Реформування, яке досі майже не зачiпало систему управління лісовим господарством, у цьому році має прийти і в цю фактично на 100 відсотків державну галузь. Відповідний указ Леоніда Кучми під назвою «Про заходи щодо посилення державного контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів» оприлюднили 5 січня. Цим документом «з метою підвищення ефективності державного управління та контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, забезпечення створення умов для дальшого розвитку лісового господарства» Кабінет Міністрів зобов'язано протягом місяця розробити комплекс вищезгаданих заходів. Наразі з них Президент озвучив один — створення Державної інспекції з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Як урядовий орган держуправління ця інспекція підпорядковуватиметься не Держкомлісгоспу (досі лісники самі виконували контролюючі функції), а Мінохорони навколишнього природного середовища.

Фіксування ціни та адміністративні домовленості між Кабінетом Міністрів і промисловцями для допомоги селу знову підводять керівництво аграрного блоку уряду. Напередодні Нового року віце-прем'єр Іван Кириленко розкритикував керівників хімічних підприємств за те, що вони виконали грудневий графік постачання мінеральних добрив господарствам лише наполовину. Як повідомляла «УМ», у листопаді Кабмін і «хіміки» домовилися про узгодження дій на ринку міндобрив, зокрема про постачання їх за мінімальними цінами. Наприклад, ту ж саму аміачну селітру заводи зобов'язувалися продавати не дорожче, ніж по 490 гривень за тонну, тобто майже за собівартістю. Тож не дивно, що хімічні підприємства неохоче працюють на таких умовах, оскільки вважають зафіксовані ціни низькими. Як стверджує Кириленко, замість запланованих 100 тисяч тонн добрив вартістю 118 мільйонiв гривень вони відвантажили менше 50 відсотків.

Рік, що минає, міністр аграрної політики Сергій Рижук вважає для села складним, але, на відміну від своїх критиків, не убивчим. Він каже, що відчуває щоденні селянські труднощі всіма фібрами своєї душі й знає, як вивести галузь із кризи після неврожайного 2003 року. Ми свідомо не говорили про підвищення цін на хліб, з яким народ уже змирився як з неминучим, а спробували розпитати про не менш важливе — чого чекати селянам від уряду в наступному, 2004-му, році. Отже, читайте його підсумково-новорічне інтерв'ю «УМ», яке за спільною згодою ми друкуємо без коментарів.

Перший випадок європейського «коров'ячого сказу» — небезпечної хвороби, яка вражає мозок великої рогатої худоби і може перекинутися на людей, — схоже, зафіксований у Сполучених Штатах Америки. Тканини однієї із корів, забитої на фермі штату Вашингтон минулого тижня, американські ветінспектори послали на експертизу до Великої Британії з підозрою на губчастоподібну енцефалопатію (саме так по-науковому називається «зараза», яка не має нічого спільного із класичним сказом, що його переносять руді лисиці та бездомні собаки-кішки). Міністр сільського господарства США Енн Венман, яка повідомила цю новину, зазначила, що м'ясо від підозрілої худобини потрапило в продаж — його, ймовірно, з'їли разом із гамбургером. Тепер «скажена» — на карантині, а світом пішла хвилеподібна реакція, коли традиційні імпортери американської яловичини, такі як Японія, Південна Корея та Росія, закривають свої кордони на замок.

Сергію — 36 років. Він живе з дружиною в невеликому селі непoдалік Вінниці, виховує двох дітей і формально ніде не працює. Хоч насправді вся його родина гарує з ранку до ночі, вирощуючи на 20 сотках по два урожаї капусти, помідорів та огірків, які возять продавати то на Київ, то на Харків, то аж у Росію — в залежності від кон'юнктури ринку, тобто ціни, яку за ці овочі пропонують. На той рік підприємець розширюватиметься: забрав із господарства мамин земельний пай, щоб посіяти в полі городину — моркву і буряки.

При цьому офіційно фермерське господарство він не реєстрував, бо законодавством дозволено працювати, не створюючи юридичну особу, а просто приєднавши ділянку до присадибного господарства. Відтак вінничанин заробляє, не платячи жодних податків, окрім земельного. Таким дрібним господарям, як він, влада повинна була б допомагати ставати на ноги, а насправді в Києві й на місцях тільки й шукають шляхів, як би отримати зиск із молодих та підприємливих. І, як не дивно, знаходять відповідні схеми.

Хоча із пшеницею цього року не склалося, проте інших культур — зернових та олійних — хоч відбавляй. Приблизно так оптимістично висловлюються в Міністерстві аграрної політики. Зокрема, нині аграрії зібрали (а дехто ще дозбирує) досить добрий урожай «цариці полів». За оцінками сільського міністерства, зараз у «засіках батьківщини», точніше на елеваторах і токах господарств, зберігається понад 7 мільйонів тонн зерна кукурудзи, вважайте, удвічі більше, ніж торік. Якщо дані підтвердить Держкомстат, цьогорічний намолот стане рекордним за останні кілька років.

Поки, надриваючи жили, селяни вручну дозбирують урожай кукурудзи й доорюють поля, а більшість площ залишаються взагалі необробленими, у Києві спостерігається неабияка аграрно-політична активність. Причому не лише з боку опозиції. Першою тон розмови задала влада.
У суботу захищати інтереси працівників села розпочала Аграрна партія України, зібравши 431 делегата на Всеукраїнські збори депутатів-аграріїв усіх рівнів. День розмовляли келійно, у секціях, без участі журналістів. Як відомо «УМ», там розмови точилися справді «не для преси». Бо всі присутні розуміли, що 10 голосів від депутатської фракції АПУ стали вирішальними у прийнятті бюджету-2004, який своїми податковими схемами доробить те, що не добили у 2003-му погода і уряд. У відповідь віце-прем'єр і за сумісництвом партійний голова Іван Кириленко та лідерка Аграрної фракції Катерина Ващук виправдовувалися і переконували, що все ще можна повернути на круги своя, переграти. Так, як минулої п'ятниці, коли буквально за ніч розробили, внесли в порядок денний і домоглися прийняття відновлення нульової ставки ПДВ для сільгоспвиробників. Менш високопоставлені делегати кивали у відповідь, але все одно не розуміли цієї студентської логіки, коли за ніч вирішують те, що мали само собою відпрацювати за чотири місяці.

Коли на Полтавщині згадують Войскобійники, то згадують і комунізм. Шишаччина славиться керівниками, які вміють дати лад і людям, і землі. Але у СТОВ «Войскобійники» голова (або по-новому директор) — інакший, ніж у тих же Михайликах, Куйбишеві чи Гоголеві. Не випадково на території саме його господарства фіксують найвищий у районі рівень народжуваності, а люди — спеціалісти і не тільки — купують найбільше машин. Феномен відносного благополуччя Валерій Капленко, ще молодий і фантастично енергійний керівник СТОВ, пояснює дуже просто. Він — один із п'яти «диваків» в Україні, які реформували КСП особливим чином, всупереч рекомендаціям із Києва. Замість того, щоб подрібнити колишній колгосп між пайовиками чи організувати «під себе» ПП, голова його зберіг, запропонувавши усім 720 екс-колгоспникам стати рівноправними засновниками сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю.

Від сьогодні у столиці діятимуть нові ціни на борошно, хліб і хлібобулочні вироби, а киянам доведеться звикати до нових цінників: «Український» новий подовий вагою 1,25 кілограма оптом коштуватиме 1,60 гривні, а в роздріб продаватиметься за 1,72 гривні, кілограмовий «Український» — за 1,28 та 1,40 гривні відповідно, за «Пшеничний» та «Пшеничний Київський» з борошна 1 гатунку (вагою 750 грамів) доведеться викладати 1,52 гривні, півкілограмовий пшенично-висівковий подорожчає до 1,40 гривні. Дієтичний 200-грамовий хліб біличанський білковий та білково-висівковий коштуватиме гривню, а 100-грамові рогалики з сорбітом — 43 копійки. Нові ціни затверджені відповідним розпорядженням Київського міського голови Олександра Омельченка. За його словами, підвищення обійдеться киянам у шість-сім гривень додаткових витрат щомісяця, повідомляють «Українські новини».

Учора Печерський районний суд не зміг розпочати слухання свідків у справі колишнього віце-прем'єра Леоніда Козаченка, звинуваченого в зловживанні службовим становищем і отриманні хабара в особливо великих розмірах, оскільки ті не спромоглися з'явитися на засідання. Проте суддя, прокурори, адвокати й обвинувачений сумлінно чекали на голову Держкомстату Олександра Осауленка, представника Всеукраїнської асоціації пекарів Володимира Слабовського, керівника служби віце-прем'єра Володимира Дем'янчука, радника віце-прем'єра Валерія Черепанова та нині діючого віце-прем'єра Івана Кириленка. Суд так і не дізнався, чому не з'явилися перші четверо свідків, а от Іван Григорович замість того, щоб висловити свою позицію гласно і безпосередньо, як того вимагає закон, надіслав письмову заяву.