Із наближенням зими поступово йдуть на канікули або ховаються під дах літні види спорту, а на перші рядки спортивних новин виходять повідомлення зі снігових та льодових трас. Уже два–три тижні змагаються представники різних зимових дисциплін, а сьогодні відкриває чотиримісячний сезон, певно, найбільш видовищний вид — біатлон.

Таким солідним стажем перебування при владі, вочевидь, можуть похвалитися хіба що монархи, котрі замолоду успадкували трон, або диктатори–довгожителі. Підтверджувати свою незамінність на керівній виборній посаді впродовж трьох десятиліть — талант, який не передається у спадок. Хоча, як сказати. Переповідають, що прадід Марії Карпенюк колись — чи то за Австрії, чи за Польщі — таки був у Нижньому Вербіжі війтом, а рідний брат її батька очолював тутешню сільраду в 60—70–х роках минулого століття.

На нинішні вибори вона вже йти не збиралася. Мовляв, відслужила дев’ять каденцій сільській громаді — пора й на заслужений відпочинок: онуків бавити, квіти плекати, яких на її обійсті — видимо–невидимо. «Не збиралася, а довелося знову братися за цей гуж, — зізнається пані Марія. — Люди почали просити — і не сміла відмовити. Збоку може здатися, що там робити нічого — підписуй папери та тішся владою. Аж ні. Буває, приходить людина з такими проблемами, що й у мене серце починає боліти. Ось старій жіночці, яка живе в хаті з донькою–калікою, «відрізали» світло за борги, то я вже тиждень їжджу до РЕМу: переконую, прошу, плачу, аби її не штрафували. У неї ж нема що взяти — хіба що душу».

Мабуть, було б несправедливо, якби чемпіонську гонку сезону–2010 виграв хтось інший, а не пілот «Ред булл» — «стайні»–переможниці Кубка конструкторів та, безумовно, найшвидшої команди чемпіонату, на рахунку якої — 15 «поулів» у цьому сезоні.

Водночас коли на Юнацьких Олімпійських іграх 15–річна українська плавчиня Дарина Зевіна вже в другий день змагань здобула медаль найвищої проби, її старші колеги за сім днів будапештського ЧЄ не спромоглися отримати жодної відзнаки. Більше того, «доросла» команда вже впродовж двох років ніяк не може підкорити п’єдестал міжнародних змагань. Аби дізнатися причини таких контрастів між дорослими та юнаками, кореспондент «України молодої» зв’язався з головним тренером збірної Сергієм Бондарем.

Аналізуючи доробок українців на європейській першості з водних видів спорту, виявилося, що наші плавці, за винятком медалі Ольги Береснєвої на відкритій воді, повертаються додому з порожніми руками. Добре, що вдалися «жнива» у син­хроністок, які виграли всю «бронзу», та у стрибунів у воду, які вибороли дві золоті та дві срібні нагороди, — саме вони впродовж останнього тижня змагань радували своїх тренерів та вболівальників. Тоді як кращим результатом українських плавців стало сьо­ме місце Аліни Вац на 50–метрівці на спині.

На відміну від наших плавців, які на європейській першості в Будапешті сповідують принцип «головне не перемога, а участь», стрибуни у воду керуються протилежним девізом. Два дні поспіль на найвищу сходинку п’єдесталу піднімався Ілля Кваша. У середу миколаєвець утретє став чемпіоном континенту на метровому трампліні, а позавчора ввечері в парі з харків’янином Олексієм Пригоровим тріумфував на триметровому трампліні. Хлопці підтвердили звання найсильніших у цій дисципліні, здобуте на ЧЄ–2009.

За кілька тижнів до старту континентальної першості головний тренер стрибунів у воду Тамара Токмачова в коментарі «УМ» казала, що перед її вихованцями в Будапешті стоятиме максимальне завдання — перше командне місце. Схоже, пані тренер не лукавила. Уже в другий змагальний день на острові Маргіт прозвучав Гімн України. Провідний український стрибун Ілля Кваша у своїй коронній дисципліні на метровому трампліні не залишив суперникам жодних шансів на перемогу. Миколаївець був першим і в кваліфікації, і в фінальній серії з шести стрибків. Інший наш співвітчизник Юрій Шляхов закінчив змагання з сьомим результатом.