Вантажте долари мішками

Вантажте долари мішками

До затримання цієї контрабанди співробітники управління Служби безпеки у Вінницькій області готувалися понад місяць. Час «Ч» настав пізньої осінньої ночі, коли приблизно о пів на першу годину на пункт догляду Могилів–Подільської митниці заїхав вантажний автомобіль «Мерседес», котрий прямував у Молдову. Зовні він підозри не викликав: ніякого вантажу не віз, всі документи в порядку. Водій, який уже тривалий час працював за договором з молдовським підприємством, теж поводився спокійно — як–не–як, працював на міжнародних перевезеннях, тому перетинати кордони мав за звичну справу. Не заявляв до декларування навіть невеличку суму валюти, яку зазвичай беруть на кишенькові витрати.

Майбуття і ніщо,

Майбуття і ніщо,

Мандри поляка Анджея Стасюка не можна назвати туризмом у звичному значенні слова, при якому колекціонер вражень поспішає «відмітитись» у знакових місцевостях, обов’язково сфоткатись біля підніжжя якоїсь із уславлених пам’яток («Це ось я, а це Ейфель!») та повернутись назад, так і не задумавшись, що за люди населяють оті краї. Якби видання про його подорожування обмежилося подібним джентльменським несесером, воно б не перетворилось у Польщі на бестселер, як книжка «Дорогою на Бабадаґ» (український переклад — «Критика», 2007), а стало б, найвірогідніше, «одним із» у масиві аналогічної літературної продукції.

Смерть під дубом

Збираючись порибалити на ставку, ген за сільською околицею, юні жителі села Гранова Гайсинського району не сподівались, що їх застане негода. Коли ж захмарилося небо і припустив дощ, вони вирішили перечекати грозу під кроною могутнього дуба. Це й стало фатальною помилкою рибалок: височезний дуб першим притягував атмосферну «електрику». Під такими об'єктами ховатись не рекомендується.

Майстри на візках

Усього дев'ять тисяч гривень вистачило Вінницькій громадській організації «Гармонія» (вона об'єднує понад сотню людей на інвалідних візках) для того, аби започаткувати проект «Скарби Поділля» — саме на таку суму вона виграла грант на конкурсі, що проводився обласною радою та облдержадміністрацією.

Від пляшки і до бомби недалеко...

Одразу кілька оперативних служб Вінниці були поставлені на ноги після телефонного дзвінка в міліцію. Повідомлення було справді тривожним: мешканець однієї з «хрущовок» на житловому масиві Вишенька забарикадувавсь у квартирі, погрожує напустити в приміщення газ і підірвати весь будинок.

Заручники оборони

Критична ситуація з постачанням енергоносіїв, в якій наприкінці травня опинився Військово-медичний центр Повітряних сил, започаткувалася ще з початку року, коли на рівні відомства була змінена система розрахунків за них. Якщо доти центр сам оплачував за енергоресурси із виділених для цього бюджетних коштів і опікувався їх вчасним надходженням, то з січня все змінилося — фінансові важелі були передані квартирно-експлуатаційній службі, яка мала робити це замість нього, у свою чергу, отримуючи гроші з Міноборони. Відтоді й почали поступово накопичуватися борги, оскільки кошти надходили з Києва нерегулярно і не в повному обсязі.

Таємниці невпізнаного трупа

Таємниці невпізнаного трупа

Від оприлюдненої порівняльної статистики МВС за минулі п'ять років (з 2002-го по 2006-й) віє прихованою бадьорістю. Як-не-як, у загальному масиві заяв і повідомлень про злочини з 2003 року в країні спостерігається тенденція до скорочення питомої ваги тих із них, за якими порушені кримінальні справи. Хоч кількість таких звернень і виросла за п'ять років наполовину (всього їх нараховується 11 мільйонів), за цей же період кількість порушених кримінальних справ зменшилася на 10,5 відсотка, а кількість рішень про відмову у порушенні кримінальних справ збільшилася на 80 відсотків. Після таких показників, мимоволі доходимо висновку: це ж наскільки зросла армія несвідомих громадян, які непокоять вартових правопорядку істотними дрібничками. Коли ж спробуємо звернути з тракту, вздовж якого вишикувалися «потьомкінські села» статистики, на манівці конкретних фактів, механізми формування бадьорих цифр виявляться вельми сумними.

Ліфт до в'язниці

До нинішнього року ліфтове господарство Вінниці від мисливців за металом особливо не потерпало: якщо й траплялися крадіжки обладнання підйомників, то вони радше мали епізодичний характер.

«Ковпак» для домушників

На справу вони йшли обережно. Непомітно прослизнули до порожнього під'їзду, зачекали - нічого підозрілого. Натиснули кнопку дзвінка, перевіривши, чи є хтось у наміченій квартирі. Нікого. Відтак дзеленькнули відмички, і одна з них підійшла до нехитрого замка.

Монументаліст без монумента

Монументаліст без монумента

Відверто кажучи, Ігорю Савченку не надто пощастило з земляками. Митця, якого в українському кінематографі першої половини ХХ століття по праву називали величиною номер два (після Олександра Довженка), на малій батьківщині щонайбільше формально згадують до ювілеїв, і кожного разу чергова кругла дата підкреслює: нічого знову не змінилося. Навіть сторіччя від дня народження, що припадає на 11 жовтня цього року, в традицію байдужості, судячи зі всього, зламу не внесе. Тож нічого дивного, що знімальна група московських документалістів, відвідавши нинішнього літа Вінницю у ході роботи над фільмом про режисера зі світовим ім'ям, повернулася до російської столиці з мізерним уловом.