Народ хоче свого Президента

Народ хоче свого Президента

Політичні симпатії прикарпатців у ХХІ столітті переважно належать Віктору Ющенку, за виборчий блок якого на фініші минулих парламентських перегонів проголосувало 74 відсотки мешканців краю, котрі позаторік, 30 березня, переступали пороги виборчих дільниць. За час, що минув відтоді, настрої в тутешнього народу не змінилися — надії на краще життя люди продовжують пов'язувати з лідером «Нашої України». Тому в місцевих політичних кулуарах не всі однозначно сприйняли ідею «приживлення» на Івано-Франківщині пагонів Всеукраїнського громадського об'єднання «За Україну! За Ющенка!». Мовляв, нас можна не агітувати — зусилля треба спрямовувати на український схід, електоральне поле якого необхідно добряче полити ораторським потом, аби зібрати вагому частку виборчого «врожаю». Зі скептиками не погоджується координатор оргкомітету зі створення на Прикарпатті осередку «ЗУЗЮ», головний лікар Івано-Франківської центральної міської лікарні Любомир Малофій.

Суми: pазом зі своєю Україною

Сумщина у сьогоднішній палітрі політичної України має свої неповторні відтінки. Тут і головний ліберал України, голова обласної державної адміністрації Володимир Щербань, з появою якого місцеві керівники різних рівнів почали масово вступати до лав ЛПУ. Відтак голова облдержадміністрації та його команда надали Сумщині колориту, що визначається нині коротким місцевим анекдотом: «Сумської області вже немає, є Сумський район Донецької області». Є тут і набір інших партій, але лише окремі з них можуть похвалитися реальними членами своїх осередків за своїми вивісками та реальними справами для громади. Останніми роками неминуче впливає на область i те, що саме тут народився й має своїх численних прихильників Віктор Ющенко, лідер «Нашої України».

Олександр Лаврик: Я вибрав Ющенка

Олександр Лаврик: Я вибрав Ющенка

— Останніми роками багатьом українцям довелося ревізувати й переосмислити свої погляди на життя. І все ж, Олександре Федоровичу, чому ідеологічний працівник компартії стає поборником «Нашої України»?
— Знаєте, коли працював у міськкомі компартії, була у мене задумка зробити постійно діючий «круглий стіл» міськкому, на засідання якого могли б приходити представники різних політичних сил. Щоб вони могли не лише дискутувати, а й домовлятися про конкретні спільні дії на благо конкретного сумчанина. Адже в той час працівники інших партій не мали своїх приміщень. Перший секретар міськкому вислухав, погодився, але вирішив порадитися з обкомом «Українi — народного Президента!». Та звідти надійшла категорична заборона вільнодумства.

Сім'я як поле бою

Жінка, зарубана сокирою; чоловік, проштрикнутий ножицями; бабця, розчленована на шматки; семирічна дівчинка, згвалтована дорослим... Усі ці жахливі випадки не сприймалися б настільки моторошно, якби виконавцями злочинів були «банальні» представники кримінального світу. Але за ними — чоловік, донька, внук, вітчим... Нібито близькі люди, які стають найстрашнішими ворогами.

Мітинг — зброя громади

Мітинг — зброя громади

За вікнами ще темно. Цікаво, чи є вода. Ні не гаряча. Такої в Кіровограді немає вже давно і з'явиться вона не раніше президентських виборів. Слава Богу, вода є. Швиденько треба поснідати, вичитати інтерв'ю журналу «PR-менеджер» та ознайомитися з електронною поштою. Автомобіль краще поки що залишити на стоянці...
Дорогою до офісу «Нашої України» зустрічаю багатьох знайомих. Он мигнув фарами директор банку. Саме його установу один з обласних політичних діячів назвав наступною, слідом за банком «Україна», жертвою бездарної політики влади.
Поспішають на лекції студенти педагогічного університету — на ходу запитали, коли ми зробимо їм наступну дискотеку. Хоч би подякували за дві попередні — до Дня студента і до Міжнародного дня боротьби зі СНІДом. Що й казати — молодість... Під офісом чекає жінка. Чоловіка немає, а роботу втратила. Просить допомогти з працевлаштуванням.

Буковину об'єднають не есдеки...

Буковину об'єднають не есдеки...

Буковина — один з наймальовничіших куточків України, віддзеркалює нашу державу як географічно, так і суспільно-економічно. Є тут райони, які підтримують національно-демократичні сили держави, є так звані «червоні», є «центристські».

Хто, кого і навіщо лякає

Хто, кого і навіщо лякає

«Коли Президент вносить до Конституційного Суду подання, щоб йому роз'яснили, як можна розпустити парламент, це означає, що відбувається залякування депутатів. Тобто «або ви приймете те, що я хочу, або я вас розпущу». Блок «Наша Україна» готовий до розпуску парламенту», — заявив під час перебування у Чернівцях на обласній об'єднавчій конференції партії Християнсько-демократичний союз (ХДС) лідер цієї організації, яка входить до блоку «Наша Україна», голова парламентського Комітету з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю Володимир Стретович.

«Голкотерапiя» для влади

«Голкотерапiя» для влади

Ім'я цього лікаря добре відоме багатьом буковинцям. Одним із перших на Буковині він створив приватну клініку «Горицвіт», у якій широко застосовують натуропатичні немедикаментозні методи лікування. Тут займаються комп'ютерною пульсовою та акупунктурною діагностикою, голко-, рефлексо- та герудотерапією (лікуванням за допомогою п'явок), витяжкою хребта і багатьма іншими цікавими напрямами нетрадиційної медицини. Однак справжнім захопленням господаря клініки вже понад 10 років є лікарські рослини. Переконаний у тому, що справа, якою він займається, на тлі численних соціальних негараздів та загнаного стану нашої медицини вкрай необхідна людям, Віктор Фуштей вирішив податися у політику, щоб знайти підтримку своїм ідеям на державному рівні. Сьогодні він є депутатом обласної ради від блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», а всі свої зусилля спрямовує на реалізацію плану створення регіонального Буковинського фітоцентру. Загартований у нерівній боротьбі з чиновництвом упродовж 10 років підприємницької діяльності, приватний лікар мріє про владу, яка дала б людям можливість працювати і жити достойно у своїй країні. Цим і визначається його громадсько-політична позиція.

Перемога сама не прийде — її треба заробити

Перемога сама не прийде — її треба заробити

«Ук­ра­ї­на мо­ло­да» про­дов­жує зна­йо­ми­ти сво­їх чи­та­чів з ді­яль­ніс­тю гро­мад­сь­ко­го об'єд­нан­ня «За Ук­ра­ї­ну! За Ющен­ка!». У ми­ну­лих но­ме­рах ми вже роз­по­ві­да­ли про те, як ут­во­ри­ла­ся ця по­за­партiйна струк­ту­ра, які зав­дан­ня став­лять пе­ред со­бою її «бать­ки» та ідей­ні нат­х­нен­ни­ки та якою цен­т­раль­не і сто­лич­не ке­рів­ниц­т­во «ЗУ­ЗЮ» ба­чить по­даль­шу ро­бо­ту об'єд­нан­ня. Але Ки­їв — це ще да­ле­ко не вся Ук­ра­ї­на, і ос­нов­не на­ван­та­жен­ня ля­га­ти­ме на «зу­зів­ців» у ре­гі­о­нах. Сьо­год­ні «УМ» по­чи­нає ек­с­курс у спра­ви об­лас­них осе­ред­ків об'єд­нан­ня роз­мо­вою з го­ло­вою він­ниць­кої «ЗУ­ЗЮ», лі­де­ром об­лас­но­го ко­мі­те­ту Проф­с­піл­ки пра­ців­ни­ків ос­ві­ти і на­у­ки Іва­ном Гам­рець­ким.

Чому я голосуватиму за Ющенка

Ук­ра­ї­на все ближ­че й ближ­че пря­мує до пре­зи­ден­т­сь­ких ви­бо­рів. За­гос­т­рю­ють­ся по­лі­тич­ні дис­ку­сії у Вер­хов­ній Ра­ді та в ін­ших дер­жав­них ус­та­но­вах. Щоп­рав­да, прос­те­жу­єть­ся та­ка про­від­на тен­ден­ція: що ближ­че до «ни­зів», то по­лі­тич­ні зма­ган­ня, сло­вес­ні ба­та­лії менш ак­тив­ні; але, ма­буть, це три­ва­ти­ме не­дов­го — і на пер­вин­но­му рів­ні з кож­ним мі­ся­цем, а під кі­нець і з кож­ним днем ста­ва­ти­ме все нес­по­кій­ні­ше.