Бюджет-2004, який ущент розкритикувала опозиція і за який обома руками вболівала парламентська «більшість», найбільше вдарив по найменш захищених верствах населення. Спочатку уряд Януковича, всупереч раніше ухваленому Верховною Радою закону, відняв у них щонайменше по 32 гривні місячних прибутків, урізавши на цю суму підняття мінімальної зарплати. Потім той же Кабмін наклав ПДВ на товари з серії «предметів розкошу», серед яких виявилися життєво необхідні ліки, памперси та предмети гігієни. Наступною несподіванкою стало запровадження акцизу на спирт, який використовується для виготовлення медичних препаратів. До речі, механізм обрахування цього акцизу і досі не відпрацьований. Щоправда, потім Кабмін таки схаменувся й призупинив дію деяких особливо маразматичних «нововведень», однак чи надовго? Зарадити халепі може тільки ухвалений парламентом Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», відомий як законопроект № 4000-1. Цим документом депутати спробували виправити «ляпи» урядовців та «більшовиків», котрі спершу на догоду Банковій похапцем понатискали кнопки «за», а потім з'ясували, що після голосування за такий бюджет уже не зможуть без ризику для власного здоров'я з'явитися на очі виборцям.

Важка, майже непосильна ноша лягла на плечі чотирнадцяти звичайних громадян України та одного Сергія Ківалова, якого, з огляду на його популярність, назвати «звичайною» людиною язик не повертається. Адже першим завданням свіжопризначеного складу Центрвиборчкому — бо йдеться саме про нього — стане проведення президентських виборів, а зробити це «демократично, на прозорій і законній основі» в цій країні дуже й дуже складно. Настільки складно, що це визнав навіть сам голова ЦВК пан Ківалов.

Протистояння у Львівській обласній раді між депутатськими групами «Наша Україна» та «Соціальна справедливість» (в народі «СС»), яка вимагає відставки «нашоукраїнського» голови ради Михайла Сендака, досягло критичної межі. Зумовлено це тим, що лідери «СС» стверджують, ніби вже зібрали необхідні дві третини депутатських підписів для гарантованої відставки Сендака. Тим часом «нашоукраїнці», зокрема перший заступник голови облради Ігор Держко, вважають такі заяви опонентів звичайним блефом, без якого не може обійтися жодна політична боротьба. Непрямим підтвердженням цього є факт, що досі «СС», яку очолює тепер уже столичний податківець Сергій Медведчук, не пред’явила списку депутатів-підписантів.