Чернігівське обласне відділення Всеукраїнської мережі людей, які живуть із ВІЛ, нарешті отримало нове приміщення та адресу. Дев'ять місяців тому невідомі зловмисники спалили єдиний в області громадський центр для ВІЛ-позитивних людей. Цей злочин так і залишився нерозкритим, хоча кримінальна справа існує. Нове приміщення для ВІЛ-позитивних місцева влада шукала 9 місяців, але нічого не вийшло навіть попри втручання з боку ООН. Прихисток для ВІЛ-позитивних надала одна з благодійних організацій міста. Це аж половина приміщення старої аптеки на вулиці Жабинського, 2 у Чернігові. Тут три кімнати, яких має вистачити для роботи громадського центру: вітальня, де працюватимуть групи психологічної підтримки; дитяча та офіс.

Потужний наступ на гральні автомати розпочала в Черкасах міська влада. Цю акцію чиновники мерії проводять разом із правоохоронцями, комунальниками та представниками податкової адміністрації, щодень доставляючи на штрафні майданчики від 7 до 18 «одноруких бандитів».

Більш як на третину занурену у воду каністру виловили в пообідню пору в середу одеські портовики між 12 та 13 причалом судоремонтного заводу. Відкривши боковий отвір, помітили в каністрі пакетики білого кольору. І, запідозривши, що це можуть бути наркотики, відразу ж повідомили про знахідку місцевих митників та прикордонників комендатури «Одеса».

Унікальність — передовсім у розмірах експонатів, які необхідно збільшувати у кількасот разів. Виставка так і називається: «Мікротварини під мікроскопом». Над влаштуванням такого дива Олексій Зотиков сушив мізки (і спустошував гаманця!) упродовж чотирьох років. Якось гортаючи науково-популярний журнал, побачив мікробіологічні зйомки. Зацікавило, бо ж ще у школі мав пристрасть до біології, захоплювався оптикою. Придбав чотири мікроскопи, встановив контакти з кількома університетами. «Фанати є скрізь, — каже біолог Оксана Маслова, партнер Олексія. — Один професор із Полтави тримає удома понад тисячу кліщів! То й поділився з нами. Половина нашої виставки — живі експонати, яких ми виростили у своїй лабораторії. Це вже правнуки перших експонатів».