Приводом для цього стала інформація про несподіване рішення комісії з перейменувань при Київраді присвоїти площі Льва Толстого ім’я гетьмана Скоропадського, вулиця котрого знаходиться поруч у центрі столиці України. Того Скоропадського, що не спромігся опанувати українську

Українська держава час від часу звертається до світової громадськості з проханням визнати Голодомор 1932 – 1933 років геноцидом українського народу. Особливо важливо в цьому плані одержати підтримку такої впливової європейської держави, як Німеччина.

Уже з давніх часів знавці військового мистецтва підмітили характерну обставину: майже наполовину успіх бойових операцій залежить від уміння ослабити ворога, роз’єднавши його, знайшовши в його стані прихильників.

Чомусь ніхто не згадує про те, що угорці можуть мати й підспудний, невидимий на око, цілком природний солідаризм з росіянами й співчувати їм, адже вони історично набагато ближче споріднені, ніж ми чи інші їхні європейські сусіди.

Ще не відомо, коли закінчиться російська агресія проти нашої країни, а впевнені у своїй перемозі українці вже розробляють плани відбудови зруйнованих міст і сіл.

Так, українці пам'ятають тих, хто до них був прихильний сто років тому і протягом ХХ століття. Водночас вони оцінюють і приязних до себе сьогодні.

Володимир Миколаєнко в прямій трансляції на весь світ спокійно й твердо відчеканив: Українська держава знає, як вшановувати своїх героїв! І додав, що Роман Шухевич воював за Україну!

Нині ж Україна змушена повертатися до проблеми Придністров'я – тепер уже не за столом переговорів з Молдовою про його майбутнє, як це було можливим у 1991-х роках, а зі зброєю в руках для захисту цього етнічного терену нашого народу – українці ж там залишаються!

Увесь світ сьогодні живе в страху з огляду на погрози кремлівського небожителя використати в російсько-українській війні ядерну зброю. Водночас Москва активно залучає до шантажу світового співтовариства ще один перевірений нею на практиці спосіб, яким вона успішно користувалася протягом ХХ століття

Українців постійно позбавляли права бути одноосібними творцями Русі, добиваючись від них самозречення окремішності свого походження, переписуючи правду про витоки першої східнослов’янської держави.