Президент Клінтон думав про безпеку своєї країни, оскільки міжконтинентальні балістичні ракети були націлені раніше Москвою насамперед на США. Але що ми бачимо в сумнозвісному Будапештському меморандумі, який підписав 5 грудня 1994 року Президент Леонід Кучма?

Нам Крути не забути! Бо там уперше через двісті років після нашої Полтавської поразки й програшу Європи з вогню юнацьких сердець запломеніли українські душі святістю національного буття. Він і досі вселяє віру в перемогу України.

Трагедія Голодомору-геноциду українців відбилася в багатьох свідченнях – найбільш вражаючими є спомини очевидців, якими передається вся палітра великої загрози для існування нашої нації.

У випадку з визнанням Бундестагом ФРН Голодомору 1932 – 1933 років геноцидом українського народу згадується ось такий крилатий вислів нашого Кобзаря: «І на Січі мудрий німець картопельку садить. А ви її купуєте, їсте на здоров’я…».

Коли в середині 1990-х років Російська Федерація на очах усього світу показово знищувала Чеченську Республіку Ічкерія, її президент Джохар Дудаєв висловився однозначно: «Боягузливий Захід».

Як тільки я поклав перед паном міністром досить об’ємний стос книг і документів, які підтверджують правоту неакадемічних дослідників щодо кількості втрат українців у 1932 – 1933 роках у 10,5 мільйона осіб, то одразу почув від Ткаченка: його це не цікавить.

Сказане ще в середині ХІХ століття Олександром Герценом і донині підтверджується конкретними діями наших сусідів: російська демократія закінчується там, де починається українське питання.

І все це проявлялося задовго до того, як Бісмарк сказав свою знамениту фразу про те, що будь-який договір з Росією не вартує паперу, на якому він підписаний.

Москва визнала нашу окремішність, бо ж хотіла знищити і пам'ятник видатному історикові Михайлові Грушевському, котрий на початку ХХ століття науково довів про самобутній розвиток української нації, зовсім відмінний від московської.

Повідомлення про відкриття кримінального провадження проти генерала Сергія Кривоноса в зв’язку з його участю в організації оборони київського аеропорта «Жуляни» в перші дні широкомасштабного російського вторгнення викликало в соціальних мережах бурхливу реакцію.