Досі цим символом України місто над Дніпром не могло похвалитися. Зате тепер червона калина прикрашатиме всі міські перехрестя обласного центру. Дорожні розв’язки в Черкасах зроблені у вигляді клумб, тож саме на них днями було висаджено 120 кущів калини. Добру справу організували представники громадської організації «Рідне місто Черкаси». Свою зелену акцію вони назвали «Подаруємо місту калинове намисто».

Відстоювати свої права у суді погодиться нині не кожен. Але є такі відчайдухи, як Любов Мірошниченко, жителька міста Корсунь–Шевченківський Черкаської області, яка вже вісім років бореться за справедливість. За професією вона провізор, iз 1986 року працювала в районній аптеці і там їй заборгували зарплату. Ці кошти пані Люба й прагне повернути.

Цьогоріч хасидів до Умані з’їхалося менше, ніж очікувалося, — загалом 26 тисяч, із них майже 3 тисячі — жінки. Як розповів «УМ» перший заступник уманського міського голови Петро Паєвський, прочани прибули з 24 країн світу — навіть із віддаленої Коста–Рики.

Черкаська міліція неодноразово заявляла, що її оперативники ловлять злочинців, а потім суди їх дивним чином виправдовують і відпускають на волю. Цього разу заява на ту саму тему. Але вже не лише про «роботу» суддів, а й прокурорів.

У черкаських «маршрутках» віднедавна з’явилися плакати «Навіщо мові бур’яни». На плакатах найбільш уживані народом «суржикові» фрази подаються поруч з їх відповідником правильною українською мовою.

Незвичайний фестиваль організували у Золотоноші Черкаської області під час святкування 435–річниці цього міста — тут славили чорно­бривця. Сонячна квітка, яку так люблять в Україні, заслужила уваги не випадково. Адже цього року в Золотоноші, котра помітно покращала останнім часом, нею засадили всі клумби міста. Традиційно сіють чорнобривці і в місцевих домоволодіннях. Тому з ідеєю вшанувати популярну в народі квітку виступила радник міського голови, поетеса Ніна Жук.

Про це йдеться у листі, який написали Президенту Януковичу представники черкаської обласної організації Української народної партії. Звернутися з таким посланням опозиційну партію змусили події, що відбуваються кожної осені в Умані. «Щороку у вересні приїзд до Умані на могилу цадика Нахмана тисяч паломників стає випробуванням для місцевого населення. Ситуація в місті може стати вибухонебезпечною, адже паломників стає все більше, незадоволення уманчан — ще глибшим, а місцева влада і правоохоронці демонструють повну безпорадність у плані врегулювання ситуації», — йдеться у листі.

Люди з пейсиками вже заполонили Умань. Зустрічати іудейський Новий рік Рош–ха–Шана біля могили цадика Нахмана, який випадає на ніч iз 28 на 29 вересня, до цього древнього міста, як очікують, цьогорiч прибуде рекордна кiлькiсть паломників — 30—70 тисяч. «Поки до Умані прибули більше 5 тисяч хасидів. Найбільше паломників приїхало з Ізраїлю, але є й із таких далеких країн, як Австралія, Норвегія та Ірландія», — розповідає «Україні молодій» Петро Паєвський, заступник міського голови Умані. За його словами, дані з аеропортів свідчать, що в Борисполі має приземлитися 16 тисяч паломників, ще майже 7 тисяч очікує Одеса і 2 тисячі — Вінниця. Водночас готелі Умані здатні прийняти тільки тисячу паломників, а всі інші, як це завжди буває, житимуть у наметах та приватних оселях. Як повідомили «УМ» у прес–службі Черкаської облдержадміністрації, у приватному секторі Умані планується розмістити 12 тисяч паломників, ще 8 тисяч — у багатоповерхівках, 5 тисяч хасидів житимуть у наметових містечках і стільки ж — у місцевих готелях та в приміщенні заводу «Мегомметр».

Черкащанка Ілона Шитик, про яку «УМ» розповідала в матеріалі «То була не наша Ілона!», знайшлася. Нагадаємо, що 23–річна дівчина поїхала навчатися до технічного університету в німецькому місті Брауншвейг торік і там зникла. Її батьки — Надія Петрівна та Анатолій Дмитрович — востаннє спілкувалися з Ілоною в березні минулого року по скайпу. Донька була не в гуртожитку, а в невідомій кімнаті. Коли батьки поцікавилися її навчанням, вона перепитала: «А кому потрібне те навчання?». Під час тієї розмови дівчина заявила, що починає нове життя. Батьки кажуть, що «то була не наша Ілона — недоброзичлива, з агресивним поглядом, вона просила відмовитися від неї, практично попрощалася з нами».

Нефутбольне мiсто Черкаси вирiшило приурочити до майбутнього чемпiонату Європи фестиваль кам’яних скульптур «Живий камінь». Тож у Ювілейному парку три тижнi карбували фігури на спортивну тему не лише черкаські скульптори, а й митці з усієї України та з–за кордону. Як розповідає директор комунального підприємства «Дирекція парків» Олександр Радуцький, «особливістю нинішнього, вже четвертого, фестивалю стали розміри білого піщанику, привезеного із Ямполя Вінницької області — до трьох кубометрів».