Офіційний Київ щодо білоруських виборів зайняв більш прагматичну позицію, аніж Європа та США. Адже для тих не так важлива економічна співпраця з Білоруссю. А от Україні в 2005 році вдалося збільшити товарообіг з РБ майже до 2 мільярдів доларів. Тому український Прем'єр-міністр Юрій Єхануров, який кілька місяців тому зробив недвозначний випад у бік Лукашенка, де в чому ототожнивши його з Гітлером, тепер вирішив взяти на себе роль «хлопця, який буде з ними (владою Білорусі. — Авт.) домовлятися, щоб більше їм продавати продукції і подорожче». Адже, на думку Єханурова, головним тут є розвиток торгівлі, а цьому не повинна заважати політика.

Російський посол Віктор Черномирдін проговорився. Завдяки цьому ми нарешті дізналися ім'я майбутнього амбасадора України в Росії.

Згідно з процедурою, ім'я нового посла оприлюднюється після підписання відповідного указу Президента. Перед тим країна, куди відправляється амбасадор, має дати згоду (агреман) на призначення кандидатури, визначеної офіційним Києвом.

Під білоруським посольством у Києві оселилися «відморозки». Так, користуючись лексиконом президента Білорусі Александра Лукашенка, можна охарактеризувати акцію протесту «Студентського братства» та блоку Костенка—Плюща, чиї представники вчора розклали поряд з амбасадою шість наметів, повтикали в них свої прапори (серед яких особливо рясніють «костенківські») та огородили територію довкола них скотчем.

16-го числа кожного місяця о 20-й годині у Білорусі багато людей вимикають світло у помешканнях і запалюють свічки біля вікон. Це данина пам'яті опозиціонерам Віктору Гончару та Анатолію Красовському, яких викрали в Мінську 16 вересня 1999 року. За три дні до виборів президента Білорусі (а цей трон може посісти «останній диктатор Європи» Олександр Лукашенко) така акція є особливо актуальною.

Нота протесту та заклики поважати політичні права та свободи громадян з боку українських дипломатів не зворушили білоруську владу і, в результаті, вона таки засадила затриманих у неділю п'ятьох українців за грати. Навіть після особистої розмови міністра закордонних справ Бориса Тарасюка зі своїм білоруським колегою активісти Студентського братства отримали десять діб «неба в клітинку» — за участь у зустрічі з виборцями єдиного кандидата у президенти від демократичних сил Александра Мілінкевича.

Найближчими днями у Києві пройдуть переговори щодо розв'язання придністровського конфлікту. Про це повідомив Президент України Віктор Ющенко. Звісно, що основною темою переговорів стане блокада придністровською владою спільних кордонів з Україною на знак протесту проти домовленостей Києва та Кишинева про обов'язкове митне оформлення придністровських товарів молдовськими митниками.

Учора й позавчора українські дипломати мали неабиякий клопіт — розшукати цілими та неушкодженими своїх співвітчизників у Мінську. Річ у тім, що в неділю ввечері після зустрічі з виборцями єдиного кандидата у президенти від демократичних сил Олександра Мілінкевича «люди в цивільному» затримали на площі перед Льодовим палацом, за неофіційними даними, близько двадцяти громадян України.

Ситуація на українсько-молдавському кордоні в його придністровській частині залишається гострою. Представники громадських та партійних організацій Придністров'я і надалі пікетують пропускні пункти та блокують залізниці, якими з України до Молдови прямують вантажні та пасажирські потяги. Таким чином влада та громадськість невизнаної республіки відповідають Києву та Кишиневу за їхні домовленості щодо нових правил митного оформлення придністровських товарів, супроводжуючі документи яких відтепер мають обов'язково мати молдовську печатку.

Паніка у Придністров'ї розпочалася після того, як 3 березня українські прикордонники закрили кордони для товарів із цього регіону, які де-юре є контрабандою.
Наприкінці минулого року уряди Молдови та України домовилися, що всі вантажі придністровського походження повинні оформляти саме молдовські митники, а не митна служба невизнаної республіки.

Президент Білорусі Александр Лукашенко звинуватив Україну в фінансуванні перевороту в його країні. Днем раніше голова білоруського КГБ Степан Сухаренко заявив, що участь у «насильницькому захопленні влади» після виборів 19 березня мали брати бойовики, у тому числі з України.