Створений у 60-ті роки минулого століття на базі багатих покладів полімінеральних руд один із найпотужніших на той час у Європі Калуський хіміко-металургійний комбінат за останні півтора десятиліття пережив кілька болісних трансформацій зі зміною форми власності — від ВАТ «Оріана» до ЗАТ «Лукор» і ТОВ «Карпатнафтохім». Проте незалежно від самопочуття притомленого хімічного гіганта не змінювався магнетизм його притягання — увагою та особистою присутністю цю територію не обділив жодний Президент та Прем'єр-міністр. Не оминула чаша сія і Віктора Ющенка — глава держави відвідав Калуш минулої п'ятниці з робочим візитом.
Деякі з місцевих журналістів, котрі раніше супроводжували всіх перших осіб держави в їхнiх екскурсійних поїздках до Калуша і були свідками «плавання» найвищих посадовців в особливостях хімічного виробництва, і цього разу перебували в очікуванні дежа вю. Як пригадав колега-радіожурналіст, наприкінці 90-х тодішній глава Кабміну, перерізаючи стрічку при пуску нового виробництва, так заплутався в кількох хімічних термінах, що в ефір не можна було змонтувати і двох його повноцінних речень з усієї церемоніальної промови.

— Пане Вікторе, насамперед поясніть просто, для непідготовленого читача, чи економічно обгрунтований вступ України у Світову організацію торгівлі?
— Один з найкращих аргументів висунув ще міністр Хорошковський, кажучи, що економіка України настільки відкрита внаслідок недотримання митного законодавства, що лібералізація зовнішньої торгівлі абсолютно нічим не загрожує. Ті ставки мита, які би мали захищати українську економіку, просто обходять. Наші кордони фактично прозорі для імпорту, тому немає жодної загрози від вступу. Треба лише формалізувати реальний стан справ.