Банківська система в Україні одна з перших переживає процес інтеграції у світову економіку шляхом розширення присутності в ній іноземного капіталу. Однак вітчизняні банкіри не втомлюються наголошувати, що ціною за приплив порівняно дешевих фінансових ресурсів буде така конкуренція на ринку фінансових послуг, якої багато українських банків не витримають. Голова ради Асоціації українських банків Станіслав Аржевітін, говорячи в ефірі радіо «Ера-FM» про загрозу приходу філій іноземних банків на український ринок, прямо заявив, що «в нас високі ризики, в нас є місце для спекуляцій, тому що у нас одна норма прибутку, а в Європі трошки нижча норма прибутку».

Коли навесні 2003 року з'явилися чутки, що Україна й Польща висувають свою кандидатуру на право прийняти чемпіонат Європи з футболу-2012, спершу це здалося черговою газетною «качкою». Особливо після того, як польські високопосадовці швидко спростували цю інформацію. Виявилося, що вагони побігли попереду паротяга. Тобто задум української сторони, ще не дійшовши до польської, вже набув розголосу. Насправді президент Федерації футболу України (ФФУ) Григорій Суркіс провів перші консультаційні переговори щодо спільного проведення Євро-2012 зі своїм колегою президентом Польської футбольної асоціації (ПФА) Міхалом Лісткевичем лише 28 травня 2003 року, принагідно зустрівшись в англійському Манчестері на фіналі Ліги чемпіонів.

Янош Гловацький на сьогодні, поза сумнівом, є одним з провідних польських драматургів. Його п'єси ставлять не тільки на батьківщині, а й далеко за її межами. У Сполучених Штатах Америки в постановках п'єс Гловацького вважали за честь отримати роль такі зірки, як, наприклад, Кристофер Уокен. П'єса «Антігона у Нью-Йорку» збирала повні зали у Москві, хоча сам драматург іронічно стверджує, ніби вибагливу московську публіку найперш привабила назва міста в театральних афішах.

Ім'я священика Єжи Попелюшка, викраденого і замордованого комуністичним гебе у 1984 році, вже давно стало одним із символів мученицької боротьби за віру, яку вела християнська церква на всіх просторах окупованої Москвою Східної Європи. Саме католицька церква в Польщі стала центром боротьби з безбожницькою владою, адже категорично не погоджувалася на співпрацю з «червоним фашизмом». У цій боротьбі надпотужному і цинічному гебешному апарату священики могли протиставити лише Слово Боже, євангельські цінності та силу віри. Справа отця Попелюшка є лакмусовим папірцем оцінки комуністичного режиму, що не цурався вбивств не лише за похмурого сталінізму, а й за часів відносної лібералізації режиму.
«Справа Попелюшка», як і «справа Гонгадзе», приховує чимало страшних таємниць: попри те, що виконавців засудили одразу, натхненників шукають досі.

Коли батько-поляк передає тобі родове прізвище Орда - це ще може бути збігом обставин. Коли ж батько-поляк, живучи на теренах Російської імперії, дає тобі при хрещенні 11 лютого 1807 року ім'я Наполеон, - це вже виклик і політична програма водночас, що їх тобі, як прапор, вкладено до дитячих рученят.

Уже довгий час доктор підводної археології і дослідник середньовічних мостів з університету Торуня Анджей Кола працює не зовсім у своєм напрямi. На прохання Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва Польщі він очолює експедицію польських археологів, котрі досліджують місця ганьби людства, тяжких злочинів «червоних» і «коричневих».

Кілька років тому нинішній головред впливового журналу «Впрост» Єжи Марек Новаковський, тоді - відповідальний за закордонну політику в уряді прем'єр-міністра Єжи Бузека, був серед тих, хто намагався диверсифікувати джерела постачання енергоресурсів до Польщі. Зокрема йшлося про постачання норвезького газу.

12 листопада у Польщі відбудуться вибори до органів місцевого самоврядування за призабутою вже нами змішано-пропорційною системою. Цікавою є філологічна різниця: у Польщі голова великого міста, за традицією, величається «президентом», шеф містечка - «бургомістром», а сільський голова - «війтом».

«Рівне/Ровно» - твір із жанру альтернативної історії, який змальовує новий мур, що поділив не тільки цей невеликий обласний центр, а й усю нашу державу, відокремивши більшу, східну, соціалістичну частину від меншої, демократичної - щось на зразок «берлінського миру» в Рівному.

Президент Польщі Лех Качинський у резонансному інтерв'ю британській Financial Times заявив, що ЄС потребує спільних збройних сил. За словами пана Качинського, європейська армія «не повинна замінити збройні сили окремих держав», але мусить за потреби мати можливість до швидкої мобілізації певного контингенту.