Усім «телебратам» — по статуетці

Кожна ювілейна церемонія має особливий магнетизм величі. Цьогоріч — планується 10 вересня — має відбутися 10–та церемонія Національної телевізійної премії «Телетріумф», якою опікуються Нацрада з питань телебачення і радіомовлення та  Індустріальний телевізійний комітет — галузева асоціація, членами якої є загальнонаціональні канали. Заявки на участь оргкомітет почав приймати з 17 червня. Минулий вівторок, 20 червня, було заявлено як фінальний, утім із технічних причин — через проблеми у роботі сервера, термін продовжили до 25–го числа. Але попередня інформація така: до комітету надійшло 228 заявок на участь, з яких 140 — від загальнонаціональних каналів; 47 — від регіональних телекомпаній; 41 — від продакшн–студій. За словами менеджера проекту «Телетріумф» Катерини Танчак, можна очікувати ще кілька десятків претендентів.

Проте цікавіша інша «математика». По–перше, змагаються цього разу телевізійники аж у 47 номінаціях. В останній момент додалися, наприклад, «художник  по світлу телепрограми» і «композитор телепрограми», ще окремо визначатимуть і найкращого композитора телевізійного фільму (серіалу), а також найліпшу світлову режисуру телепроекту. Для порівняння: «Телетріумф»–2009 мав 24 номінації, і навіть тоді експерти зауважували, що, скажімо, серед дитячих програм особливо вибирати ні з чого. Звання найкращої тоді дісталося вже «інтерівському» «Найрозумнішому». Якщо розглядати це інтелект–шоу в контексті всіх «Телетріумфів», то воно є показовим для вітчизняного ТБ. Програма з Тіною Канделакі, яку ще на  початку минулого року вижили з «Плюсів», була найкращою і дитячою програмою, й ігровою, найкращим продюсером визнавали Володимира Оселедчика. З переходом на нову «кнопку» інтелект–шоу пішло на друге коло збору статуеток «Телетріумф». І тому карколомне збільшення числа номінацій можна сприймати не інакше як із позиції: щоб вистачило всім «телебратам» по статуетці.

Можна прогнозувати, що цьогорічна телепремія Нацради та Індустріального телевізійного комітету не стане тріумфом однієї медіа–групи, як це сталося минулого року з людьми і проектами так званої групи каналів Пінчука. І на те є об’єктивні причини. Бо не можна не помітити, наприклад, «Міняю жінку» та «Справжніх лікарів» — за оцінкою експертів, вдалі проекти «Плюсів», які минулого року «пролетіли» з «Телетріумфами». Хоча на все воля експертної колегії національної телепремії. Суддів цього разу сорок. «Ми не змінили свою думку стосовно того, що маємо переймати досвід роботи світових кіно– і телеконкурсів, де до роботи з оцінювання творчих робіт залучається невелика кількість людей, що мають безперечний авторитет серед фахівців галузі», — такої думки дотримується Катерина Котенко, співголова орг­комітету, виконавчий директор Індустріального телевізійного комітету. Але є одне суттєве «але». У списку експертної колегії ювілейного «Телетріумфу» — половина топ–менеджерів каналів і керівників продакшенів, які, по–перше, навряд чи мають час переглянути близько двох сотень конкурсних робіт; по–друге, можуть не бажати перемог конкурентам.

Рік у рік зависає питання про створення Телеакадемії, члени якої моніторили б усі подані роботи від національних та регіональних каналів, студій–виробників фільмів і програм чи поодиноких самовисуванців. Усе ще немає стандартів, які б мінімізували суб’єктивізм визначення найдостойніших у вітчизняному телепросторі. Зрозуміло, у час зміни влади й обрання нових членів Нацради з питань телебачення і радіомовлення до цих «дріб’язкових» питань руки не дійшли.

До речі, тим, хто пам’ятає агітаційно–пропагандистське телебачення під час виборів, найцікавіше буде спостерігати, хто ж стане переможцем серед новинарів та політичних програм і журналістів. Ці номінації стануть лакмусовим папірцем об’єктивності цьогорічного, ювілейного, «Телетріумфу».