Курс гривні знову стрибнув донизу. Українці, які вже звикли до певної стабільності національної валюти, у перший день осені отримали прикре розчарування: Національний банк різко знизив курс гривні — одразу на 62 копійки. Станом на вчорашній день офіційний курс нацвалюти становив 21,8 гривні за долар. Одразу ж відреагували обмінники, збільшуючи і курс, і маржу.
Днями було офіційно підтверджено оголошену раніше інсайдерську інформацію про списання 20% українського державного боргу, а заодно повідомлено деталі цієї угоди. Думки аналітиків з приводу шансів нашої держави завдяки цим домовленостям оздоровити свою економіку розходяться, а дві найбільші рейтингові агенції заявили: попри успіх перемовин із кредиторами ймовірність українського дефолту є напрочуд високою. Або навіть невідворотною...
Перша хвиля масштабної приватизації, про можливість якої вже давно говорили «камікадзе», стартує до кінця нинішнього року. Збути у приватні руки планують навіть підприємства, які не зуміла впихнути у свою кишеню «Сім’я». Скажімо, Одеський припортовий завод чи «Центренерго» — один iз найбільших виробників електроенергії в Україні. Вести мову про якісь надзвичайні прибутки держбюджету в умовах економічної кризи було би смішно: найкращі часи для продажу наших активів уже минули.
Прості смертні у нашій країні навіть не підозрюють, які масштабні афери умілі й досвідчені махінатори здійснюють буквально за їхніми спинами. І на які цілі йдуть кошти, які з людей — на підставі чинного законодавства — збирає держава. І у яку кількість мільйонів виливаються їхні десятки гривень, зібрані відповідно до чергового підзаконного акта.
Росія вперто намагається тримати у напрузі західний світ. Останній інструмент — напівміфічний газогін «Південний потік». Минув тиждень, як російський президент Володимир Путін заявив в Анкарі, що його країна завершує проект та скеровує ці запаси газу до Туреччини. Мовляв, у цій державі економіка розвивається суттєво динамічніше, ніж на гнилому Заході. Хоча вже тоді було зрозуміло, що Путін блефує.
Політичні та військові новини витіснили виконання так званого «китайського контракту», який був підписаний за ініціативи екс-Президента України Віктора Януковича та до змісту якого експерти ще тоді висували чимало претензій. Днями представник Державної зерново-продовольчої компанії Сергій Сакиркін повідомив, що у нинішньому, 2014-2015 маркетинговому році його структура експортує до Китайської Народної Республіки 3,5 млн. тонн зернових і масляничних культур.
Український уряд, услід за Європою і США, також готується запровадити санкції проти «братньої» Росії. Очевидну, хоча і трохи запізнілу ініціативу вчора оприлюднив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. «Створено комітет із запровадження санкцій проти Російської Федерації.
Українська економіка з кожним днем бойових дій повільно, але невпинно прямує донизу. За підсумками травня, падіння промислового виробництва становить 7,4%. Особливо сильно впало машинобудування — за даними експертів, до 60%. Через дорогий російський газ зупинилося хімічне виробництво, а через припинення кредитування — будівництво. Падіння цього сектору економіки сягає 22%.
До кінця вчорашнього дня, а точніше до 18.00, Україна мала заплатити частину боргу за спожитий російський газ. На момент, коли цей номер здавали до друку, позиції сторін залишилися незмінними. Тобто Україна погоджувалася заплатити борг, але за умови, що Москва поверне ціну, яка діяла останнім часом, — 268,5 долара за тисячу кубометрів.
«Газовий» годинник почав відлік останньої доби, що залишилася до вирішення суперечки з Росією. Варіантів назагал два: або початок нової «газової» війни з невідомим результатом, або перехід на нові рівноправні стосунки. Власне кажучи, й перенесення засідання Кабміну із середи на вівторок не в останню чергу було зумовлене підготовкою до дня Х у двосторонньому діалозі.
