Легенда з 90–річним стажем

Легенда з 90–річним стажем

За чудернацьким збігом обставин, Борис Євгенович Патон, незмінний президент Академії наук України ось уже 46 років поспіль, народився в один день з Академією — 27 листопада 1918–го. Така от «виправдана містичність», інакше кажучи — доля.
Довгий час (втім, уже забутий далеко в історії час) заздрісники та недоброзичливці, яких вельми багато і не було, подейкували, що Борис Патон зобов’язаний своєю науковою славою та кар’єрою батькові, академіку Євгену Патону. Потім довгий час це твердження спростовували. Яблуко від яблуні...Це в хорошому смислі. Адже геніальність, як бачимо, передається іноді в спадок. Євген Патон був славетним мостобудівничим, його син став першовідкривачем у газоелектрозварюванні. Їх знає весь світ.
Підбираючи матеріали до 90–річного ювілею Бориса Патона, ми розгубилися в морі його відкриттів, наукових піонерств, чеснот зрештою — це фігура багатогранна і надзвичайно плідна. >>

Андрій Парубій: Потрібен не спікер, а координатор

Андрій Парубій: Потрібен не спікер, а координатор

Після того як блок «Наша Україна — Народна самооборона» вийшов із демократичної коаліції, депутатів президентської сили питали: «Якої ж тоді коаліції ви взагалі хочете?». Нині «Наша Україна» дала відповідь: найкращий варіант — узагалі… без коаліції. «НУНС» не може бути домінуючою силою в будь–якому варіанті більшості, незалежно від того, чи це союз із БЮТ, чи — гіпотетично — з Партією регіонів. Зрештою, обидва варіанти альянсів не є привабливими для «нашоукраїнців» ідеологічно.
Парламент, в якому нема коаліції, створює можливість для маневрів, союзів і ситуативних домовленостей. Депутат–«нашоукраїнець» Андрій Парубій каже: без голосів «НУНС» у парламенті не пройде жодне рішення (окрім домовленості БЮТ із Партією регіонів, адже дві найбільші фракції мають переконливу більшість). Під час інтерв’ю ми розмовляли і про те, чи можлива така «широка» коаліція. >>

Іменинний «коровай». З вухами

Іменинний «коровай». З вухами

Юлія Тимошенко вчора приймала вітання — секс–символ української політики відзначала своє 48–річчя. «Міцного здоров’я, щастя, довголіття та нових звершень в ім’я Батьківщини» побажав Прем’єр–міністру Президент. Щоправда, Віктор Ющенко привітав Юлію Володимирівну не особисто, а в «пакеті» з двома іншими вчорашніми іменинниками — головою Конституційного Суду Андрієм Стрижаком і президентом Національної академії наук Борисом Патоном. >>

Бакай, не втікай

Відомому багатієві Ігорю Бакаю, який утік з України разом із сім’єю в розпал Помаранчевої революції і нині мешкає у Москві із «двоголовим» паспортом РФ, знову непереливки. Екс–керівником Державного управління справами мають знову зацікавитися правоохоронці України. Верховний Суд своєю ухвалою направив на повторний розгляд до Печерського районного суду столиці кримінальну справу стосовно Ігоря Бакая, порушену в 2006 році. Як повідомляє прес–служба ВСУ, колегія судової палати з кримінальних справ ВСУ також ухвалила рішення, що повторний розгляд справи має проводити інший склад колегії суддів Печерського райсуду. Адже закриття кримінальних справ проти Бакая попереднім складом колегії служителів печерської Феміди визнано незаконним. Шкода тільки, що це рішення, прийняте ВСУ ще в жовтні, оприлюднили лише зараз. >>

Удар Дубиною

«Нафтогаз України» має лише один день, аби сплатити борги «Газпрому» — за вересень та частину жовтня. Вже у понеділок, якщо керівництво російського монополіста буде задоволене сумою на українській платіжці, очільники двох структур мають знову сісти за стіл продовжувати домовлятися про вартість газу для нашої країни. >>

Горе нашим грошам

Горе нашим грошам

Гіркими сльозами плачуть наші гроші. Занадто багато проблем на нас навалилося, і на всіх українців у держави тепер не вистачає коштів. І не вистачатиме ще більше! Скажена інфляція і не надто зважена політика уряду в цій царині відчутно вдарили по гаманцях українців. А економічна криза лише підкинула хмизу в багаття. Експерти б’ють на сполох: нинішня пенсія та зарплати не здатні забезпечити гідне життя українцям. Але не виключено, що в наступному році вони будуть ще більш занижені. >>

Микола Маломуж: Розвідка дає державі у п’ять разів більше, ніж на неї витрачають

Микола Маломуж: Розвідка дає державі у п’ять разів більше, ніж на неї витрачають

Потрапивши на режимну територію центральної бази Служби зовнішньої розвідки, трохи дивуєшся невеликому кабінету голови СЗР Миколи Маломужа. Робоче місце генерал–полковника доволі просте — невеликий стіл для нарад, прості меблі, карта світу на стіні. Водночас підслухати нашу розмову неможливо — спеціальна апаратура захищає кабінет від зовнішнього несанкціонованого зняття інформації. На робочому столі голови СЗР — телефонний пульт, який доповнюють окремі апарати урядового зв’язку, а також прямий телефон для розмови з Президентом. Згодом з’ясовується, що пальців однієї руки буде забагато, щоб порахувати кількість журналістів, яким в останні роки пощастило побувати на секретній території українських розвідників у лісовому масиві неподалік від траси Київ — Житомир. Тому ексклюзивність інтерв’ю з Миколою Маломужем отримує додаткову цінність. Напередодні 17–ї річниці української зовнішньої розвідки ми говоримо не стільки про її минуле, як про реалії сьогодення: робота розвідників за кордоном на упередження політичних та економічних загроз для України, престиж професії та... відсутність житла майже у кожного четвертого українського «Бонда». >>

Ми теж уміємо громити

Ми теж уміємо громити

5:0 — із таким рахунком наші команди в групових турнірах Ліги чемпіонів ще не вигравали. Велика кількість забитих м’ячів поруч із назвою українського клубу раніше асоціювалася тільки з нашою поразкою. Таку тенденцію нарешті виправив «Шахтар», який цієї осені пережив чи не найбільше негативних емоцій з усіх вітчизняних команд. У матчі проти швейцарського «Базеля» «гірники» розрахувалися за всі свої та суддівські ляпи впродовж осені. >>

«Варто писати міфи»

«Варто писати міфи»

Упродовж трьох останніх років Олександр Денисенко працює на телеканалі «Глас». Батьки — режисер Володимир Денисенко й актриса Наталя Наум — подарували синові любов до кіно, яку він нині втілює в документальних фільмах, а також... оповіданнях і повістях. Свою першу книжку Олександр назвав «Душа ріки». В одній із крамниць побачила її на полиці «Книгарня рекомендує». Менеджер пояснила: «Раніше художні твори консультанти не популяризували, «Душу...» ж оминути не змогли». Нечасто, прочитавши книжку, відчуваєш потребу рекомендувати її своїм дітям. Деякі оповідання «Душі...» унікальні: вони спроможні розбудити співчуття. >>

«Міу», моя «Міу»

«Міу», моя «Міу»

Мама найвпливовішої дитини у світі шоу–бізнесу, природно, не може не перебувати в центрі уваги. І хоча заради сімейного щастя з Томом Крузом Каті Холмс фактично закинула кінокар’єру, в об’єктиви папараці вона потрапляє значно частіше, ніж коли успішно знімалася. Щоправда, переважно як «додаток» до дворічної доні–зірки або схибленого на сайєнтології зіркового чоловіка. Але від цього популярність не стає меншою. >>

ПРИКОЛИ

Криза. Оголошення в офісі: «Кращому працівникові за підсумками 2008 року — премія: робоче місце на 2009 рік». >>

Криза і яйця як аргументи

Учора комунальні перевізники організували столичним депутатам «групу підтримки» проти зменшення нововведених тарифів на проїзд у київському комунальному транспорті. Позаяк самих протестувальників зібралося не так і багато (вдалося нарахувати не більше двох сотень осіб), зо три десятки автобусів, що вишикувались перед приміщенням Київради, мали б продемонструвати солідарність працівників транспортної галузі. Якщо узагальнити всі вимоги протестувальників, зводились вони до кількох пунктів — невідповідність старих тарифів витратам на модернізацію обладнання, велика кількість пільговиків. Розважав учасників акції голос Олеся Довгого, що лунав із потужних гучномовців — секретар Київради якраз проводив чергове засідання. Саме до депутатів були звернуті протестні плакати з вимогами «не допустити руйнації галузі» й «подбати про безпеку пасажирів. >>

Нема пророка

Нема пророка

Останні свої місяці Лев Силенко жив у Києві, в чотирикімнатній квартирі на Оболоні.
Буремне й не зовсім відоме життя керівника РУН–віри розпочалося чи то в 1921, чи в 1924 році на Кіровоградщині. Силенко спершу вивчився на бібліотекаря в Кременчуцькому технікумі, у 1941–му був червоноармійцем, в 1942–му в Києві взявся за журналістику, писав до газети «Українське слово», був колегою Ольжича й Теліги. Коли редакцію за чиїмось доносом арештували й розстріляли в Бабиному Яру, гестапо забрало і Силенка, та невдовзі випустило. >>

«Державні» мало не прилипли

Публікації «УМ» про голову Сумської облради В’ячеслава Шапошніка знайшли широкий резонанс у місцевій пресі. Зокрема, газета «Панорама» в останньому випуску детально досліджує, кому потрібна його відставка та що думають про ймовірні зловживання голови його політичні друзі–супротивники. Виявляється, думають. Цитата одного з інтерв’ювованих засвідчує: під усім, що викладено в «УМ», він готовий поставити підпис. Але викладено начебто далеко не все, що є в реальному житті. >>

«Сироти потрапляють у дефіцитну категорію»

«Сироти потрапляють у дефіцитну категорію»

В Україні кожна п’ята сім’я готова обмірковувати можливість прийняти в родину дитину–сироту. Це свідчить про те, що в нашому суспільстві формується нова культура усиновлення, змінюється ставлення до самої проблеми, яка ще донедавна замовчувалася. Виступаючи вчора на Всеукраїнському форумі усиновлювачів, Президент Віктор Ющенко сказав, що реформа системи опіки та піклування, здійснена в Україні від 2005 року, продемонструвала найкращі результати на пострадянському просторі. Справді, якщо 2005 року, коли реформа в цій сфері щойно починалася, у сімейних будинках виховувалося всього 1313 дітей, у 2006 році — 1302 дитини, у 2007 році — 2154 дитини. За десять місяців 2008 року таких дітей 2049. >>

Підозрювані стають «стрілочниками»

Як «УМ» уже повідомляла, на лаві підсудних опинилися керівники ВАТ «Дніпрогаз» Ігор Іванков, Максим Сорокін та Сергій Ба­чурін. Слухання справи розпочалося жваво — місцем для цього обрали залу засідань Жовтневої районної ради в Дніпропетровську, оскільки лише потерпілих нараховувалося до 400 чоловік. Нагадаємо — внаслідок вибуху газу в житловому будинку по вулиці Мандриківській, 127 13 жовтня минулого року в обласному центрі загинуло 23 людини, не кажучи про численних поранених. >>

Донецьке середньовіччя

Що роблять діти у школі? Окрім вивчення основ наукових дисциплін, вони також навчаються життю, його найскладнішим неписаним законам. Навчаючись виживанню, деякі особливо добре засвоюють залізне правило зграї «бий слабшого». Продемонструвати його на практиці довелося нещодавно двом горлівським дівчатам. >>

До школи через... вікно

14–річна чернівчанка, мабуть, народилась у сорочці. Поки що не відомо, що стало причиною падіння дівчини з вікна власної квартири, але вчора вранці, о 9–й годині, «швидка» привезла її до реанімаційного відділення. Поки правоохоронці з’ясовують усі нюанси, дитина з черепно–мозковою травмою, переломом стегна і гомілки й травматичним шоком перебуває у шпиталі. >>