Ото був голова!

Ото був голова!

«Це якою мужньою людиною треба було бути, щоб не побоятися в той час піти проти системи?» — розмiрковує в розмовi з «УМ» голова сільської ради села Сабадаш Жашківського району Галина Янчук, розповідаючи про те, як у роки Голодомору голова їхнього колгоспу Самсон Бачинський ризикнув не здати в державу зібране зерно, а роздав його людям. За спогадами старожилів, у 1932 році голова навмисне зібрав зерно не зовсім доспілим з однією метою — аби його не прийняли. Так і сталося. Тоді Самсон Бачинський роздав його у 480 сільських дворів, чим врятував майже двi тисячі своїх односельців від лютої смерті. «У нас померло 72 людини, тоді як у навколишніх селах голод косив людей цілими родинами», — веде далі панi Янчук.

Коротко про найстрашніше

Коротко про найстрашніше

Задум у молодої команди «кіношників» амбітний — створити перший в Україні художній фільм про Голодомор. А поки що — це «короткометражка» «Червоне намисто», теж перша в Україні, зі скромним бюджетом у 55 тисяч гривень (утім і цієї суми повністю ще немає). Місцем зйомок, які щойно розпочалися, стало село Рудька у Царичанському районі Дніпропетровщини. В основу фільму покладено реальні спогади 87–річної уродженки Кіровоградщини Антоніни, чий голос звучатиме за кадром. У 1932–му жінці виповнилося сім років. І її роль у стрічці гратиме також маленька дівчинка — 10–річна Маргарита Заяць.

Львів виправляє помилки Києва

Львів виправляє помилки Києва

Львівська міська рада вдалася до безпрецедентного кроку — надати одноразову матеріальну допомогу людям, які потрапили під прес сталінського голодомору в 1932—33 роках, а нині мешкають у Львові.

Колосок з 33–го року

Колосок з 33–го року

Близько двадцяти народів постраждали в ХХ столітті від геноцидів, учинених імперськими чи авторитарними урядами. Про жоден iз них у СРСР говорити й писати не годилося. Про «голодовку» в Україні таємно переповідали в родинах, не знаючи реальних масштабів злочину. «Лише нещодавно науковці підійшли до розуміння цього злочину проти українців у міжнародному контексті, почали порівнювати Голодомор з іншими злочинами геноциду та робити спроби вписати його в міжнародне правове поле», — зазначив відомий історик, екс–директор Архіву СБУ Володимир В’ятрович, відкриваючи науковий семінар «Голодомор у світлі політики масового винищення населення у ХХ столітті» у Києво–Могилянській академії

Всі статті рубрики