Новий очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України фігурує у списках координаторів «антитерористичних операцій»«Бумеранг» та «Хвиля», згідно із якими МВС та СБУ намагались розігнати Майдан.

В народі її називали Берегинею, Чураївною, Княгинею, Козачкою. А жіноча доля самої Раїси Кириченко була нерозривно пов’язана з двома речами: рідною полтавською землею і українською піснею, яким лишилася вірною до останнього подиху.

Не так давно тихий провінційний Ніжин сколихнула новина: співробітники Служби безпеки України спільно з прокуратурою та поліцією в одному з гаражів приватного сектору викрили підпільну майстерню з виготовлення вогнепальної зброї.

Концерт російської співачки, уродженки Києва Наталі Корольової, запланований на 14 грудня у палаці культури «Україна», викликав в Україні великий спротив. Половина квитків уже розкуплена, тож керівництво головного майданчика країни навіть думає про другий концерт.

Ще півроку тому, зустрічаючись зі священиками-капеланами, Петро Порошенко зазначив, що «російська агресія проти нашої держави, яка почалася з незаконної анексії Криму і продовжилася на сході України, сатанинські полчища стали складним випробуванням для держави, для суспільства, для мене».

Схоже, судова реформа, затіяна парламентом, ще більше заплутала і так непросту ситуацію з українським правосуддям.

Із першого вересня зі скрипом-рипом, але було запущено систему електронного декларування статків державних службовців та їхніх близьких родичів.

Ім’я Степана Бандери у цій системі державо­творчих міфів теж повинне посісти своє місце. Хоча б тому, що на нього так реагує російська пропаганда. Хоча б на той час, доки у нас іде війна і з цією ж російською пропагандою в інформаційному полі, і з російськими «заблукалими» вояками та інструкторами.

Степан Бандера давно уже перестав бути політичним діячем і перетворився на своєрідний політичний міф. І створила цей міф, як не дивно, радянська пропаганда. Яка саме Бандеру і «бандерівців», а не Мельника чи Бульбу-Боровця, перетворила на головних головорізів і ворогів радянської влади.

Розстріл поліцейських у Дніпрі та оголошена одразу після цього міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим презумпція правоти поліцейського збурила у суспільстві серйозні дискусії.