Перемога сама не прийде — її треба заробити

      «Ук­ра­ї­на мо­ло­да» про­дов­жує зна­йо­ми­ти сво­їх чи­та­чів з ді­яль­ніс­тю гро­мад­сь­ко­го об'єд­нан­ня «За Ук­ра­ї­ну! За Ющен­ка!». У ми­ну­лих но­ме­рах ми вже роз­по­ві­да­ли про те, як ут­во­ри­ла­ся ця по­за­партiйна струк­ту­ра, які зав­дан­ня став­лять пе­ред со­бою її «бать­ки» та ідей­ні нат­х­нен­ни­ки та якою цен­т­раль­не і сто­лич­не ке­рів­ниц­т­во «ЗУ­ЗЮ» ба­чить по­даль­шу ро­бо­ту об'єд­нан­ня. Але Ки­їв — це ще да­ле­ко не вся Ук­ра­ї­на, і ос­нов­не на­ван­та­жен­ня ля­га­ти­ме на «зу­зів­ців» у ре­гі­о­нах. Сьо­год­ні «УМ» по­чи­нає ек­с­курс у спра­ви об­лас­них осе­ред­ків об'єд­нан­ня роз­мо­вою з го­ло­вою він­ниць­кої «ЗУ­ЗЮ», лі­де­ром об­лас­но­го ко­мі­те­ту Проф­с­піл­ки пра­ців­ни­ків ос­ві­ти і на­у­ки Іва­ном Гам­рець­ким.

      — Іва­не Сте­па­но­ви­чу, нас­кіль­ки ме­ні ві­до­мо, Він­ниць­ку об­лас­ну ор­га­ні­за­цію при­хиль­ни­ків Ющен­ка ство­рю­ва­ли ще до то­го, як ут­во­ри­ло­ся все­ук­ра­їн­сь­ке гро­мад­сь­ке об'єд­нан­ня «За Ук­ра­ї­ну! За Ющен­ка!». Ви­хо­дить, ваш осе­ре­док «най­дос­від­че­ні­ший»?

      — Справ­ді. Ми за­по­чат­ку­ва­ли ро­бо­ту по­діб­но­го об'єд­нан­ня ще на­вес­ні (а ус­та­нов­чий з'їзд «За Ук­ра­ї­ну! За Ющен­ка!», як ві­до­мо, від­був­ся в сер­п­ні), на­віть по­да­ва­ли до­ку­мен­ти в уп­рав­лін­ня юс­ти­ції на ре­єс­т­ра­цію. Та з по­чат­ком про­це­су ство­рен­ня все­ук­ра­їн­сь­кої ор­га­ні­за­ції від­к­ли­ка­ли і вже піс­ля ус­та­нов­чо­го з'їз­ду про­ве­ли свою об­лас­ну кон­фе­рен­цію, по­да­ли до­ку­мен­ти на ре­єс­т­ра­цію Він­ниць­кої об­лас­ної ор­га­ні­за­ції. На да­ний мо­мент від­ді­лен­ня «ЗУ­ЗЮ» іс­ну­ють прак­тич­но в кож­но­му ра­йо­ні, а на­да­лі пла­ну­є­мо ство­рю­ва­ти осе­ред­ки й у мен­ших на­се­ле­них пун­к­тах, за­лу­ча­ти до ро­бо­ти в ор­га­ні­за­ції яко­мо­га біль­ше гро­ма­дян, які при­хиль­но став­лять­ся до по­зи­ції бло­ку «На­ша Ук­ра­ї­на» й осо­бис­то до Вік­то­ра Ющен­ка як май­бут­ньо­го кан­ди­да­та у пре­зи­ден­ти Ук­ра­ї­ни. Щоп­рав­да, на тлі де­я­ких ін­ших об­лас­тей на­ша ор­га­ні­за­ція да­ле­ко не най­біль­ша — по­над 2 з по­ло­ви­ною ти­ся­чі осіб, але ж ми по­ча­ли ор­га­ні­за­цій­ну ро­бо­ту з ра­йо­нів, а не з об­лас­но­го цен­т­ру. Тож че­ка­є­мо всіх, хто має пра­во го­ло­су під час ви­бо­рів, без жод­них об­ме­жень що­до ві­ку й про­фе­сії. У май­бут­ньо­му зби­ра­є­мо­ся ство­ри­ти юнаць­ке об'єднан­ня, до яко­го мог­ли б вхо­ди­ти стар­шок­лас­ни­ки чи уч­ні учи­лищ і тех­ні­ку­мів.

      — Два мі­ся­ці то­му, у ве­рес­ні, Він­ни­ця прий­ма­ла фо­рум де­мок­ра­тич­них сил, ор­га­ні­зо­ва­ний «На­шою Ук­ра­ї­ною». Чи є піс­ля цьо­го за­хо­ду якісь зру­шен­ня в ор­га­ні­за­цій­ній ро­бо­ті, у кіль­кіс­но­му чи якіс­но­му скла­ді об­лас­ної ор­га­ні­за­ції «ЗУ­ЗЮ»?

      — З то­го ча­су чи­сель­ність на­шої ор­га­ні­за­ції зрос­ла май­же вдві­чі. Од­нак ши­ро­ко­го по­то­ку за­яв усе ж не бу­ло. Ду­маю, що це че­рез брак ін­фор­ма­ції. За­со­би мас-ме­діа не ду­же вис­віт­лю­ва­ли ро­бо­ту фо­ру­му, а як­що й вис­віт­лю­ва­ли, то ре­дак­то­ри де­я­ких з них ма­ли по­тім неп­ри­єм­нос­ті. То­му ін­фор­ма­ція про на­шу ді­яль­ність роз­пов­сюд­жу­єть­ся, що на­зи­ва­єть­ся, «з уст в ус­та».

      — Не­має сум­ні­ву, що кіль­кість ва­ших при­хиль­ни­ків зрос­та­ти­ме, ад­же ре­зуль­та­ти ви­бо­рів до пар­ла­мен­ту на Він­нич­чи­ні бу­ли до­сить крас­но­мов­ни­ми...

      — Дій­с­но, на ми­ну­лих ви­бо­рах до пар­ла­мен­ту за блок Вік­то­ра Ющен­ка у Він­ниць­кій об­лас­ті про­го­ло­су­ва­ли май­же 30 від­сот­ків ви­бор­ців. Це со­лід­ний ус­піх де­мок­ра­тич­них сил, і я пе­ре­ко­на­ний, що на ви­бо­рах Пре­зи­ден­та та­кий ре­зуль­тат мож­на не ли­ше пов­то­ри­ти, а й сут­тє­во по­ліп­ши­ти.

      — Од­нак у міс­це­вих ра­дах на Він­нич­чи­ні пред­с­тав­ни­ків «На­шої Ук­ра­ї­ни» чо­мусь не так уже й ба­га­то.

      — Рiч у тiм, що на ми­ну­лих ви­бо­рах усю ува­гу бу­ло зо­се­ред­же­но на під­т­рим­ці бло­ку в за­галь­но­дер­жав­но­му мас­ш­та­бі, і кад­ро­вий ре­сурс де­пу­та­тів, які ви­су­ва­ли­ся до об­лас­ної, ра­йо­н­них, сіль­сь­ких та місь­ких рад, ви­я­вив­ся, на жаль, зас­лаб­ким. Та й шта­би всіх рів­нів, на мою дум­ку, при­ді­ля­ли «міс­це­вим» кан­ди­да­там не­дос­тат­ньо ува­ги. На­то­мість пар­тія вла­ди, яка на Він­нич­чи­ні пра­цю­ва­ла до­сить по­туж­но, ро­зу­мі­ю­чи, що на рів­ні бло­ку в неї тут мен­ше шан­сів, спря­му­ва­ла всі си­ли са­ме на ви­бо­ри до об­лас­ної та міс­це­вих рад. І, як не прик­ро це виз­на­ва­ти, тут пров­лад­ні кан­ди­да­ти от­ри­ма­ли пе­ре­мо­гу. До то­го ж во­ни ма­ли мож­ли­вість ви­ко­рис­то­ву­ва­ти ад­мін­ре­сурс і міс­це­ву пре­су, то­му й скла­ло­ся так, що в об­лас­ній ра­ді — ли­ше чет­ве­ро пред­с­тав­ни­ків бло­ку «На­ша Ук­ра­ї­на», у ра­йо­н­них та місь­ких ра­дах — по од­но­му-двоє. За­те у Він­ниць­кій місь­к­ра­ді си­ту­а­ція тро­хи кра­ща.

      — Ма­буть, з та­ко­го «про­ва­лу» на міс­це­вих ви­бо­рах тре­ба зро­би­ти пев­ні вис­нов­ки.

      — Зго­ден. Нас­туп­ні ви­бо­ри не так да­ле­ко, як це зда­єть­ся на пер­ший пог­ляд. Хо­ча сьо­год­ні ще ра­но го­во­ри­ти про фор­му­ван­ня ко­ман­ди на пар­ла­мен­т­сь­кі ви­бо­ри, тим біль­ше що до то­го бу­дуть ще пре­зи­ден­т­сь­кі ви­бо­ри, які мо­жуть ба­га­то що змі­ни­ти. А що сто­су­єть­ся ор­га­ні­за­цій­но-про­па­ган­дис­т­сь­кої ро­бо­ти, то не­дав­ні ви­бо­ри по­вин­ні ста­ти для нас пев­ним уро­ком.

      — Що ви мо­же­те ска­за­ти про склад об­лас­ної ор­га­ні­за­ції об'єд­нан­ня «За Ук­ра­ї­ну! За Ющен­ка!»?

      — По­ки що ра­но про це го­во­ри­ти. Але, зви­чай­но, у будь-якій ро­бо­ті все за­ле­жить від лю­дей. Як­що спра­ву роб­лять фа­хів­ці, які є про­фе­сі­о­на­ла­ми в тій чи ін­шій га­лу­зі, які сво­їм про­фе­сі­о­на­ліз­мом та гро­ма­дян­сь­кою по­зи­ці­єю здо­бу­ли в сус­піль­с­т­ві ав­то­ри­тет, мож­на спо­ді­ва­ти­ся на ус­піх. Так і в гро­мад­сь­ко-по­лі­тич­ній ді­яль­нос­ті: як­що лі­де­ри не з'ясо­ву­ва­ти­муть сто­сун­ки, а пра­цю­ва­ти­муть на ре­зуль­тат, ре­зуль­тат обов'яз­ко­во бу­де. А як­що за­мість на­по­лег­ли­вої ро­бо­ти по­лі­ти­ки ді­ли­ти­муть шку­ру нев­би­то­го вед­ме­дя — ус­пі­ху не ба­чи­ти. Що­до на­шої ор­га­ні­за­ції, то лю­дей зна­них і ша­но­ва­них у Він­ниць­ко­му осе­ред­ку «ЗУ­ЗЮ» не бра­кує — це і про­фе­сор, док­тор фі­ло­ло­гіч­них на­ук Пет­ро Ду­дик, і док­тор на­ук з ВНТУ Во­ло­ди­мир Под­жа­рен­ко, і до­цент аг­рар­но­го уні­вер­си­те­ту Сер­гій Свит­ко, і біз­нес­мен Сер­гій Ще­ти­нін, і ко­лиш­ній го­ло­ва об­лас­но­го від­ді­лен­ня На­ці­о­наль­но­го бан­ку Ана­то­лій Пла­хот­нюк, і зас­нов­ник На­род­но­го ру­ху на Він­нич­чи­ні Сте­пан Вовк, і ба­га­то ін­ших. Є й та­кі, які ак­тив­но пра­цю­ють в ор­га­ні­за­ції, але з тих чи ін­ших при­чин про­сять цьо­го не афі­шу­ва­ти. Це, на на­шу дум­ку, не най­к­ра­ща по­зи­ція, але щоб лю­дям не заш­ко­ди­ти, ми з цим по­год­жу­є­мо­ся.

      — За­раз усі при­хиль­ни­ки де­мок­ра­тич­них сил твер­дять про не­об­хід­ність об'єд­нан­ня...

      — От і ми вва­жа­є­мо, що аль­тер­на­ти­ви об'єд­нан­ню всіх опо­зи­цій­них сил не­має. Для то­го, щоб здо­бу­ти пе­ре­мо­гу, поп­ри всі­ля­кі труд­но­щі, ми по­вин­ні (про це го­во­рять і сту­ден­ти, і се­ля­ни, і ро­біт­ни­ки, і на­у­ков­ці) знай­ти спіль­ну мо­ву з Ти­мо­шен­ко і Мо­ро­зом. Як­що ут­во­ре­на трій­ка спро­мож­на бу­де до­мо­ви­ти­ся про єди­но­го лі­де­ра і ви­су­ну­ти од­ну кан­ди­да­ту­ру, то на­дії на пе­ре­мо­гу до­сить знач­ні.

      Зви­чай­но, вла­да ро­би­ти­ме все, щоб вби­ти клин між ци­ми си­ла­ми. Так, з ог­ля­ду на си­ту­а­цію, мож­на го­во­ри­ти, що до пре­зи­ден­т­сь­ких ви­бо­рів ще є час, і про це в один го­лос твер­дять усі по­літ­тех­но­ло­ги. Для прик­ла­ду мож­на взя­ти Ро­сію: хто знав яко­гось Пу­ті­на бук­валь­но за пів­ро­ку до ви­бо­рів? А си­ту­а­ція скла­ла­ся так, що пре­зи­ден­том став са­ме він, хо­ча мав знач­но ві­до­мі­ших у на­ро­ді су­пер­ни­ків. Зви­чай­но, це ін­ша кра­ї­на, але мен­та­лі­тет — схо­жий, і вла­да діє за схо­жим прин­ци­пом: по­ді­ляй і вла­да­рюй. То­му ро­би­ти якісь вис­нов­ки ще ра­но, але під­го­тов­чу ро­бо­ту про­во­ди­ти слід. Ад­же вла­да теж не дрі­має, і як­що вра­ху­ва­ти під­по­ряд­ко­ва­ність їй знач­ної кіль­кос­ті за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції і на­яв­ність по­туж­но­го ад­мін­ре­сур­су, то мож­на ска­за­ти впев­не­но, що бо­роть­ба бу­де за­пек­лою. І вза­га­лі, я б зас­те­ріг при­хиль­ни­ків де­мок­ра­тич­них сил від ей­фо­рії, ад­же са­мо­зас­по­ко­єн­ня — річ під­с­туп­на. Не мож­на роз­ра­хо­ву­ва­ти на те, що лю­ди вто­ми­ли­ся від ни­ніш­ньої вла­ди, то­му од­нос­тай­но про­го­ло­су­ють за пре­тен­ден­та від де­мок­ра­тич­них сил. Без гра­мот­ної і ак­тив­ної роз'яс­ню­валь­ної ро­бо­ти, без за­лу­чен­ня знач­ної кіль­кос­ті умі­лих агі­та­то­рів ні­чо­го не вий­де. Пе­ре­мо­га са­ма не прий­де.

Роз­мов­ля­ла Ва­лен­ти­на ПУС­ТІ­ВА.