Українська література протягом століть (за колоніальних умов животіння) була не просто естетикою, а й трибуною правди та боротьби за людську свободу. Західні (та й східні) літератури вирішували тоді зовсім інші проблеми: вони кохалися в квітах природи, у боротьбі за престоли всіляких річардів
Популярна українська співачка та авторка пісень Христина Соловій доєдналася до організованої «Україною молодою» кампанії підтримки відомими людьми і лідеріами думок існування закладів культури, які у процесі децентралізації почали за рішенням місцевої влади ліквідовувати.
Журнал іноземної літератури «Всесвіт» визначив лавреатів традиційної премії Ars Translationis («Мистецтво перекладу») імені Миколи Лукаша за 2020 рік.
Біографічна проза Василя Шкляра «Треба спитати у Бога» та Оксани Забужко «Планета Полин» увійшли до Короткого списку номінації «Красне письменство», а книжка Володимира Яворівського «Вони були, вони є» — до класичних «Життєписів».
«Не на всі ще спомини наспів час», — якось написав Іван Дзюба про виразний брак адекватних мемуарів (і не лише письменницьких). І далі пояснив, чому навіть наявне портретування виходить спотвореним: «Жанр літературних спогадів схиляє до мимовільної ідеалізації й канонізації.
Якою Лесю Українку бачать сучасні підлітки? Адже у них можна знайти значно більше спільного, ніж може здатися зі шкільних підручників.
Продовжується боротьба за існування закладів культури у районах і селах всіх областей. А тим часом близько 60 листів щодо надання погодження реорганізації та ліквідації бібліотечних закладів та/або надання погодження на виключення з базової мережі закладів культури за період з 1 вересня 2020 року по
В італійському видавництві Pearson знайшли факти спотворення інформації про Україну в італійському шкільному підручнику з географії.
Книга мого доброго й давнього знайомого Володимира Чорного «Облога» — це понад 600 сторінок.
У МОН запевнили, що дізналися про постанову ОАСК лише 25 січня з Єдиного реєстру судових рішень.
