Мрія українського футбольного вболівальника не закінчується на тому, щоб фінал Євро–2012 відбувся в Києві. Його мрія полягає в тому, аби в цьому фіналі грала збірна України. Для цього «синьо–жовта» команда має зростати. Утім після несподіваного «пострілу» на чемпіонаті світу–2006 зірка української збірної України котиться лише донизу. Підопічні Блохіна формально хоч і наблизилися до чільної десятки рейтингу ФІФА, але насправді досі так і не змогли перемогти жодну збірну з першого ешелону світового футболу. Минулої середи, коли на кін було поставлено все, наші хлопці знову поступилися італійцям. І навіть президент ФФУ Григорій Суркіс уже визнав, що відбіркова кампанія на Євро–2008 для українців по суті завершена, і завершена невдало. Уболівальники знову мають привчати себе до думки, що Україна на тривалий час залишиться за бортом великих футбольних форумів. Очікувалося, що наша збірна посяде одне з двох перших «прохідних» місць, а насправді непідйомним виявилося навіть третє. Як таке могло трапитися, запитують уболівальники?

Спробуємо припустити, що особи, відповідальні в нашій країні за футбол, у певний момент почали надто захоплюватися своїм лобістськими успіхами й забули власне про «гру номер один». Весь їхній запал пішов на святкування ювілею київського «Динамо», зустрічі численних зарубіжних делегацій і боротьбу з будівництвом перед НСК «Олімпійський».

У дев’ятому турі найбільша увага вболівальників була прикута до матчу «Дніпро» — «Металіст». Ця зустріч повинна була показати, хто з наших представників у Кубку УЄФА краще готовий до боротьби на міжнародній арені. Нагадаємо, що в попередній зустрічі цих команд — також у Дніпропетровську — перемогу святкували підопічні Мирона Маркевича. Але той матч уже нічого не вирішував у турнірному плані, тож футболісти «Дніпра», достроково віддавши «Металісту» «бронзу», дозволили собі розслабитися. А цього разу мотивація була більшою саме в господарів поля. Команда Олега Протасова вдало стартувала й міцно закріпилася на другій сходинці турнірної таблиці. Продовжили свій наступ дніпряни й позавчора. Віддавши гостям ініціативу й зігравши на контратаках, вони забили три «сухі» м’ячі, плюс ще один гол, не зарахований нібито через офсайд. Харків’янин Рикун, який грав проти своїх колишніх одноклубників, спробував стати на заваді розгрому, але тільки й зміг, що грубо стрибнути Назаренку ззаду в ноги. Арбітр Шебек обмежився «гірчичником».

Сенсацією закінчився чемпіонат Європи в Іспанії: усі пророкували перемогу господарів, які грали за несамовитої підтримки трибун у ранзі чинних чемпіонів світу, але при цьому ще ніколи не вигравали континентальне «золото». За логікою, у фіналі повинні були зустрічатися дві об’єктивно найсильніші збірні Старого світу — Іспанія і Литва. Але всі плани зруйнували росіяни. Спочатку у півфінальному поєдинку вони перемогли литовців, а потім у вирішальному матчі — і фаворитів першості. Таким чином, відбулося своєрідне рокірування: у неділю в фіналі чемпіонату Європи з волейболу в Москві зустрічалися росіяни й іспанці, і там переможцями стали гості. Через кілька годин у Мадриді збірні тих самих країн розігрували баскетбольну першість, і тут на коні опинилася вже Росія.

Гран–прі Бельгії вийшло вельми нудним: усі чотири провідні позиції, які гонщики здобули за підсумками кваліфікації, залишилися незмінними і до кінця головної гонки. Переможний дубль — в активі представників «Феррарі», причому першим, із міркувань турнірної доцільності, став фін Кімі Райкконен. Третя й четверта позиції — у двох пілотів «Макларена». Фернандо Алонсо знову не пропустив поперед себе Льюїса Хемілтона, відтак перевага британця над іспанцем у загальному заліку скоротилася до двох очок.