Наступний відбірковий матч чемпіонату Європи-2008 збірна України проведе лише наприкінці березня (на Фарерських островах), але Олег Блохін не оминув можливість переглянути своїх підопічних уже на початку лютого — в офіційно визначену ФІФА дату. Раніше для наших футболістів грати взимку, коли клуби перебували на підготовчих зборах, виглядало дикістю, але в останні роки дедалі частіше і командам у єврокубках, і збірним доводиться виходити на поле вже в лютому.

Головним стартом сезону для нашої національної команди є чемпіонат світу, який цього разу у квітні—травні відбудеться в Москві та Підмосков’ї. Щоб краще підготуватися до світової першості, збірна України бере участь в етапах європейського «Кубка виклику». Один із них традиційно проходить у грудні в київському Палаці спорту, а на другий, і останній у зимовому сезоні 2006/07, команда Олександра Сеуканда вирушила до Франції.

Хоча індивідуальні гонки в Антхольці-Антерсельві не поповнили українську колекцію медалей чемпіонату світу, їхні результати дозволили нашій команді заявити на дистанції з масовим стартом аж шістьох спортсменів — по троє серед чоловіків і жінок. Нагадаємо, що за підсумками попередніх етапів Кубка світу путівку до елітного старту, в якому бігтимуть по 30 спортсменів у жінок і чоловіків, мала лише Оксана Хвостенко (15-та позиція). Але непогані виступи української команди на чемпіонаті світу допомогли оформити «перепустки» Вікторії Семеренко (20) й Олені Петровій (23). У представників сильної статі місце в мас-старті отримали Андрій Дериземля (6), Олександр Біланенко (28) й Олексій Коробейников (29).

Фемінізм дедалі впевненіше крокує по планеті, жінки масово входять у сфери життя, які традиційно вважалися чоловічою вотчиною. Не оминуло це явище й найпопулярніший вид спорту — футбол. Спочатку пані почали грати самі, а згодом представниці прекрасної статі з'явилися й серед суддівського корпусу. Попервах вони обслуговували матчі жіночих команд, далі довели свою здатність розбиратися в ігрових ситуаціях і серйозних чоловічих баталій. Нині жінку-арбітра можна побачити і на поєдинках найпрестижнішого клубного змагання Європи — Ліги чемпіонів. Поки що — як помічниці судді в полі, тобто «лайнсвумен», але, думається, не за горою часи, коли дами виводитимуть команди на важливі двобої і в ролі головного рефері.
Як повідомили «УМ» у комітеті арбітрів Федерації футболу України, у нас також є служительки жіночої Феміди. Троє з них мають статус суддів ФІФА, ще три — помічників арбітрів. З однією із них, Оксаною Єрмаковою, ми зустрілися у Полтавській обласній федерації футболу. Тут 36-річна героїня нашої розповіді працює менеджером, отримуючи скромну зарплату. На робочому столі лежить потертий записник — до нього Оксана заносить дати й описи всіх матчів, які коли-небудь обслуговувала. Арбітраж — це хобі й додатковий заробіток, але він забирає у жінки вихідні. «Практично щосуботи пакую валізу і їду з дому. А коли ні, тоді суджу у Полтаві матчі чемпіонату області», — каже пані Єрмакова.