Другий енергоблок Хмельницької АЕС, згідно з урядовим рішенням, має бути введений у дію до 24 серпня 2004 року. Враховуючи те, що перший кілок на новому майданчику було забито ще два десятиліття тому, стає очевидним: будівництво вже обросло густою бородою. Звісно, цьому були й об'єктивні причини, зокрема оголошений свого часу мораторій на спорудження об'єктів ядерної енергетики в нашій державі, який тривав до 1994 року.

Спочатку була справді соломорізка. Її змайстрували далекого 1863 року в майстерні з виробництва січкарень і залізного причандалля до вітряних млинів. Створення такої майстерні у меннонітській колонії Шенвізе тодішнього Олександрійського повіту ініціював уродженець Нідерландів Абрагам Якович Кооп. Невдовзі неподалік майстерні фріза (сьогодні ця рідкісна народність зосереджена на півночі Голландії) Коопа виникли ще три підприємства. Шістдесят літ потому квартет вирішив об'єднати свої ресурси, і 1 жовтня 1923 року під дахом Південсільмаштресту було зареєстровано завод «Комунар». Сільгоспмашини 29 найменувань випускало 2717 працюючих.

Скромний сумчанин на більш ніж скромному автомобілі виїздив із Сум до свого заміського, знову ж таки скромного, будиночка-дачки. Після короткої перерви продовжував шлях на Київ. Але вже — на «Мерсі», у престижному «прикиді» та з золотим ланцюжком «авторитетної» ширини на шиї. Місцевий підприємець їхав до столиці відпочити. Там його ніхто не знає. А вдома чого «світитися»? Можна й на «Запорожці» поїздити... Цей житейський анекдот розповіли працівники державтоінспекції — їм доводилося спостерігати за такими чудесними метаморфозами. Коментуючи цей випадок, заступник сумського міського голови Олександр Папусь проілюстрував стан частини нашого малого бізнесу: «Як там життя не йде, а ліпше бути в тіні». Виробилася ця звичка роками становлення і протистояння підприємництва всіляким обставинам: державним і місцевим, об'єктивним і суб'єктивним... Хоча сьогодні, переконана Ольга Тарасенко, уповноважена Держкомпідприємництва з питань захисту прав підприємців на Сумщині, йдеться вже не про виживання — про вироблення правил гри між підприємцями та владою. Чимало для встановлення таких правил зробив закон про регуляторну політику. Втім багато непорозумінь та неузгоджень усе ж залишається.