«Мертвій» владі «Гарячі припарки»

Організатори фестивалю політичної сатири «Гарячі припарки» на Тернопільщині впевнені, що наразі він є чи не єдиним такого роду в Україні (дійства на кшталт одеської «Гуморини» вони відносять до жанру так званого побутового гумору і називають «забамбурюванням народу»). Що ж, якщо зважати на те, де саме народився фестиваль два роки тому, то він — справді майже феноменальне явище. Пов'язано це з умовним, але досить чітким поділом Тернопільської області на райони більшої та меншої громадської і політичної активності в контексті як давніх, так і ще зовсім свіжих історичних подій. Лановеччина, батьківщина «Гарячих припарок», у зв'язку з цим вважається однозначно пасивною, як і весь північно-східний «кущ» регіону. Втім у «батька» фестивалю Василя Неручка, викладача місцевого профтехучилища і директора госпрозрахункового мистецько-спортивного клубу «Тризуб» (не плутати з відомою однойменною організацією. — Авт.), є дещо інша думка. >>

Поверніть на «чобіт» банкноти!

На прос­то­рах єв­ро­зо­ни но­мі­нал в один і два єв­ро іс­нує тіль­ки в мо­не­тах, як і в пер­с­пек­ти­ві дріб­ні грив­ні — в Ук­ра­ї­ні. >>

Смерть гривні

Від понеділка українські фінансові установи не отримують від Нацбанку одногривневі банкноти. Таким чином установа Сергія Тигіпка почала поступово виводити з обігу паперові гроші, щоб замінити їх на металеві. До речі, «папірці» номіналом 1 гривня зовсім не друкують із початку року, отож за рік-два вони повністю вийдуть із вжитку і перейдуть до колекцій нумізматів. >>

Не слухаєш Громницьку —

Нічого такого крамольного з позиції здорового глузду, не кажучи вже про європейські стандарти професійної діяльності, відома кримська журналістка, власкор каналу СТБ та агенції Франс-пресс Ліля Буджурова і не вчинила. Просто вона, скориставшись нагодою, попрохала Президента України Леоніда Кучму прокоментувати актуальну в російсько-українських відносинах подію — спорудження росіянами насипної дамби до нашого острова Тузла в Керченській протоці. >>

Не болить голова у кішки

Уже більш ніж два тижні мешканці Верблян, що на Львівщині, масово звертаються до лікарів зі скаргами на гостре респіраторне захворювання. Приховувати нічого: серед населення панує справжня паніка — досі достеменно не відомо, звідки взялася болячка. >>

Дано їм наказ — на Захід

Безславно скінчилася дипломатична місія Олександра Никоненка у Варшаві. Крахові своєї кар'єри і терміновій «евакуації» недавній посол України в Польщі завдячує п'яному дебошу, який він приурочив до Дня незалежності Вітчизни: як пам'ятаєте, Никоненко напідпитку кермував 25 серпня автомобілем, а коли польський патруль зупинив його, амбасадор зацідив у фейс одному з поліціянтів. Скандал таки вийшов у пресу, а після того, як Варшавська прокуратура порушила кримінальну справу проти посла, Никоненка врятувало від чужинської «зони» тільки відкликання на Батьківщину. >>

Саміт із сіллю

Учора по обіді почався саміт Україна—ЄС у Ялті. Напередодні, враховуючи заяви Президента Кучми щодо його сумнівів у необхідності для України приєднуватися до ЄС, рішення щодо реверсного використання нафтогону «Одеса—Броди», політичні оглядачі прогнозували, що саміт пройде безрезультатно. >>

Грищенко повернув Батьківщині острів

Український острівець Тузла в Керченській протоці, до якого росіяни почали споруджувати дамбу, аби, перетворивши його на півострів, «пришити» до своєї території, став у центрі українсько-російського непорозуміння минулого тижня. >>

Йошкин хіт

Пан Фішер в Україну не завітав з візитом, а, швидше, зазирнув — на його прибуття очікували вчора в «Борисполі» о 18.10, вже за 50 хвилин міністр мав урочисто відкрити вечір у Національній філармонії, присвячений старту Днів культури Німеччини в Україні, а сьогодні по обіді Йошка Фішер вилітає з Києва до Росії. >>

«Третє царство» Кучми, вже не криючись, обгрунтовують «придворні» юристи?

Конституцію України обов'язково треба «реформувати», бо такий недосконалий документ ніяк не може бути Основним законом нашої держави. Є там, звісно, й непогані речі, однак усі достоїнства Конституції переважує один величезний недолік: її укладачі чомусь не здогадалися записати в головний закон норму про те, що «народ України обирає Президентом України Леоніда Даниловича Кучму». >>

Лінійне рівняння Олега Блохіна

Здавалося б, прохідний контрольний матч збірних України та Македонії — відвертих середняків європейського футболу, які втратили шанси бути представленими на першості континенту—2004 у Португалії і тому наступні офіційні поєдинки проводитимуть лише через рік, — зусиллями телевізійних інформаційних спонсорів заграв доволі привабливими барвами. Ще б пак, 11 жовтня на столичному стадіоні «Динамо» ім. Лобановського українську команду вперше виведе на поле легендарний футболіст у минулому і... невідомо, який тренер нині, — Олег Блохін. За тиждень до спарингу новий наставник національної збірної зібрав прес-конференцію, основні тези з якої — до уваги читачів «УМ». Але зазначимо побіжно, що у кадровому питанні Олег Володимирович жодних ноу-хау не вигадував й америк не відкривав. Троє фахівців, яких Блохін назвав своїми помічниками у штабі збірної, — досить відомі особи, колишні партнери О.Б. по київському «Динамо», які, втім, нічим видатним в Україні не відзначилися. Зокрема, Баль пас задніх із «Ворсклою» й відтак був звільнений, Кузнєцов як головний тренер так само невдало працював із ЦСКА, тепер він один із багатьох на лавці «Динамо». Що ж до запрошених гравців, то тут Блохіну й вибирати фактично ні з кого: у переліку кандидатів до «нової» збірної — майже всуціль знайомі все обличчя, за винятком однієї-двох осіб. Знову перебір форвардів і брак справді класних виконавців середньої лінії. А ось захисник Олег Лужний, якого його тезка Блохін нібито запрошував до продовження виступів за національну команду й навіть пропонував бути граючим тренером, хоч і у списку, але, за даними різних інформагенцій, проти македонців не зіграє через проблеми із... зубами. >>

Краща не лише в Хіроні

На українському жіночому тенісному троні — заміна. Титул першої ракетки України відтепер належить 20-річній уродженці Ялти Юлії Вакуленко, яка посунула з «насидженого місця» харків'янку Тетяну Перебийніс. >>

Об'єднана сила села

Щоранку, ще до сходу сонця, без вихідних і свят мчать молоковози десятки, а то й сотні кілометрів по вулицях сіл і хуторів, щоб зібрати, злити з банок, відер і бідончиків молоко. Адже поки великі господарства знищують поголів'я як нерентабельне, сировину для сирів і морозива, кефіру і йогуртів постачають переважно селяни. Лише в Гадяцькому районі на Полтавщині народ тримає понад 5 тисяч 700 корів. Принаймні саме такі дані зібрали сільради станом на початок цього року. Водночас точне число цих «понад» може коливатися й у півтора, й у два рази, бо недовірливі до влади люди схильні приховувати справжні статки. «Приходили до мене дівчата, так я сказав, що в мене одна корова, а насправді тримаю п'ять», — зізнається один мій знайомий з Гадяча. >>

Депутати «печуть» «соціальний хліб»

Мабуть, за роки незалежності українському селу ще не було так важко, як цьогоріч. Убиває не так неврожай, як абсурдність ситуації: якщо пшениця не вродила, то її мало і ціна «зашкалює» за 1000 гривень за тонну, а якщо, приміром, соняшник чи буряки дали непоганий урожай або на кабанчиках наросло добряче сало, то прибутки падають удвічі. Кабмін тільки розводить руками: «Ти ба, хто б міг подумати?! Але ж соняшник ще не подешевшав до 500 гривень за тонну, то ми в ситуацію і не втручаємося». Постарайтеся, зрозумійте урядовців і почекайте, поки ціни впадуть ще. Словом, на тлі пасивності виконавчої влади центр аграрного «тяжіння» переноситься «під купол» до законодавців. «УМ» подумала і запропонувала співпрацю голові аграрного комітету Верховної Ради Іванові Томичу, який відтепер двічі на місяць ділитимиться з «УМ»ом парламентськими новинами і відповідатиме на запитання читачів — звичайно, якщо такі будуть. >>

Замість мату — «Слава КПРС»

Форма, в якій мешканець села Мужилів Підгаєцького району Тернопільщини помстився односельцям за шкоду, випадково заподіяну їхньою коровою на буряках, схоже, перевершила оригінальністю усе подібне. >>

«Нечитайло» як хвороба

Останнє дослідження британських медиків показало, що велика частина багатіїв страждають на дислексію. Це не така вже небезпечна зараза, але людині, що має такий діагноз, доволі складно збирати з окремих букв слова, читати й писати, не напружуючись. Кількість дислексиків серед успішних у фінансовому плані людей досягає 40 відсотків, у той час як у середньому від цього синдрому має проблеми лише кожна десята людина. >>

Джей Ло живе з маніяком

Бен Аффлек і Дженніфер Лопес таки одружаться. Вони, виявляється, не посварилися, як чомусь вирішила вся преса світу, а просто, за висловом самого Бена, «трохи одне на одного набурмосилися». >>

Знову за старе

Правильно кажуть, що чоловік і дружина схожі одне на одного не менше, ніж кімнатні песики на своїх улюблених господарів. Щоправда, якщо у другому випадку йдеться про зовнішність, то у першому — про характери. >>

Одна любов на все життя

Складно бути однолюбом — якщо об'єкт твоєї пристрасті не відповідає взаємністю, ризикуєш на все життя залишитися без пари. Особливо не пощастило в цьому плані жінкам, бо чоловіки, які не закохуються по десять разів на рік (у кращому випадку), трапляються ду-у-уже рідко. >>

Волочкова — Баядерка, Ндуді — Цибуліно, Писарєв — Спартак, а що виконає Подкопаєва?

Завдяки непересічному таланту народного артиста України Вадима Писарєва Донецьк на балетній карті світу позначений колоритно і яскраво. А останні десять років й поготів: восени на сцені Державного академічного театру опери та балету імені А.Солов'яненка традиційно спалахують «Зірки світового балету». Не став винятком і цьогорічний жовтень, адже на ювілейному 10-му Mіжнародному фестивалі свою майстерність демонструють кращі виконавці практично з усіх куточків світу — Аргентини і США, Японії і Кіпру, Фінляндії і Німеччини, Росії і Чехії, Бразилії і Греції. >>

Ми не винні,

У понеділок в Іраку відбулося чергове судове засідання у справі затриманого британцями судна «Навстар-1» з українським екіпажем на борту, яке контрабандно перевозило нафту. Як повідомив голова прес-служби МЗС Маркіян Лубківський, суд заслухав свідчення капітана та старшого помічника, які не визнали себе винними, наголосивши, що вони виконували доручення власника судна. >>

Є контакт — є контракт

25 двосторонніх господарських угод та контрактів було підписано упродовж роботи Інвестиційного ярмарку в рамках III Міжнародного економічного форуму, який відбувся у Львові упродовж 2—4 жовтня. >>

Мандрівні чорнороби

Європа завжди переймалася проблемами нелегальної міграції, що загрожувала їй зі Сходу. Багато нарікань висловлюється, зокрема, на адресу України, мовляв, українці чи не найчисленніша група іммігрантів і сама держава є сприятливою транзитною зоною для представників найбідніших азійських країн. >>

Темнота довкола АЕС

Другий енергоблок Хмельницької АЕС, згідно з урядовим рішенням, має бути введений у дію до 24 серпня 2004 року. Враховуючи те, що перший кілок на новому майданчику було забито ще два десятиліття тому, стає очевидним: будівництво вже обросло густою бородою. Звісно, цьому були й об'єктивні причини, зокрема оголошений свого часу мораторій на спорудження об'єктів ядерної енергетики в нашій державі, який тривав до 1994 року. >>

Від січкарні — до «Мерседеса»

Спочатку була справді соломорізка. Її змайстрували далекого 1863 року в майстерні з виробництва січкарень і залізного причандалля до вітряних млинів. Створення такої майстерні у меннонітській колонії Шенвізе тодішнього Олександрійського повіту ініціював уродженець Нідерландів Абрагам Якович Кооп. Невдовзі неподалік майстерні фріза (сьогодні ця рідкісна народність зосереджена на півночі Голландії) Коопа виникли ще три підприємства. Шістдесят літ потому квартет вирішив об'єднати свої ресурси, і 1 жовтня 1923 року під дахом Південсільмаштресту було зареєстровано завод «Комунар». Сільгоспмашини 29 найменувань випускало 2717 працюючих. >>

У Сумах вирішили ввести чесні правила

Скромний сумчанин на більш ніж скромному автомобілі виїздив із Сум до свого заміського, знову ж таки скромного, будиночка-дачки. Після короткої перерви продовжував шлях на Київ. Але вже — на «Мерсі», у престижному «прикиді» та з золотим ланцюжком «авторитетної» ширини на шиї. Місцевий підприємець їхав до столиці відпочити. Там його ніхто не знає. А вдома чого «світитися»? Можна й на «Запорожці» поїздити... Цей житейський анекдот розповіли працівники державтоінспекції — їм доводилося спостерігати за такими чудесними метаморфозами. Коментуючи цей випадок, заступник сумського міського голови Олександр Папусь проілюстрував стан частини нашого малого бізнесу: «Як там життя не йде, а ліпше бути в тіні». Виробилася ця звичка роками становлення і протистояння підприємництва всіляким обставинам: державним і місцевим, об'єктивним і суб'єктивним... Хоча сьогодні, переконана Ольга Тарасенко, уповноважена Держкомпідприємництва з питань захисту прав підприємців на Сумщині, йдеться вже не про виживання — про вироблення правил гри між підприємцями та владою. Чимало для встановлення таких правил зробив закон про регуляторну політику. Втім багато непорозумінь та неузгоджень усе ж залишається. >>

Душа Буші

У Дер­жав­но­му ре­єс­т­рі не­ру­хо­мих пам'яток Ук­ра­ї­ни цей уні­каль­ний об'єкт — за­по­від­ник «Бу­ша» на Він­нич­чи­ні — сто­їть на­рів­ні з та­ки­ми всес­віт­ньо ві­до­ми­ми пам'ят­ка­ми, як Софiя Ки­їв­сь­ка, Бах­чи­са­рай­сь­кий та Кер­чен­сь­кий iсто­ри­ко-куль­турнi за­повiдни­ки, Ки­є­во-Пе­чер­сь­ка лав­ра. >>

Смерть самі впустили в дім

Понад два тижні тому в Печерському районі Києва, на одній із затишних вулиць приватного сектору, неподалік музею Великої Вітчизняної війни, у своєму будинку було знайдено мертвими 62-річного хазяїна та його 43-річну дружину. >>

Що тобі винен — не пробачаю

Шукати чоловіка дружина почала через вісім днів після його смерті, ще не уявляючи, що сталося. Знала, що з дому, з Луганщини, поїхав iз товаришем закуповувати картоплю до Буринського району. І ось тривалий час «мобілки» обох уперто мовчать. Жінка звернулася до Буринського райвідділу міліції. >>

Яка ж донеччанка не з'їсть центнер сала?!

Історики мають чимало доказів, що саме в Приазовських степах колись гасали легендарні амазонки, які наводили жах на тутешніх озброєних аборигенів-чоловіків. А нинішні реалії переконують — сіяний ними в родючий грунт войовничий дух таки позначився на характері сучасних донеччанок. Принаймні окремі жіночки спроможні на «подвиги», один з яких нещодавно зафіксували неподалік українсько-російського кордону. >>

Спитайте у Білича

Чергова гаряча телефонна лінія «Київ — підприємцям», запроваджена у столиці, відбудеться у середу 8 жовтня. >>

Хай мене пофарбують!

Черговий надважкий транспортний літак «Руслан» здійнявся у київське небо: столичні майстри літакобудування заводу «Авіант» провели перший випробувальний політ транспортного літака Ан-124-100, повідомляє Кореспондент.net. >>

Вільні ЗМІ — велика цінність,

зауважив доктор з Німеччини Екхард фон Бубнофф, головуючий суддя вищого земельного суду у відставці, який робив доповідь на пресовій зустрічі «Правове поле Європи в галузі інформації». Цей захід для працівників засобів масової інформації провели вчора Національна Спілка журналістів України і Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні. Зустріч відкрили голова Спілки Ігор Лубченко і керівник Представництва Фонду Ральф Ваксмут. >>

Інструкція до рубильника

Українці знають, як зарадити тому, аби масштабні енергетичні відключення, які спіткали Сполучені Штати та Канаду 14 серпня, не повторювалися. >>

Із субмаринами не склалося, зате які водолази!

«Зараз ми можемо впевнено констатувати, що у Військово-Морських силах України є водолази-рятувальники, які готові надавати допомогу постраждалим на глибинi до 60 метрів», — стверджує начальник пошуково-рятувальної служби ВМС України капітан першого рангу Сергій Гайдук після навчання пошуково-рятувальної служби українського флоту. >>

Під знаком роду Лимичів

Помічено, що всі події, пов'язані з родом Лимичів, не випадкові. Якщо на мапі України з'єднати суцільною лінією колишнє карпатське село Лікоть, Рівне і подільське село Гарячківка, вийде прямокутний рівнобедрений трикутник з вершиною у Рівному. Лимичі вважають це божественним знаком, тому в цих трьох населених пунктах встановлено відповідні символи. >>

Зелена нудьга оксамитового сезону

Досі я лишалася ревним патріотом вітчизняних курортів. Ні болгарський «Сленчев бряг», ні єгипетські піраміди, ні лазурові турецькі береги, де, як запевняють колеги і знайомі, «почуваєшся білою людиною», не виглядали звабливіше, ніж Крим. Море-сонце є, пам'яток — безліч, а щодо сервісу — то хіба ж нам звикати? Проте остання поїздка до Криму стала переконливим доказом того, що адресу відпочинку таки варто змінити. І ось чому... >>