несанкціоновані розкопки масових поховань у Биківні.

Підприємство «Меморіали України» звернулося до суду, щоб скасувати штраф. За півтора року суд детально розглядав цю справу і підтвердив незаконність діяльності Державної міжвідомчої комісії в Биківні. Суд розглянув усі документи справи, зокрема, фальшиві «дозвільні довідки» на проведення розкопок, які комісія сама собі виписувала за підписом свого ж голови, тодішнього віце–прем’єр–міністра з гуманітарних питань Дмитра Табачника. Секретарем міжвідомчої комісії був Віталій Казакевич, звільнений із посади у 2008 році. >>

Стахановськими темпами

Зустріч старих знайомих — так можна охрестити четверговий матч між «Шахтарем» та «Брюгге». Раніше жереб уже тричі зводив донеччан та бельгійців. Спершу, в сезоні 1995/96 років, у 1/16 Кубка кубків фламандці здолали українців за сумою двох матчів (1:0, 1:1). За сім років у кваліфікації Ліги чемпіонів опоненти обмінялися нічиїми 1:1, а в серії пенальті знову сильнішими були «чорно–сині». Після двох сезонів «гірники» нарешті здолали «Брюгге» (4:1), перетворивши матч–відповідь кваліфікації Суперліги на формальність (2:2). А позавчора «помаранчево–чорні» ще раз помстилися за попередні невдачі, розгромивши бельгійців на їхньому стадіоні «Ян Брейдель». >>

Балувана ваша Галя

Хоча УЄФА й поміняла формат і назву другого єврокубка заради підняття його престижу, цей турнір залишається другорядним. Елітні команди, які знають або мріють про смак Ліги чемпіонів, не надто поважно ставляться до Ліги Європи — для них важливішими є національні першості. Тому, скажімо, «Валенсія» й «Гамбург» позавчора виставили дублерів. А римські «Лаціо» й «Рома», хоча й вийшли основними складами, настільки зневажливо поставилися до нижчих за класом, але амбіційних суперників, що примудрилися програти. Берлінська ж «Герта» взяла очко, ледь не прогорівши наприкінці дуелі з дебютантом групового етапу єврокубків із Латвії. Розуміють усі ці пертурбації й уболівальники, котрі ображають УЄФА низькою відвідуваністю. >>

«Ойнс, цво — гсаффа!»

Степан Андрійович теж робив це. Так–так, Бандера був нормальною людиною й у ставленні до розваг, зокрема й до пивного свята «Октоберфест» у Мюнхені, де жив в останні роки свого життя. Бувалі бандерівці, з якими довелося спілкуватися кореспондентам «УМ», підтверджують: провідник ОУН, навіть попри конспірацію, відвідував щорічні гуляння на Терезієнвізе (Лугу Терези) і, певно, підспівував іншим гулякам: «Ойнс, цво — гсаффа!» (у перекладі з баварського діалекту — «Раз, два — пиймо!»).

Отже, саме сьогодні опівдні обер–бургомістр Мюнхена у павільйоні пивоварні родини Шоттенхамель виб’є затичку з пивної діжки трьома ударами молотка, проголосить «О’цапфт із!» («Відкрито!») і підставить літровий кухоль під перший офіційний бурштиновий струмінь «Октоберфесту–2009».

Напередодні журналісти «УМ» побували в Мюнхені і скуштували смак цього особливого міста, в якому зародилося особливе свято. >>

Хліба, видовищ... і змін до Конституції!

Більшість українців переконані, що для наведення порядку в державі треба вносити зміни до Конституції. Такої думки притримуються майже три чверті українців — 65,4 відсотка, свідчать результати опитування Національного інституту стратегічних досліджень. Ще 16% вважають, що порядок можна навести і без переписування Основного закону, а 18,6 — не визначилися з відповіддю. «Ключовий підсумок опитування — громадяни вважають, що зміни до Конституції необхідні», — зазначив у коментарі «УМ» директор НІСД Юрій Рубан. >>

Український Уго йде!

Таку заяву після відвідання Південної Осетії зробив український депутат–«регіонал» Анатолій Толстоухов: «Я думаю, що після президентських виборів Україна теж скаже своє вагоме слово стосовно визнання незалежності цих держав». Нардеп, який їздив до невизнаної республіки у складі міжнародної делегації, із захопленням розповів, що, «відвідавши Цхінвалі після війни, побачив нове, наново відбудоване місто». >>

«Під спідницю до Юлі не підемо»

Про це позавчора на прес–конференції у Полтаві повідомив голова обласної організації Народного руху України, депутат обласної ради Олег Пустовгар. На засіданні проводу обласної організації НРУ, яке відбулося днями, за таке рішення проголосували 11 із 15 присутніх на ньому членів проводу. Мотиви такого непростого для кожного справжнього рухівця кроку викладені в ухваленій проводом заяві. «Тепер, напередодні президентських виборів, верхівка Руху хоче відвести партії невдячну роль обслуговувача виборчої кампанії голови НРУ Бориса Тарасюка, який буде технічним кандидатом Юлії Тимошенко... >>

Філософія в інтер’єрі євроремонту

2003–го року вийшла книжка Сергія Кримсь­кого «Запити філософських смислів» (К.: ПАРАПАН, 240 с.), яка тоді посіла в рейтинґу «Книжка року» друге місце в категорії «Вітчизняна гуманітаристика». «Програш» першості зумовлювався частково банальним брошуроподібним виданням цього тексту, а зокрема й незвичністю на нашому ринку дослідження, яке стало лідером: Марія Зубрицька. «Homo legens: читання як соціокультурний феномен» (Л.: Літопис).

Інноваційні філософські роботи входять у читацький обіг українців вельми повільно. Немає звички, традиції. Не дивно: майже все минуле сторіччя нас ізолювали від такого роду літератури. Натомість прищеплювали ставлення до філософії як до політичного піару, єдиним завданням котрої була легітимізація владних рішень. Авжеж, це «старі» філософи намагалися пояснити світ, а «нові» мусять його змінити, — оголосив остаточний вердикт терорист від філософії Ленін. До речі, С. Кримський побіжно, але дуже влучно схарактеризував інтелектуальну суть марксизму–ленінізму: «В. І. Ле­нін прямо пов’язував істинність марксизму з його всевладністю, хоч, як відомо, сили потребує не істина, а брехня. І коли він в апологетиці практики посилався на вислів із «Фауста» Ґете, що «теорія є сірою», але «вічнозеленим» є дерево практичного життя, приховувалось ім’я автора цієї тези. Ним був Мефістофель, Сатана». >>

Поміж баскетболом і джазом

Поезія — це щось елітарне, тільки для втаємничених, яких стає дедалі менше, чи?.. Я все ще під впливом побаченого на «Ночі поезії» — акції, яка вочевидь прикрасила нещодавній Форум видавців у Львові. Перед початком читань та й згодом, уже коли вони були у розпалі, до галереї «Дзиґа» неможливо було протовпитися: молодь заполонила весь простір! >>

Коко Шанель помолодіє

Із 24 жовтня по 1 листопада в Києві пройде 39–й кінофестиваль «Молодість». Учора на офіційному сайті фестивалю привідкрили завісу про урочисті події заходу. >>

Геній Бастилії

Я виїхав у Францію 30 років тому. Як мені це вдалося — не знаю. Але я був серед тих трьох, хто покинув Радянський Союз того року. У Парижі для вихідців із СРСР була дуже сприятлива атмосфера. Хто не мав що приховувати, виступав на радіо й телебаченні. Російських художників, яких називали російським авангардом або нонконформістами, запрошували виставлятися в галереях. У цій атмосфері ми себе називали БСЧ («бывший советский человек»). Моя перша виставка відбулася в галереї Міші Шемякіна, на той час одній із найкращих у Парижі. Чотири тижні день і ніч я вимучував роботи фарбами із банок, якими африканці і бідні студенти малюють стіни (на фарби з тюбиків і полотно заробив пізніше, створивши серію боксерів, останніх героїв другої половини ХХ століття). Мої перші мистецькі експерименти у французькій столиці увінчалися контрактами з кількома галереями: за тиждень я мав писати шість робіт розміром 160х180 см. >>

Під куполом Клюге і Вендерса

Із німецькою пунктуальністю вже в 15–й раз Гете–Інститут в Україні організовує фестиваль «Нове німецьке кіно». З 17 по 23 вересня у столичному кінотеатрі «Київ» (а з 1 жовтня — в Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку та Львові) покажуть п’ять ігрових картин сучасних класиків німецького кіно Андреаса Дрезена, Вернера Шретера, Кароліне Лінк, Віма Вендерса та Марко Кройцпайнтнера. Те, що німці відзняли за рік, українські режисери із нашим фінансуванням не втрафили б і за десять. Сумніше навіть не те, що ми у порівнянні із західною кіноіндустрією випускаємо мало вартісних стрічок, а те, що стан вітчизняного прокату не дозволяє українському глядачеві ознайомитися з новинками світового кінематографа. Звісно, фестиваль у цьому випадку — подарунок долі для кіномана. >>

Заберіть у Ван–Гога ножиці!

Остаточно відвоювавши для себе місце в пантеоні божевільних геніїв сучасності, Трієр склепав кіно, в якому «режисерський задум» розчиняється в історії хвороби, й уся ця надзвичайно жорстока і безглузда мішанина більшою мірою заслуговує не на компромісний «антиприз», а на елементарне людське співчуття. >>

Олексій Герман–молодший: Ми не стали новою хвилею

Зустріч із російським кінорежисером Олексієм Германом відбулася на 66–му Венеційському фестивалі, де він разом із чотирма колегами — Борисом Хлєбніковим, Іваном Вирипаєвим, Петром Бусловим та Кирилом Серебренниковим — представляв альманах короткометражних фільмів «Коротке замикання» (конкурс нових напрямків у кіно «Горизонти»). І хоч пророкування режисерів — «Ми не отримаємо премією» — здійснилося, свій слід на Лідо Герман–молодший вже залишив: минулого року його картина «Паперовий солдат» отримала «Срібного лева» за найкращу режисуру (до слова, відразу після Венеції Олексій привіз фільм на київську «Молодість»). Взагалі, здається, що Венеція — саме його місце: всі чотири кінопроекти режисера свого часу показали на цьому фестивалі. На прес–конференції, присвяченій альманаху «Коротке замикання», Олексій Герман–молодший досить скептично відгукнувся про рівень і місце сучасного російського кінематографа. «УМ» попросила режисера, якого сьогодні вважають одним із найпотужніших кінематографістів Росії, розвинути думку. Багато з того, що говорив перспективний Герман, син Германа–класика, можна спроектувати на українське кіно. >>

Запрошуємо у світ Натхнення!

Скільки відомих і талановитих людей шукали відповідь на запитання: «Що таке натхнення?», але не всім удавалося знайти її... Тепер кожний українець, який уміє тримати в руках пензель або олівець, може спробувати... намалювати «Те, що його надихає» і, можливо, знайти відповідь на одвічне питання. >>

Софіти Софії

У наші часи девальвації багатьох понять знецінилося і поняття «зірка» як визначення творчої особи з великим талантом та харизмою, яку шанують і обожнюють маси. «Зірками» величають бездарних, нафаршированих силіконом дівиць та м’язистих бугаїв, що трощать кістки «поганим хлопцям» у поганих кінобойовиках. Та, як на нічному небі зірок — міріади, але більшість із нас знає назви хіба десятка, так і в кіно, справжніх зірок — одиниці. І до них належить італійська акторка Софі Лорен, якій завтра виповнюється 75 років. >>

Чий ПРОграш?

Позавчора у другій половині дня міністр оборони США Роберт Гейтс та президент Барак Обама дали офіційні пояснення стосовно причин відмови від розміщення в Центральній Європі елементів американської протиракетної системи. «Нова система буде сильніша, інтелігентніша та швидша. Я розмовляв із прем’єрами Чехії та Польщі, підтвердив сильні зв’язки з цими країнами та сказав їм, що нова програма збільшить не лише безпеку США, але також наших союзників із НАТО», — заявив президент США. Він виправдовує відмову від встановлення елементів щита в Центрально–Східній Європі тим фактом, що старий набір ПРО був недостатньо «еластичним» по відношенні до потенційної загрози з боку Ірану. Тому, мовляв, американці вирішили швидко створити нову і більш дешеву систему протиракетної оборони. У наступній фразі президент США все ж визнав, що якщо і йдеться про більшу «еластичність», то — по відношенню до Кремля: «У рамках нової програми ми будемо співпрацювати з Росією, щоб протиракетна оборона відбувалася згідно зі спільними стратегічними інтересами». >>

Треба «гоу хоум»

Щонайменше 16 осіб, серед них — шестеро італійських військовослужбовців, загинули та 55 отримали поранення внаслідок вибуху завантаженого вибухонебезпечними матеріалами автомобіля в столиці Афганістану — Кабулі. Як повідомив міністр оборони Італії Ігнаціо Ла Русса, серед поранених є четверо італійців, а решта жертв — цивільні афганці. Замах стався позавчора опівдні поблизу приміщення Верховного суду Афганістану. Терорист–самогубця врізався на вантажівці у два автомобілі італійського військового конвою. МВС Афганістану повідомило, що внаслідок замаху також знищено 21 магазин, сім автомобілів, п’ять мотоциклів та три велосипеди. Відповідальність за замах взяли на себе таліби, про що повідомив їхній речник Забіулла Муджахід. >>

«Буду завжди другом твоїм...»

Спершу — друзі, потім — закохані, далі — подружжя і... знову лише друзі. За майже сім років знайомства канадська рок–зірка Авріл Лавінь і її чоловік, музикант групи Sum 41 Дерек Уїблі, повернулися до того, з чого починали. Чутки про те, що в сімейному житті пари виникли проблеми, з’явилися вже давно, і ось днями Авріл із Дереком підтвердили: вони розлучаються. >>

Розмалюй мені каву

У Парижі щороку проводять конкурс молодих винахідників Європейського Союзу. Одним із переможців нинішнього, вже 21–го, змагання став 20–річний студент із Мальти Філіп Кардона. Його винахід називається Engineering Cappucino Logo Printer — пристрій для нанесення написів чи кольорових малюнків на... піну капучіно. >>

«Блакитний» дебют

У свої 64 (власне, 25 вересня йому виповниться 65) Майкл Дуглас залишається привабливим і маскулінним чоловіком. Принаймні сам він підстаркуватим себе не вважає й намагається робити все можливе, аби не виглядати дідом на тлі молодшої за нього на 25 років дружини, Кетрін Зета–Джонс. Тому й у кіно Майклу досі діставалися переважно ролі мужніх мачо. Тож участь у новому фільмі Стівена Содергберга стане для актора новим і дещо несподіваним досвідом: Дугласові доведеться перевтілитися у знаменитого гомосексуаліста. >>

ПРИКОЛИ

Януковича запитують:

— Як ви ставитеся до того, що Кабмін оголосив Межигір’я заповідником?

— Чудово! Тепер на мене заборонено полювати. >>

Новий рік в Умані

Сьогодні в Умані святкуватимуть іудейський Новий рік — Рош–га–Шана. І брацлавські хасиди з усього світу (а цього року їх прибуло більше 20 тисяч) традиційно зустрічають його молитвами на могилі свого духовного лідера — цадика Нахмана, виконуючи його заповіт та сподіваючись на благословення. >>