Телеканал «Інтер» до Дня Незалежності зробив оригінальний проект: із кінця минулого тижня в його ефірі показують відеоролики, в яких коротенькі кіноісторії плавно переходять у виконання Гімну України однією з 14 мов найчисельніших у нас нацменшин. Наприклад, урок у єврейській школі. Учитель запитує: «Скажи, будь ласка, Йосі, що сталося в 30 день місяця аж у 5751 році від створення світу?» — «Наша батьківщина Україна стала незалежною», — відповідає хлопчик. Далі звучить український гімн на iдиш. І на екрані з’являється напис: «Україна — батьківщина для 103 тисяч українських євреїв».

Жінкам зазвичай подобається іронія «бородатого» жарту про те, що справжні чоловіки на дорозі не валяються, а валяються... на дивані. І ще одне вагоме уточнення — перед телевізором. Жодним чином не применшуючи досягнень і здобутків сильної половини, все ж не можна не повірити статистикам, які констатують, що чоловіки, порівняно з жінками, дозволяють собі бути активнішими телеглядачами. Утім зовсім не гендерні настрої всезагальних рівних прав, а, швидше, прагматизм медіа–власників і телеменеджерів спонукає до розвитку процес виокремлення жіночої лінії контенту на каналах. Більшість вітчизняних медіа–груп уже мають канали, відповідальні за підкорення жіночих сердець, вух та очей. І вже майже три роки в ефір виходить нішевий жіночий канал Маххі–TV.

Восени телеканали «Україна» та «1+1» покажуть реаліті не просто для жінок. Учасницями перевтілень у нових форматних проектах «Оголена красуня» та «Від пацанки — до панянки» будуть винятково представниці прекрасної половини.

Кожна ювілейна церемонія має особливий магнетизм величі. Цьогоріч — планується 10 вересня — має відбутися 10–та церемонія Національної телевізійної премії «Телетріумф», якою опікуються Нацрада з питань телебачення і радіомовлення та Індустріальний телевізійний комітет — галузева асоціація, членами якої є загальнонаціональні канали. Заявки на участь оргкомітет почав приймати з 17 червня. Минулий вівторок, 20 червня, було заявлено як фінальний, утім із технічних причин — через проблеми у роботі сервера, термін продовжили до 25–го числа. Але попередня інформація така: до комітету надійшло 228 заявок на участь, з яких 140 — від загальнонаціональних каналів; 47 — від регіональних телекомпаній; 41 — від продакшн–студій. За словами менеджера проекту «Телетріумф» Катерини Танчак, можна очікувати ще кілька десятків претендентів.

Телепрактика останніх років показала, що глядачеві цікаво спостерігати за творчими змаганнями собі подібних. Талант–шоу з незначними коливаннями тримають досить високі або й найвищі рейтинги, а отже, приносять телеканалам непогані прибутки. Тому проекти, які «несуть золоті яйця», продовжують плекати. Лідери цього напрямку — канал СТБ та «всеїдна» «Україна».

Тарасові Аврахову, призначення якого першою спрогнозувала «УМ», дісталося в управління аж занадто роздуте «військо»: тисяча чотириста чоловік — не лише журналісти, що виробляють контент чотирьох державних радіоканалів, і радійники–техніки, а й симфонічний оркестр ще з кількома творчими колективами. Втім, який би не був кількісний склад державної радіоімперії, у неї майже не залишилося головного — частот, і дроти до «брехунця» у містах і селах дедалі більше обрізають. Тому навіть за великого бажання почути в Україні національного радіомовника дуже проблематично.

Готуючись до нового телевізійного сезону, канали обрали різну тактику: «плюси» зробили ставку на «підглядування» за героями, Перший Національний — пробує внести живинку у традиційні теми, а Новий канал продовжує бути флагманом розваг із легким нашаруванням інтелекту.

Для переважно російськомовного Криму справжньою подією є вихід кожного номера єдиної україномовної на пів­острові «Кримської світлиці», особливо після того, як три місяці газета Міністерства культури України не виходила зовсім. В останньому числі — матеріали про депортацію як явище, про перше в історії Криму святкування дня кримськотатарського прапора «Тарак» («Кок–Байрак»), репліка на кримську прес–конференцію російського журналіста Дмитра Кисельова «Національні інтереси України та Росії: в чому вони збігаються і де розходяться?»

Учора на своїй першій прес–конференції у ролі гендиректора Національної радіокомпанії України Тарас Аврахов сказав: «Факт лишається фактом: національне радіо позбавлене частотного ресурсу. Думаю, що НРКУ нарешті отримає частотний ресурс і буде почута».

Нагадаємо, ще у травні новинярі каналів «1+1» та СТБ оприлюднили заяви про факти цензури на своїх каналах. Відтоді це питання розглядав парламентський комітет із питань свободи слова, було створено журналістський рух «Стоп цензурі!», медійники сподівалися побачити своїх висуванців у Нацраді з питань телебачення та радіомовлення. 1 липня у Верховній Раді проголосували за створення тимчасової парламентської комісії з питань розслідування цензури у ЗМІ. Наша розмова — з її головою, журналістом , а сьогодні народним депутатом від «НУНС» Іриною Геращенко.