«Капітан» зійшов на берег

28.02.2004

      Важка, майже непосильна ноша лягла на плечі чотирнадцяти звичайних громадян України та одного Сергія Ківалова, якого, з огляду на його популярність, назвати «звичайною» людиною язик не повертається. Адже першим завданням свіжопризначеного складу Центрвиборчкому — бо йдеться саме про нього — стане проведення президентських виборів, а зробити це «демократично, на прозорій і законній основі» в цій країні дуже й дуже складно. Настільки складно, що це визнав навіть сам голова ЦВК пан Ківалов.

      І це при тому, що для самого Сергія Васильовича порушення «законної основи» вже давно стало нормою — чого  лише варте тривале суміщення посад керівника Вищої ради юстиції та народного депутата, що заборонено Конституцією. До слова: хоч офіційно Ківалов ще залишається парламентарієм, депутатський мандат він уже фактично склав, про що, очевидно, буде оголошено на найближчому пленарному засіданні ВР. А крім того, залишив посаду голови Української морської партії, адже членові ЦВК не дозволено мати партійний квиток.

      Що ж до майбутніх виборів, то перепони, які постануть на шляху демократичного виборчого процесу, голова Центрвиборчкому обгрунтував дещо інакше, ніж це зазвичай роблять опозиційні кандидати і спостерігачі. За його словами, головна складність полягає в тому, що в Україні законодавчо не врегульовано механізм виборів Президента. Як наголосив керівник ЦВК, для вирішення цих питань парламенту необхідно прийняти близько п'яти законодавчих актів, інакше діла не буде.

      З іншого боку, Ківалов не сумнівається у повній боєздатності свого органу, адже «переконаний, що президентська гонка в Україні проходитиме демократично й прозоро, і громадяни нашої країни зроблять вільний та свідомий вибір». Як повідомляє інтернет-сайт «Оглядач», про це головний «центрвиборчкомівець» заявив учора на зустрічі з керівником секції виборів Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Геральдом Мітчелом та консультантом Бюро з питань виборів Володимиром Ждановичем.

      Очевидно, на «прозорі й демократичні» звершення Сергія Васильовича надихнула вища сила, яка зійшла на ЦВК за посередництва глави Української православної церкви Московського патріархату, митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана). Екзарх УПЦ МП  того ж дня, тобто вчора, освятив приміщення Центрвиборчкому. Вочевидь, для того, аби вигнати з будинку на площі Лесі Українки сам дух непрозорих і недемократичних виборів, який витав там ще з часів «старої» ЦВК.

      До речі, так уже склалося, що представництво «сусідського» патріархату в Україні асоціюється передусім із підтримкою влади (в особі Леоніда Кучми й компанії) та... Компартії. Залишається сподіватися, що освячення Центрвиборчкому митрополитом саме цієї церкви — збіг обставин.

  • Львовом — з колядою

    Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>

  • Ірина Геращенко: ЄС налаштований на асоціацію завдяки «війні» з Росією

    Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>

  • Віра Ульянченко: Обласна влада ні на кого не тисне і ні перед ким не плазує

    Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
    Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
    І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>

  • В'ячеслав КИРИЛЕНКО: Ми змогли повернути довiру людей

    «В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
    Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>

  • Андрій Шкіль: Регіони — «діти» слухняні. Але нерозумні

    Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>

  • Замiсть авантюр та полiтичної хитростi демонструйте власне бачення розквiту країни

    Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>