Чому вибухала мамалига

Чому вибухала мамалига

Розмірений ритм життя молдовської столиці нічим не нагадує, що лише тиждень тому на головній площі країни вирували шалені післявиборчі пристрасті, натовпи молодих людей спершу закидали камінням, а потім штурмували і підпалювали парламент та президентську резиденцію (її тут називають президентура). Вказують на це хіба що закіптюжені стіни величної споруди головного законодавчого органу, побиті вікна та будівельні риштування біля президентури, а ще — група працівників парламентських служб, які зібрались біля входу й мирно про щось перемовляються (у понищені робочі кабінети йти немає сенсу — там зараз працюють ремонтні бригади). За оприлюдненою оцінкою збитки становлять близько сорока мільйонів доларів, адже постраждали не тільки приміщення, а й меблі та оргтехніка, повністю розгромлено зал для пленарних засідань.
На перший погляд, усе те, що з перебільшенням було названо «молдовським Майданом», «путчем» і навіть «кроповою революцією», розсмокталось само по собі. Немає навіть посилених нарядів поліції — до владних будинків може безперешкодно підійти будь–хто з перехожих і при бажанні прихопити «революційні сувеніри», які ще продовжують вантажити на сміттєвози.
Однак за пристойним зовнішнім виглядом столиці приховується серйозне політичне напруження.

Дорога до Достоєва

Дорога до Достоєва

Поки ми розмовляли, я встиг добряче змерзнути, незважаючи на перші дні квітня: приміщення Липовецького районного архіву не опалюється. У таких умовах доводиться щодня працювати Олександру Роговому — керівникові цієї установи, а заодно авторитетному на Вінниччині краєзнавцю, розвідки якого розфарбували не одну білу пляму в історії регіону. В останні роки ім’я Рогового відоме далеко за межами країни. Його знахідки дозволили зробити важливий прорив у достоєвістиці, він став постійним учасником міжнародних наукових конгресів у цій галузі, а торік у співавторстві з московським дослідником Миколою Богдановим видав у Росії невеличким тиражем підсумкову книжку «Родословие Достоевского».

Складне щастя Кшиштофа Зануссі

Складне щастя Кшиштофа Зануссі

7 квітня у Вінниці стартували IV Дні польського кіно, які потім продовжились у Києві, а незабаром картини зможуть подивитися харків’яни та одесити. У рамках цьогорічного заходу глядачам запропоновано ретроспективу із шести фільмів Кшиштофа Зануссі («Константа», «Персона нон ґрата», «Галоп», «Душа співає», «Розпусна привабливість», «Ілюмінація»).

Чарка від Феміди

Необхідність прийняти на місцевому рівні комплекс заходів із протидії пияцтву, викликана у Вінницькій області дуже тривожними тенденціями, а насамперед — швидким зростанням обсягів продажу спиртного та числа людей, що потерпають від алкоголізму.

Шукайте «Рено»

Швидкість, з якою після виявлення невпізнаного трупа з безсумнівними ознаками насильницької смерті було затримано вбивцю, могла б здивувати навіть досвідчених розшуковців: для цього знадобилося лише трохи більше години.

Двійка, яку не сховаєш

Фізико–математична гімназія № 17 давно стала серед освітніх закладів Вінниці лідером у сфері інформатизації. І не тільки в тому, що її вихованці — незмінні призери престижних профільних олімпіад, а й у впровадженні в навчальний процес та в життєдіяльність школи передових ноу–хау.

Вінницьке «затишшя»

На загальноукраїнському тлі поширення ВІЛ–інфекції Вінниччина виглядає порівняно благополучно — основні показники тут нижчі від середніх по державі. Варто зазначити, що на сьогодні в області зафіксовано 2100 носіїв вірусу імунодефіциту людини — менше двох відсотків населення.

Гроші, які не рятують

Гроші, які не рятують

У Тернопільській області повністю завершили обстеження будинків, пошкоджених чи зруйнованих повінню. Як повідомили «УМ» у штабі ліквідації наслідків стихії, відшкодування вже виплачено 482 особам на загальну суму 1 млн. 78 тисяч гривень. Завершуються виплати всім, хто мав отримати по п’ять тисяч гривень. Що ж до інших категорій, то наразі ще уточнюють списки, оскільки з часом деякі будинки постраждали більше, ніж це виглядало відразу після повені.

Блідченко проти Страсбурга

Цивільний позов, з яким ще в грудні 1997 року звернувся до органів правосуддя вінничанин Валентин Блідченко, був не складним навіть для пересічного районного суду. Тоді інженера–механіка науково–виробничого об’єднання «Аерогеоприлад» було звільнено з роботи з порушенням процедури звільнення. Зокрема, згоди на його звільнення не давала незалежна профспілка, до якої він належав, натомість таку згоду дала... інша, залежна від дирекції, профспілкова організація, членом якої Блідченко не був!