Кримські активісти з #LiberteCrimea почали акцію «Водну проблему Криму вирішить лише деокупація!»

25.09.2018

Водна проблема півострова щорічно обходиться в мільярди доларів чистого збитку фермерським господарствам, які банкрутують через загибель врожаю.
 
Наприкінці цього літа проблема ускладнилася ще й тим, що пересох відстійник отруйних відходів при заводі «Кримський титан».
 
Небезпечні для життя людей речовини разом із дощем пролились на кримську землю, зачепивши ще й південь материкової частини України.
 
Евакуювати довелося не тільки дітей та вагітних жінок, а й прикордонників, які масово почали скаржитися на погіршення здоров’я. Згідно з міжнародним правом, усю відповідальність за ситуацію на окупованих територіях несе країна-агресор (у даному випадку Росія. — Ред.).
 
Загострення водної проблеми в Криму мотивувало кримських активістів міжнародного громадянського руху #LIBERATECRIMEA почати акцію «Водну проблему Криму вирішить лише деокупація!» Тематичні листівки волонтери розміщують поруч із водними об’єктами півострова з метою залучення уваги пересічних кримчан до існуючої проблеми.
 
— Ситуація з водою критична не тільки у Північному та Східному Криму, — визнає житель села Вишенне Білогірського району Решад Меметов. — У нашому населеному пункті люди вже третій місяць виживають без центрального водопостачання, ліміт привозної води у вересні 2018 року скоротили до 16 літрів на людину. Раніше ми могли хоч дощову воду використовувати для того, щоб напоїти домашню худобу, але після серії викидів з заводу «Титан» від неї поіржавіли все залізні корита. Зрозуміло, що цією отрутою навіть суху землю поливати не можна!
 
Той факт, що водні ресурси окупованого Криму виснажені нижче критичної позначки, підтвердив i координатор Кримської контактної групи з прав людини Абдурешит Джеппаров. За його словами, Тайганське водосховище вже навряд чи відновиться, а от колись повноводна ріка на Біюк-Карасу засихає просто на очах. Проблема полягає ще й у тому, що прісна вода окупантам необхідна для розвитку виробництва на півострові. 
 
Однак без подачі води через Північно-Кримський канал її не вирішити ніколи, бо використовувати морську воду дуже часто не дозволяє технологія виробництва, а підземні джерела надмірно виснажують ресурси півострова.
 
— Нехай опріснюють моря та океани або возять воду баржами, — говорить заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. — Допомагати окупантам — це аморально. Все захоплене має бути повернуто Україні без будь-яких умов та у повному обсязі. 
 
На думку Ільмі Умерова, неприпустимо відкривати Північно-Кримський або давати окупантам електроенергію. Крим повинен залишатися непідйомною ношею для Росії. Багато жителів півострова вже усвідомили, що деокупація — це порятунок Криму, та готові підтримати повернення до України.
 
Відомо, що зараз усі підземні води Криму використовують у системі централізованого питного водопостачання без попереднього очищення.
 
Якщо врахувати, що таку воду змушені пити понад 85 відсотків усіх жителів окупованого Криму, стає зрозумілим їх обурення жахливою якістю води, за яку вони повинні ще й гроші платити. 
 
До анексії півострова Росією, навесні 2014 року, прісна вода надходила по Північно-Кримському каналу з материкової частини України, забезпечуючи потреби людей у повному обсязі.
 
Однак ось уже понад чотири роки поспіль жителі окупованого Криму змушені жити та господарювати в умовах постійної «спраги». Незважаючи на загальний спад виробництва, загибель врожаю сільськогосподарських культур та страждання людей, окупаційна влада Криму не бажає визнавати факт існування проблеми і свідомо доводить екологію півострова до катастрофи.